Зміст
Вступ
1. Джерела формування української студентської молоді
2. Роль студентства в сучасному українському суспільств
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Соціологія студентської молоді є окремою спеціально соціологічною галуззю знання і в процесі свого інституціонального оформлення спирається на сучасне розуміння соціології та її предмета. Відповідно до загальної соціально-філософської гуманістичної орієнтації української соціології, потреб сучасного суспільного розвитку і досягнутого рівня соціологічного знання як центральне поняття і головна соціологічна категорія нині на перший план висувається сфера суб'єкта.
Перш ніж перейти до безпосереднього аналізу результатів досліджень, необхідно зупинитися на характеристиці деяких особливостей студентства як соціальної групи. Це доцільно зробити, оскільки при оцінці характерних рис студентської молоді часто виникають протиріччя. Деякі дослідники схильні характеризувати її як здебільшого інфантильну групу (не вийшла з періоду дитинства з усіма звичками, що із цього випливають, поведінкою і т. д.) з невисоким рівнем соціальної відповідальності, багато в чому залежну від ви-кладачів і батьків. Інші, навпаки, підкреслюють її високу соціальну актив-ність, мобільність, високий рівень розкутості мислення. Нерідко у висновках спостерігається певного роду залежність: від того, який, песимістичний або оптимістичний, висновок щодо соціальної поведінки студентства (і молоді в цілому) робить дослідник таку сторону поведінкових особливостей даної соціальної групи він і характеризує. Безумовно, нема рації ставати на кожну із крайніх точок зору.
Молодь ні прогресивна, ні консервативна за своєю природою, вона -потенція, готова до будь-якого починання. При аналізі студентства як соці-альної групи необхідно з самого початку виходити із суперечливості її положення й суперечливості її соціальних проявів.
Для досягнення успіху треба ставити цілі трохи вище, ніж ті, які в цей час можуть бути досягнені.
1. Джерела формування української студентської молоді.
Українська студентська молодь також є складовою частиною світової спільноти молоді - тієї рушійної сили, що тяжіє до перетворень усталеного порядку, є провідником соціальних змін та інновацій в усіх сферах суспіль-ного життя - від економіки до культури. Соціологія студентської молоді нині є однією з найважливіших складників соціологічного знання. Процес перехо-ду від тоталітарного до відкритого, демократичного суспільства передбачає активну участь у ньому насамперед молодого покоління, бо саме його пред-ставникам належить будувати якісно нове суспільство і жити в ньому. Наскільки сучасна молодь здатна виконати цю благородну місію побудови нового, якою мірою вона підготована (фахово і морально) до участі у держа-вотворчих процесах, які розгортаються нині в Україні, що необхідно зробити в галузі державної молодіжної політики, аби забезпечити належні умови для реалізації високих потенційних можливостей підростаючого покоління, для гармонізації відносин між суспільством і молоддю, - всі ці питання в сучасних умовах постають з особливою силою та гостротою. З’ясуванням їх, а також розробкою основ державної молодіжної політики й покликана займатися соціологія молоді.
Сьогодні дедалі міцнішим стає переконання, що необхідно докорінно переосмислити традиційні підходи до студентської молоді та її проблем, котрі склалися під час панування командно-адміністративної системи в СРСР і які знайшли віддзеркалення в радянській соціології. Сьогодні настала потреба у виробленні нової концептуальної схеми соціології молоді, в якій молодь виступатиме не як пасивний об'єкт, а як активний дієвий суб'єкт суспільних перетворень, що відбуваються на всьому пострадянському просторі.
Соціологія студентської молоді належить до спеціальних соціологічних теорій, що досліджують закономірності розвитку окремих соціальних спіль-нот, з яких утворюється суспільство. Соціологія молоді в СРСР почала розви-ватися ще у 20-ті роки, але інтерес до цих досліджень швидко згас, оскільки молодь, згідно з марксистською наукою, не входила до числа основних елементів соціальної структури радянського суспільства, на яких переважно зосереджувалась увага науковців. Уже в ті часи молодь розглядалася передусім як джерело поповнення робітничого класу, колгоспного селянства та радянської інтелігенції. Новий етап у соціологічних дослідженнях проблем молоді розпочався у часи хрущовської “відлиги” - в 60-х роках, але й тоді соціологів цікавили передусім проблеми підготовки робочої сили для соціалістичного народного господарства, підвищення продуктивності праці серед молоді, її виховання в дусі комуністичних ідеалів. Тобто дослідників цікавила не молодь сама по собі, її інтереси, потреби і прагнення, а можливість використання молодого покоління для вирішення прагматичних завдань соціалістичного будівництва.
У спадок від минулого соціологія молоді отримала парадоксальну ситуацію: наявність величезної кількості публікацій про молоде покоління, з одного боку, і брак достовірного наукового знання про цю специфічну соціальну спільноту, про закономірності й тенденції сучасного розвитку та відтворення цієї групи суспільства - з другого.
Десятиріччями вважалося, що юнаки та дівчата повинні лише ретельно виконувати настанови партії та уряду; всі рішення, які ухвалювалися нагорі, вказівки господарських органів були для молоді обов’язковими для виконання. Від молоді очікували проявів ініціативи - у суворо регламент-тованих формах, активності - у межах окреслених завдань, ентузіазму - у чітко визначеному просоціалістичному спрямуванні. Ті ж негативні явища, які виходили за межі суспільних сподівань, оголошувались або “залишками минулого”, або “наслідками розбещувального впливу Заходу”.
Революційні зміни в сучасному суспільстві особливо позначилися на студентській молоді: вона прокинулася, підвела голову і почала діяти. І виявилося, що суспільство не чекало такої сильної і могутньої ходи молодого покоління, строкатості, суперечливості й непередбачуваності його мислення і поведінки. У короткий час з'ясувалося, що студентська молодь - одна з найбільш соціально занедбаних і найменш соціально захищених спільнот нашої країни, що молодіжне середовище роздирається різнополюсними проблемами, що питома вага цих проблем, існування яких часто-густо ігнорувалося, вже давно перевищила критичну масу і загрожує соціальними вибухами.
Розглядаючи другу групу чинників, слід зазначити, що спрощене трактування молоді, уявлення про безпроблемність її існування із соціальної практики перейшли й укорінилися в радянському суспільствознавстві взагалі і в соціології молоді зокрема. У молодіжному наукознавстві дедалі виразні-шою була вузька спеціалізація наукових сил; вирізняли й розробляли переважно окремі напрями молодіжної проблематики, і водночас велике коло питань випадало з поля зору науковців. Чільне місце посідали праці про студентську молодь, учнів середніх шкіл, подекуди про робітничу молодь, тоді як інші соціальні групи молоді залишалися поза сферою зацікавлення вчених. Дотепер, наприклад, бракує ґрунтовних досліджень про молодь, яка залишилася без роботи, про велику групу молоді, зайняту в приватному секторі та в комерційних структурах, про молодих людей - ударну силу злочинних угруповань - або про молодь, що проходить службу в армії. Тільки тепер починають набирати сили наукові розвідки про девіантну поведінку молоді, зловживання наркотиками і токсичними речовинами тощо. Майже не розробляються питання про суїциди (тобто самогубства) у молодіжному середовищі, хоча кількість таких спроб серед юнаків і дівчат постійно зростає і перевищує питому вагу інших вікових груп у вчиненні самогубств.
Завантажити реферат