Заходи тактичного порядку паправляються, в першу чергу, на укріплення інноваційного потенціаду компаній, підвищення якості продукції та ефективності виробництва.
Полтавська область — одна із складових великої соціоекономічної системи, якою є Україна. Тому процеси, які проходять в Україні, не обійшли стороною науково-промисловий потенціал області, як і потенціали інших регіонів України. Саме тому програма відродження національної економіки повинна виходити з програм реанімації економік кожного, окремо взятого регіону.
Кожна область повинна мати свою програму, свої пріоритетні напрями у відповідності до стану власної науково-промислової бази, виходячи із потенційних виробничих можливостей регіону, орієнтуючись на наявні ресурси та ринкові потреби. Але є безперечним те, що без науково-технічного прогресу, використовуючи екстенсивні та жорсткі командні методи, вивести державу із стану соціально-економічного колапсу на межі ХХІ сторіччя неможливо.
Запропонована концепція управління інноваційною діяльністю в Полтавській області не претендує на всеохопленість, але напрями, які вона містить, здаються найбільш актуальними при сьогоднішньому стані економіки та науки.
2. КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ
ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
2.1. Цілі інноваційної діяльності.
Основною метою інноваційної діяльності є створення системи взаємодії всіх учасників циклу, що забезпечують науково-технічний прогрес : наукового, технічного та виробничого потенціалів.
Організаційно-управлінські цілі.
Довгострокові організаційно-управлінські цілі:
1) побудова саморегульованої цілісної регіональної інноваційної системи;
2) вироблення системи управління інноваційними процесами, яка максимально пристосована до конкретних умов та завдань;
3) формування принципово нової системи управління економікою регіону;
4) створення якісно нової територіальної організації виробництва.
Середньо- та короткотермінові організаційно-управлінські цілі:
1) створення єдиного інформаційного середовища;
2) вироблення системи оцінки ефективності діяльності інноваційної системи та її структурних підсистем;
3) розробка системи контролю та зворотнього зв`язку;
4) розробка механізмів модифікації структури діяльності;
5) розробка ринкових механізмів взаємодії суб`єктів діяльності між собою та із зовнішніми системами;
6) якісна перебудова зв`язків у ланцюгу освіта-наука-виробництво. Соціально-економічні цілі.
Довгострокові соціально-економічні цілі:
1) завоювання стабільних позицій у відповідних сегментах світової ринкової системи;
2) корінне оновлення основних фондів;
3) переорієнтація економіки на виробництво наукомісткої високотехнологічної продукції;
4) вирівнювання балансу “імпорт-експорт”;
5) накопичення критичного технологічно-фінансового та інформаційного потенціалу для здійснення “технологічного прориву”.
Середньо- та короткотермінові соціально-економічні цілі.
1) формування позитивного соціально-економічного іміджу регіону;
2) створення привабливого інвестиційного клімату;
3) оптимізація ресурсоспоживання;
4) формування здорового конкурентного середовища у сфері НДЕКР.
Соціальні та культурні цілі.
Довгострокові соціальні та культурні цілі:
1) підвищення життєвого рівня населення;
2) побудова “відкритого суспільства”;
3) переорієнтація суспільства на загальнолюдські цінності;
4) корінна перебудова системи освіти на всіх рівнях;
5) закріплення демократичних засад у всіх сферах життя;
6) інтеграція у європейське співтовариство.
Середньо- та короткотермінові соціальні та культурні цілі.
1) підвищення кваліфікаційного рівня трудових ресурсів;
2) підвищення ринкової грамотності населення;
3) підняття рівня ділової активності в регіоні;
4) скорочення безробіття.
2.2. Принципи діяльності .
Організаційно-управлінські принципи:
1) модульна структура діяльності (принцип макро- та мінірівнів);
2) забезпечення постійних безперервних інформаційних потоків;
3) управління за цілями;
4) інтеграція у існуючу схему управління регіоном;
5) максимально можливе залучення існуючих органів державного управління та існуючої інфраструктури;
6) органічне єдинство науково-технічного прогресу з економічним, соціальним, та духовним розвитком суспільства;
7) органічне єдинство науково-технічного прогресу з економічним, соціальним, та духовним розвитком суспільства;
8) демократизація та децентралізація управління, розвиток самоуправління в сфері науки та техніки;
9) першочергова державна підтримка науково-дослідних розробок світового рівня, а також розробок, що забезпечують вирішення найважливіших проблем держави, шляхом вибору науково-технічних пріоритетів та концентрації на їх виконанні;
10)збалансований розвиток фудаментальних, прикладних досліджень та розробок за рахунок прямої державної підтримки, економічного стимулювання інноваційної діяльності підприємств;
11)підтримка конкуренції та підприємництва у науково-технічній сфері, здійснення антимонопольних заходів;
12)сприяння розвитку ринку науково-технічної продукції, збалансованому розвитку наукового, освітнього та промислового потенціалів;
13)різноманітність та рівноправність всіх форм організації науково-технічної діяльності, об`єднання колективної та індивідуальної науково- технічної творчості;
максимальне використання можливостей світової науки та техніки для забезпечення науково-технічного прогресу.
Фінансово-економічні принципи.
1) економічний характер взаємодії всіх суб`єктів інноваційної діяльності;
2) прийняття запитів ринку та ринкової кон`юнктури як першочергових критеріїв при оцінюванні стратегічних та тактичних заходів;
3) функціонування в межах наявних ресурсів;
Етичні принципи.
1) повна самореалізація людської особистості;
2) рівність можливостей;
3) домінування загальнолюдських цінностей.
Принципи контролю.
1) стратегічний характер;
2) контроль тільки основних критеріїв діяльності;
3) своєчасність;
4) гнучкість;
5) реальність вимог та стандартів;
6) вільний доступ до результатів.
2.3.Завдання діяльності.
Організаційно-управлінські завдання:
1) координація упралінських концепцій всіх учасників інноваційної діяльності;
2) створення та удосконалення механізмів реалізації державної інноваційної політики;
3) встановлення, коректування і координація цілей державної інноваційної політики;
4) забезпечення необхідною та достовірною інформацією всіх учасників інноваційної діяльності;
5) забезпечення контролю за проходженням інноваційних процесів;
6) стратегічне прогнозування.
Завдання, пов`язані з формуванням нової
Завантажити реферат