В результаті комплексних заходів з підтримки високотехнологічного бізнесу та проектів у області “hi-tech”, Ізраїлю вдалось за короткий час підвищити частку високо технологічних галузей у ВНП до 51%. При цьому на експорт іде більш як 40% ВНП, з них 80% — у економічно розвинуті країни [24,103].
Програма підтримки венчурного бізнесу — складова програми стратегічного економічного ривка Японії на ХХІ ст.
Таким чином, природньо, що універсальної схеми цієї діяльності не існує, але її концепція може і повинна бути адаптована до умов України.
На наш погляд, в Україні, в тому числі, в Полтавській області існує ряд умов для розвитку венчурного бізнесу, які витікають з ментальних та історичних особливостей сучасної української нації:
· дух підприємництва та “розумного авантюризму”;
· високий рівень освіти населення;
· злиття особливостей азіатської та європейської культур — поєднання індивідуалізму з колективізмом;
· наявність великої кількості ВУЗів, НДІ;
· високий кваліфікаційний рівень трудових ресурсів, особливо — на існуючих та бувших підприємствах ВПК.
Але, на сьогоднішній день, об`єктивно існує ряд умов, що стримує розвиток ризикового підприємництва у сфері НДЕКР:
· організаційні труднощі та витрати при відкритті підприємства;
· нестабільність законодавства в області підприємницького права;
· жорстка недиференційована податкова система;
· відсутність попиту на продукцію НДЕКР(додаток 7);
· низька ринкова грамотність населення;
· відсутність фінансової венчурної інфраструктури;
· інертність держави у відношенні підтримки нових фірм;
· низький престиж інженерної та наукової діяльності.
Виходячи з даних обласного управління статистики (додатки), можна стверджувати, що в результаті негативних процесів у економіці та суспільстві, відбулось суттєве погіршення стану винахідницької активності населення(див. дод.1;8) та зниження кількості працюючих у сфері НДЕКР. Крім того, у безстрокових відпустках, втрачаючи кваліфікацію на випадкових заробітках, знаходяться тисячі висококваліфікованих працівників конверсованих підприємств ВПК, в той же час кількість малих підприємств, зайнятих у сфері наукової діяльності та наукового обслуговування за період з 1990р. до 1995р. збільльшилась з 34 до 55[23,36], при скороченні загальної кількості працюючих. В той же час ріст кількості малих підприємств у інших сферах досить стабільний(додаток 9). Тобто, самі люди, -- носії інтелектуального потенціалу, залишились. Тому, головною метою діяльності в рамках програми “Венчурний бізнес” повинно бути збереження і реалізація цього потенцалу.
Процеси приватизації та ринкові реформи, незважаючи на в`ялість та непослідовність, створюють нові можливості для формування інфраструктури малого та середнього бізнесу. Але сама по собі, вона, практично, не може створитись, особливо, в умовах нерегульованого ринку і жорсткої зовнішньої конкуренції.
Досвід, напрацьований США[ 26], свідчить, що, без підтримки, 80 із 100 нових компаній потерпають краху у перший же рік діяльності. В той же час із 100 компаній, які були підтримані в рамках державних та недержавних програм, 80 розвивають свою діяльність, сплачуючи податки, створюючи робочі місця, виробляючи перспективну, конкурентноздатну продукцію.
Головна умова формування нових фірм — поєднання інтелектуальних та підприємницьких можливостей. Підтримати це поєднання на початкових стадіях утворення фірми — створити передумови її подальшої самостійної роботи у ринковому середовищі. Основною формою такої підримки стала допомога малим фірмам через систему послуг, що надаються бізнес-інноваційними структурами різних типів та форм фінансування.
Для реалізації заходів з формування бізнес-інноваційної мережі у рамках програми “Венчурне підприємництво” пропонується організувати систему бізнес-інноваційних структур трьох ступенів складності, які різняться між собою широтою надання послуг, ступенем готовності підтримуваних проектів, формами фінансування.
Структура І рівня (БІС-І) — консалтингово-інформаційний центр, який працює з проектами на початкових стадіях інноваційного процесу — на рівні ідеї та техніко-економічного обгрунтування і надає наступні послуги:
· технічна, економічна, екологічна, та інші види попередньої експертної оцінки;
· надання навчальних програм;
· консультації з питань права, економіки, кредитів та ін.;
· оформлення авторських прав;
· доступ до інформаційних масивів;
· допомога в складанні бізнес-плану;
· допомога в реєстрації підприємства;
· пошук потенційних інвесторів.
Структура ІІ рівня (БІС-ІІ) — бізнес-інкубатор, який працює з рельно існуючими проектами на стадіях отримання експериментальних зразків та маркетингу продукції і надає додаткові послуги фірмам:
· оформлення документів для отримання пільг;
· сприяння отриманню інвестицій “ризикового капіталу”;
· пільгова оренда обладнання для НДЕКР та дослідного виробництва;
· пільгова оренда офісних приміщень;
· послуги з маркетингу;
· консультаії з питань управління та організації виробництва.
Структура ІІІ рівня (БІС-ІІІ) — технологічний парк, який забезпечує умови проведення науково-дослідної роботи фірм, надає послуги на стадії виходу проекту в вільне ринкове середовище. Крім послуг, що надаються БІС-І та БІС-ІІ, технопарк виконує:
· забезпечення фірм сучасною науково-технічною базою (засобами обчислювальної техніки, унікальними видами обладнання, лабораторними приміщеннями, тощо);
· забезпечення виробничими площами для виробництва дослідних партій продукції;
· рекламно-видавничі послуги;
· консультації з питань зовнішньоекономічної діяльності;
· оформлення гарантій інвестицій для найбільш важливих проектів;
· послуги зв`язку;
· надання на пільгових умовах земельних ділянок;
· виставочно-демонстраційні послуги;
· навчання керівників фірм;
· послуги з організації різного роду презентацій, переговорів, семінарів, тощо;
· соціально-побутові послуги (розміщення, харчування, транспорт, тощо).
Підприємствам у структурі БІС надаються пільги при реєстрації, отриманні послуг, а також різного роду фінансові та податкові пільги при умовах значимості розробки та успішного проходження діяльності фірми. З метою повного охоплення області бізнес-інноваційною мережею та забезпечення повноти проходження інноваційних процесів пропонується наступна схема розміщення БІС.
Дві БІС-ІІІ розташовуються в містах обласного підпорядкування Полтаві та Кремечуці із задіянням існуючого науково-промислового потенціалу.
Базою майбутніх технопарків, які визначатимуть пріоритети науково-технічної їх діяльності повинні стати передові та перспективні наукові, учбові заклади, промислові підприємства.
Структури типу БІС-ІІ пропонується організувати при ВУЗах, технологічно передових підприємствах, в тому числі при підприємствах ВПК, науково-дослідних станціях.
Мережа структур типу БІС-І повинна заповнити вільний простір.