Формування та зміцнення дохідної бази державного бюджету - Магістерська дисертація

Свої характерні риси має бюджет і в ринковій економіці.

Ринкова економіка має пенні характерні особливості, що відрізняють її від попередніх господарських систем.

Потрібно також відзначити, що кожна країна формує свою економіку, і країни, що цю форму господарювання вибрали пріоритетною, вносять певні риси, які несуть відбиток націо­нальних ознак. Але ринкова економіка має загальні характерні особливості, які проявляються в усіх державах з цією формою господарювання. Це відносно самостійне господарювання під­приємств, організації без суттєвого втручання держави у ви­робничий процес, конкуренція між товаровиробниками за рин­ки збуту тощо. Але ринковий механізм в повній мірі не може вирішити такі важливі для держави питання економічного ха­рактеру, як розвиток наукомістких технологій, фундаменталь­них досліджень, малорентабельних, але суснільно важливих ви­робників, підтримання функціонування складних і ризикова­них програм (океанографічні, космічні дослідження). Ринкові процеси не завжди підлягають прогнозуванню, а інколи приз­водять до суттєвих втрат фінансових і матеріальних ресурсів. Прикладом може бути фінансова криза, яка в 1998 році охопила приблизно 40% країн світового співтовариства.

Ринковий механізм господарювання в основному направле­ний на економічну сторону людської діяльності, суттєво не за­чіпаючи соціальну сторону. Але ж суспільство є єдиним орга­нізмом, і його існування пов'язано з оптимальним вирішенням як економічних питань в повному обсязі, так і соціальних. Ось чому ці питання, які не в повній мірі може вирішити ринковий механізм, бере на себе держава, використовуючи різні методи, які отримали назву державного регулювання. Державне регу­лювання може здійснюватись в економічному і соціальному нап­рямках.

Розглянемо економічний напрямок.

Економічне регулювання може здійснюватись прямими та неп­рямими методами.

До прямих мегодів можливо віднести законодавчі та інші нормативні акти, які безпосередньо регулюють «правила гри» всіх учасників економічних відносин — держави, господарюючих суб'єк­тів, населення. Саме цими системами визначаються ставки подат­ків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за по­рушення цих «правил гри». Ці акти є основою господарської ді­яльності.

До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових частин бюджетних ресурсів, основні напрямки їх використання.

Велике значення бюджету і для соціального напрямку. Це до­сягається згідно із законодавчо закріпленим механізмом в кожній конкретній державі. В залежності від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єд­нань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів бюджетом утримуються складові частини соціальної сфери — на­ука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, допомога інвалі­дам, пенсіонерам тощо.

Досягти оптимального співвідношення між економічним та соціальним напрямками — значить задовольнити інтереси всіх соціальних груп населення. Як правило, в повній мірі це питан­ня не вирішено в жодній країні світу, можливо лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.

Бюджет також має вплив на ефективність господарювання підприємств та організацій.

Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, про­центні ставки, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив на ці суб'єкти економічних відносин.

1.3. Бюджетна система України

Для з'ясування поняття про бюджетну систему звернемось до Закону України «Про бюджетну систему України» (редакція 1995 р.), де в ст. 2 «Бюджетна система» наведено таке визначення: «Бюд­жетна система складається з Державного бюджету України, рес­публіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місце­вих бюджетів».

В цьому визначенні подаються лише загальні складові час­тини бюджетної системи, адже і Державний бюджет України й інші перелічені в Законі, мають, в свою чергу, складну структуру. Для більш глибокого вивчення цього питання скористає­мось системним підходом.

Бюджетна система є скла­довою частиною фінансової. Фінансова, в свою чергу, є скла­довою частиною економіки держави, де крім неї можливо виді­лити й інші сфери — наприклад, матеріальну, трудову тощо, Беручи до уваги, що бюджетна система є складовою фінансо­вої, з'ясуємо які ж інші системи, крім бюджетної, можуть вхо­дити в склад фінансової.

Деркач М.І. та Гордєєва Л.П. (1995 р.) подають такий склад фінансової системи (Рис.2).

Як видно з наведеної схеми, бюджет є складовою частиною фінансової системи, маючи зв'язки з іншими частинами — стра­хуванням, фінансами підприємств.

Розглянемо ще одну класифікацію фінансової системи, яку подас Безгубенко Л.М. (1996 р.)-(Рис. 3).

От же, ця класифікація фінансової системи України також включає бюджетну систему. Чітко прослідковуються й інші скла­дові частини - страхова, кредитна, позабюджетних фондів.