Формування та зміцнення дохідної бази державного бюджету - Магістерська дисертація

У цьому зв'язку хотілося б зупинитись на тих бюджетних проблемах, без розв'язання яких неможливо говорити про фінансову стабілізацію, про еко­номічний розвиток узагалі.

Про необхідність здійснення бюджетної реформи, докорінного реформу­вання бюджетних взаємозв'язків як по доходах, так і по видатках, а також міжбюджетних відносин ми почали говорити вже давно. Дещо зроблено в цьому напрямку, однак реалізувати напрацьовані ідеї в конкретну справу, на жаль, ще повністю не вдалося.

Із прийняттям Конституції України, Закону "Про місцеве самоврядуван­ня в Україні", із затвердженням нової структури Класифікації доходів та ви­датків бюджету виникла необхідність внесення змін до основного бюжетного закону. Крім того, створення Державного казначейства поставило вимогу визначення законодавчих норм виконання державного бюджету через систе­му казначейства.

Відсутність належного законодавчого регулювання бюджетних правовід­носин та механізму відповідальності за порушення бюджетного законодавст­ва виникає цілий ряд негативних соціально-економічних наслідків. Серед них найнегативніший вплив мають:

— постійне недовнесення протягом останніх років належних державному бюджету платежів і у зв'язку з цим недофінансування або затримка у фінан­суванні окремих видів видатків;

— відсутність правового регулювання відповідальності розпорядників бюджетних коштів у випадках взяття зобов'язань, що перевищують обсяг ви­ділених їм асигнувань;

— послаблення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, що призводить до численних порушень, а відтак до втрат державних коштів;

— неповне відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджетні ус­танови, органи виконавчої влади від використання власності й здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему неконтрольованості у вико­ристанні державних коштів та майна.

Для уніфікації бюджетної термінології у проекті передбачається цілий ряд визначень термінів, що застосовуються в бюджетному процесі. Причо­му окремі з них запропоновано вперше. Подаються такі визначення, як: бюджетне призначення, бюджетне асигнування, зобов'язання, платіж, бюджетна програма, фінансування боргу та інші. Застосування їх у прак­тиці бюджетного процесу має створити чіткіше розуміння цього процесу всіма його учасниками. Загалом це має вирішити питання створення зако­нодавчої бази в бюджетній діяльності, забезпечення високого рівня фінан­сового контролю й цілісності бюджетної системи. Запропоновані норми дадуть змогу:

— чітко розмежувати повноваження й відповідальність виконавчої та за­конодавчої влади у процесі підготовки, затвердження і виконання бюджету; — уточнити процедури підготовки, розгляду й затвердження бюджету; — сформулювати процес утворення зобов'язань на проведення витрат із бюджету та їх погашення таким чином, щоб не допустити утворення забор­гованості в бюджетній сфері;

— контролювати максимальний рівень державного боргу та гарантійних зобов'язань уряду;

— чітко визначити відповідальність розпорядників бюджетних коштів на всіх рівнях;

— забезпечити всі необхідні повноваження міністру фінансів для органі­зації розробки й виконання державного бюджету.

Намічається законодавче закріпити концепцію казначейського виконан­ня бюджету із зарахуванням усіх доходів на казначейські бюджетні рахунки і фінансування всіх видатків із казначейських бюджетних рахунків. Важлива роль відводиться питанням бухгалтерського обліку, звітності й аудиту.

Уперше до бюджетного законодавства вводяться норми, які регламенту­ють державні запозичення, визначають умови надання державних гарантій, а також порядок відображення наданих гарантій у структурі державного боргу та видатках бюджету, дають дозвіл на кредитування й здійснення фінансових інвестицій коштів державного бюджету.

Бюджетна політика має особливо важливе значення як у досягненні за­гальних цілей ринкової трансформації, так і у вирішенні завдань подолання кризи та забезпеченні економічного зростання.

Які ж основні завдання бюджетної політики на сучасному етапі?

Це передусім нарощування бюджетного потенціалу, який був би здатний здійснити державні видатки для відновлення економічного зростання й за­безпечити фінансовими ресурсами ефективне функціонування економіки і зміцнення держави.

Необхідно намітити і здійснити заходи з упорядкування державних ви­датків та їх скорочення шляхом структурної перебудови виробництва, жит­лової й комунальної реформ, розвитку приватних освітніх і лікувально-оз­доровчих установ, страхової медицини, недержавних пенсійних фондів з урахуванням необхідності забезпечення державних гарантій щодо фінансу­вання мінімальних соціальних стандартів, підтримки непрацездатних верств населення.

Слід розширити практику розміщення державних цінних паперів серед населення, вести лінію на забезпечення їх гарантійних переваг перед вкла­деннями заощаджень в іноземну валюту.

Треба здійснювати довгострокову політику регулювання бюджетного де­фіциту, відмовитися від його споживчого характеру з метою використання джерел фінансування бюджетного дефіциту в інвестиційних цілях. Законо­давче усунути можливість затвердження дефіцитних бюджетів органами міс­цевого самоврядування.

Варто домогтися реалізації принципу сильного і сталого державного бюджету. Подолати спроби окремих органів місцевого самоврядування стверджувати те, що адміністративно-територіальні утворення виступають перед центром як платники податків, тоді коли такими є лише юридичні й фізичні особи. Створити умови для зацікавленості місцевих органів виконав­чої влади у мобілізації загальнодержавних податків, зборів та інших обов'яз­кових платежів.

Потреба в сильному державному бюджеті викликається такими причи­нами:

— державний бюджет повинен істотно впливати на економічний розви­ток усіх регіонів, мати реальні інвестиційні зв'язки із народним господарст­вом, забезпечувати регіональну стратегію економічного розвитку країни;

— вирівнювання бюджетної забезпеченості адміністративно-територіаль­них утворень в умовах ринкової економіки може здійснюватися тільки на основі перерозподілу бюджетних ресурсів через державний бюджет. Нерівно­мірність ринкового розвитку викликає необхідність посилення регулюючої і соціальної функцій держави;

— спроба забезпечити формування бюджетів областей, міст, районів тільки на власну дохідну базу без загальнодержавного регулювання призведе до великої різниці в бюджетному забезпеченні населення різних територій і до втрати керованості єдиним соціальним простором.

Актуатьною є проблема бюджетних взаємовідносин.

Це проблема, розв'язання якої віками шукали багато народів і держав. Її відмінність полягає в тому. шо в ній фокусуються усі загальнолюдські, дер­жавні, національні інтерес і трансформуються в систему координат грошо­вих відносин. Кожна дерхіза шукає і знаходить тут свої вирішення.

Так, механізм бюджїтного федералізму у США формувався багато деся­тиріч у суперечливих умовах.І лише в останні десятиріччя склалася стабіль­на система фінансової взаємодії федерального уряду, штатів і територій. Воднораз перенесення зяй-ігних іншими країнами вирішень в інші умови може дати зовсім іншінаслідки. Використовуючи багатий світовий досвід, нам треба знайти власне жішення цього питання.