Формування та зміцнення дохідної бази державного бюджету - Магістерська дисертація

3. Девальвацією гривні. Протягом січня—верес­ня офіційний обмінний курс гривні знизився з 1,90 до 3.41 грн./дол. США. що автоматично збільшило зовнішній борг у гривневому еквіваленті. Якщо на початку 1996 р- зовнішній держайнші борг становив 19,6% ВВП, то на кінець вересня 1998 р. — вже 37,3% ВВП.

Досвід 1998 року засвідчив, що. незважаючи на "незначні" розміри державного боргу порівняно з ВВП, державний борг України являє собою загрозу для поступального економічного розвитку країни, що зу­мовлено дією таких факторів:

— надходження від позичкових операцій держа­ви майже зрівнялися а потоком податкових надхо­джень до державного бюджету (за 11 місяців 1998р. співвідношення їх становило 74%), що робить бюджет украй вразливим до ситуації на фінансових ринках;

— важким є тягар обслуговування державного боргу: за 1998 р, на виплату відсотків за внутрішні­ми й зовнішніми позиками спрямовано 16% доходів Державного бюджету, що викликає необхідність скоро­чувати видатки на соціальні та економічні програми;

— надмірним є співвідношення державного бор­гу й грошової маси: розмір державного боргу майже в 4 рази перевищує обсяг грошовоі маси, що позбавляє реальний сектор економіки платіжних засобів;

— високу питому вагу має зовнішній борг (70%). обслуговування й погашення якого призводить до про­блем із платіжним балансом: і розгортання валютник криз, а а разі девальвації стрімко зростають видатки бюджету на обслуговуваная зовнішнього боргу;

— залучені кошти використовуються на погашен­ня боргу та фінансування видатків споживчого ха­рактеру, які не впливають но потенціал економіки щодо обслуговування боргів у майбутньому.

Основні показники функціонування внутрішніх державних позик у 1998 р. наведені у таблиці.

На кінець 1998 р, заборгованість уряду за ОВДП складала 12,63 млрл, грн. Позитивне сальдо від залучення ОВДП у 1995—1997 рр. складало 5.31 млн. грн., негативне сальдо за 1998 р. — -0.32 млрд. гр Таким чином, чисті втрати бюджету від побудови піраміди ОВДП за всі роки її існування складають 7.64 млрд. грн.

У 1998 р. на ринку ОВДП. як і в попередні роки утримувалися високі процентні ставки: залучення позик здійснювалося під 44—70% річникх. Через встановлення високих процентних ставок за державними цінними паперами проводилася антиінфляційна політика: надвисока доходність за внутрішні;позиками утримувала спекулятивні капітали від обвалу на валютний ринок, що не знаходили собі застосування у виробничій сфері. За 1995—1998 рр. Від вкладень в ОВДП лише комерційні банки отримали за рахунок бюджету 1.3 млрд. грн. Прибутку. При цьому руйнівні наслідки для бюджетної і виробничої сфери не враховувалися.

Жодна держава світу не здійснювала запозичення за такими ставками (див. Табл ). Науково обгрунтована концепція фінансової стійкості держави, якої намагаються дотримуватися всі країни, вимагає, щоб реальний процент за державними позиками не перевищував темпів економічного зростання.Україна ж, втративши 60%. виробничого потенціалу, маючи половину підприємств — потенційних банкротів, зубожіле населення, дозволяла собІ виплачувіати 60% річних у реальному обчисленні фінансовим спекулянтам.

Продовження розбудови піраміди ОВДП 1998р., як і в попередні роки, стала можливим завдяки здійсненню прямої грошової еміії та утриманню на ринку неризидентів.

Фінансування дефіциту бюжету Національним банком через ОВДП залишилося основни джерелом пропозиції грошей у народному господарстві. За девять місяців 1998 року первинна кредитна емісія склала 1,955 млрд. грн., близько 60 % її було спрямовано на операції з ОВДП. Уряд і НБУ під тиском МВФ замість застосування регульованої й помірної емісії – законного засобу покриття бюджетного дефіциту у більшості країн світу – вибудували фінансову піраміду, забезпечили надвисокі доходи НБУ, комерційним банкам , іноземним фінансовим установам. У результаті проведення “ антиінфляційної грошової політики” на кінець листопада 1998 р. НБУ належало ОВДП на суму 8.6 млрд. грн.

Таблиця 9. Ринок ОВДП у 1998 році. мли. грн.2