Організація претензійно-позовної роботи на підприємстві

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином посвідчених копіях. Документи, які є в іншої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазна­ченням про це у претензії.

Претензію підписує керівник або заступник керівника підпри­ємства. Надсилається претензія адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Недодержання встановленого порядку висування і розгляду претензій є порушенням державної дисципліни і тягне за собою юридичну відповідальність винних у цьому посадових осіб.

Про результати розгляду претензії заявнику повідомляється в письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначаються:

• повне найменування і поштові реквізити підприємства, що дає відповідь, та підприємства, якому надсилається відповідь;

дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

• якщо претензію визнано повністю або частково, — визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підля­гає грошовій оцінці;

• якщо претензію відхилено повністю або частково, — мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і доку­менти, що обґрунтовують відхилення претензії;

• перелік доданих до відповіді документів та доказів. Відповідь на претензію підписує керівник або заступник керів­ника підприємства. Надсилається відповідь рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

У практиці претензійно-позовної роботи найчастіше розгляда­ються претензії, що випливають:

• із порушення договорів постачання продукції (товарів), си­ровини і матеріалів, устаткування і машин, у тому числі в разі не­достачі, за постачання продукції нижчого гатунку, бракованої, некомплектного устаткування;

• із договору перевезення залізницею, морським, річковим, по­вітряним та автомобільним транспортом;

• із невиконання підрядних робіт з капітального будівництва, проектних та конструкторських;

• із надання підприємством різних послуг.

Узагальнення і аналіз результатів розгляду судових і арбітраж­них справ, розробка пропозицій щодо усунення виявлених не­доліків є одним з найважливіших функціональних обов'язків юри­дичних служб.

Систематично (двічі на рік) юридична служба повинна аналізу­вати претензійну роботу та узагальнювати її результати. Така робота має плануватись. Узагальнення результатів дає змогу на­мітити та здійснити заходи щодо усунення недоліків у госпо­дарській діяльності підприємства. У загальному аналізі, де розкри­ваються невиробничі витрати підприємства, підбиваються підсумки роботи з відшкодування збитків шляхом отримання грошових сум за висунутими претензіями. Поряд із цим юридична служба по­глиблено вивчає окремі категорії справ.

Особливу увагу на підприємстві потрібно приділяти категоріям справ, що викликають найбільше занепокоєння. Вивчивши і уза­гальнивши претензійну та арбітражну практику за окремими ка­тегоріями справ або підбивши підсумки цієї роботи за певний період, юридична служба подає матеріали з відповідними виснов­ками і пропозиціями керівництву підприємства.

Матеріали узагальнення претензійної роботи рекомендується обговорювати на засіданнях керівних працівників підприємства. При цьому роботу з підготовки цих матеріалів слід виконувати ра­зом із співробітниками відповідних служб та структурних підроз­ділів з метою поглибленого вивчення причин спорів.

Але в багатьох випадках законні претензії контрагентами не задовольняються (відхиляються повністю чи частково або у вста­новлений строк відповідь на претензію не надходить). Тоді почи­нається основна стадія розгляду господарського спору — подання і розгляд позовної заяви до арбітражного суду.

Підвідомчість справ арбітражним судам, розподіл господарсь­ких спорів за підсудністю між арбітражними судами різних ланок, порядок розгляду і розв'язання справ визначаються Законом Ук­раїни "Про арбітражний суд" [4] і Арбітражним процесуальним кодексом України [З].

Арбітражним судам підвідомчі такі справи:

• у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, а також з інших підстав; у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у за­конодавстві, крім спорів, що виникають при погодженні стан­дартів та технічних умов, про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги, якщо ці ціни і тарифи відповідно до за­конодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін, а та­кож інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесене до відання інших органів;

• про банкрутство;

• за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, які згідно із законодавчими актами належать до їх компе­тенції.

Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі, її підписують керівник підприємства, інша особа, повнова­ження якої визначені законодавством або установчими документа­ми, прокурор або його заступник, громадянин-суб'єкт підприєм­ницької діяльності або його представник.

Позовна заява повинна містити:

• найменування арбітражного суду, до якого подається заява;

• найменування сторін, їх поштові адреси;

• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

• ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, і суму до­говору (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розір­ванні господарських договорів);

• зміст позовних вимог; якщо позов до кількох відповідачів — зміст позовних вимог до кожного;

• виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; дока­зи, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стя­гуються чи оспорюються; акт законодавства, на підставі якого по­дається позов;

• відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів;

• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

• вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарсько­го спору з кожним із відповідачів;

• відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

• сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;

• обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія спірного акта або засвідчений витяг з нього.

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'яза­них між собою підставою виникнення або поданими документами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь одні й ті самі сторони, в одну спра­ву, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Відповідач зобов'язаний не пізніше трьох днів з дня одержання ухвали про порушення справи надіслати:

• арбітражному суду — відповідь на позовну заяву і докумен­ти, що підтверджують заперечення проти позову;

• позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в арбітражному процесі, — копію відповіді.