8. Поняття “оптимальне рішення” не може мати ступенів порівняння, тобто це рішення є вже найкращим серед кращих.
В процесі написання даної роботи я усвідомив різницю в трактуванні понять “модель” і “метод”, усвідомив необхідність поглибленого оволодіння математичними та статистисними знаннями при підготовці майбутніх менеджерів. Приведені в роботі приклади з застосуванням математичних моделей на мою думку досить добре проілюстрували весь процес прийняття рішення з боку даної методології.
Головний висновок може бути таким, що незалежно від обраної професії, незалежно від життєвої ситуації людина повинна приймати раціональне рішення. Для того щоб запобігти помилок і отримати необхідну користь, потрібно розуміти весь процес прийняття рішення. Що стосується окремо менеджерів, то незалежно від їх рівня в організації, кожен з них рано чи пізно приймає безпосередню участь в вирішенні проблемної ситуації і для цього потрібні спеціальні знання, в тому числі і математичні, як необхідні і достатні.
Отже нам стає зрозуміло, що методи науки управління підвищують якість рішень, що приймаються за рахунок використання наукового підходу, системної орієнтації та моделей [5, с.244].
Для формування якісних кадрів в вітчизняних організаціях слід насамперед звертати увагу як на покоління молодих менеджерів, так і взагалі на робітників з вищою управлінською освітою. Якщо наші організації як державні, так і недержавні будуть оснащені таким персоналом, це вирішить багато проблем раціонального використання ресурсів, проведення якісної політики фірми та взагалі оптимізації більшості організаційних процесів.
Література.
1. Беспалов Б.А.
Наука и искусство принятия управленческих
решений.-К.: Вища школа, 1985.
2. Войнаренко М.
Діалоговий алгоритм розв’язання задачі вибору
оптимальних варіантів розвитку підприємства//
Економіка України-1995.-№6.-с.85-88.
3. Евланов Л.Г.
Основы теории принятия решений: М.: АНХ, 1979.
4. Конспект лекцій з курсу “Теорія управління, прочитаних канд. екон. наук, доц. Соболем С.М. студентам 2 курсу спец. 6201 денної форми навчання, 1999 р.
5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф.
Основы менеджмента: Пер. с англ.-М.: Дело, 1998.
6. Морріс Г.Б.
Керівник той, хто знаходить вихід// Освіта і
управління-1998.-№3.-с.77-87.
7. Сіднєв С.П., Шарапов О.Д.
Математичні методи підвищення якості
управлінських рішень: Підручник.-К.: ІЗМН, 1997.
8. Трояновский В.М.
Математическое моделирование в
менеджменте. Учебное пособие. - М.: Русская
Деловая Литература, 1999.
9. Эддоус М., Стэнсфилд Р.
Методы принятия решений: Пер. с англ. под ред.
член-корр. РАН И.И. Елисеевой.-М.: Аудит, Юнити, 1997.
10. Gary Barfoot
Quantitive Methods For Organizational Decision
Making. Стаття, опублікована в мережі Internet 4-го
серпня 1998 року.
http://iems.nwu.edu/MEM/classes/d07.html
11. Methods Of Decision Making
Internet-ресурс, стаття.
www.humber.ac.uk/su/leader/decision.htm