Дещо інша ситуація на новостворюваних підприємствах, які, як це може здатися, “застраховані” від тяжкого важелю минулих помилок. Однак, слабка обізнаність підприємців та менеджерів з базовими елементами корпоративного управління не дозволяють їм скористатися своїми перевагами; як правило, вони ідуть тими ж самими шляхами, будуючи "традиційне" об`єднання, а вже потім наділяючи його корпоративними ознаками (п.2.2.6.).
Ознаками ж переходу АТ на нову організаційно-правову форму є: впливова Спостережна рада, що відстоює інтереси своїх акціонерів, відрегульована в ВНД взаємодія колегіальних та виконавчих органів управління, наявність ефективних зв`язків в середині та поза межами АТ для досягнення розроблених цілей та стратегій розвитку.
1.8.Необхідність опанування нових організаційно-економічних механізмів
та систем підтримки управлінських рішень у багаторівневих
(вертикально інтегрованих, диверсифікованих тощо) структурах АТ.
Немає жодного організаційно-економічного механізму, яким би він не був прогресивним, що однаково підходив би для всіх організацій, навіть окремих їх видів - АТ, а також для всіх видів діяльності всередині окремого АТ.
Система управління АТ зумовлена:
· чинним законодавством (при недоліках якого важко визначити "правила ефективної поведінки" для конкретного підприємства і взаємодії між різними організаціями);
· законодавчими та підзаконними актами, що регулюють права та обов`язки саме АТ та всіх зацікавлених у її діяльності сторін;
· практичним досвідом, наявними методами та підходами, щодо формування ОСУ;
· Статутом АТ, в якому відображені особливості підприємства, як виробничо-управлінського об’єкту.
Причому проблема постає саме в тому, що, по-перше, треба з`ясувати, яка саме систему управління буде найбільш ефективною для конкретного підприємства, а, по-друге, - як впровадити її системи без значних втрат для поточної діяльності організації.
Для визначення особливостей системи корпоративного управління, тобто їх спрямування та складу, велике значення має те, які є групи акціонерів ("інсайдерів" або "аутсайдерів") домінують у конкретному АТ. Тому системи управління ЗАТ та ВАТ значно відрізняються між собою, оскільки види контролю акціонерів теж матимуть різницю: невелика кількість "внутрішніх" акціонерів використовує прямий (менш формальний) контроль, ніж при наявності великої кількості дрібних акціонерів-аутсайдерів. У другому випадку необхідним є чіткі, глибоко обґрунтовані правила, оформлені у ВНД. Але в будь-якому випадку треба дуже уважно спостерігати за діяльністю органів управління АТ, що є новими для діяльності підприємств (партійні та профспілкові органи за радянських часів мали свої механізми контролю, які зараз іноді видаються за ідеальні, але це лише один з прикладів невдалого перенесення застарілих методів управління на нову основу). В АТ, як вже зазначалося наявні два типи органів управління: колегіальні, виборні (Збори акціонерів, Спостережна рада) та ті, що призначаються цими органами - дирекція, виконавчі лінійні та функціональні підрозділи традиційних ОСУ. Акціонери через обраних ними осіб повинні мати змогу здійснювати контроль за діяльністю всіх органів апарату управління АТ через обговорення та затвердження їх прав, обов`язків, повноважень та відповідальності.
Маніпулювання складом та змістом ВНД може надати окремим органам управління АТ можливість користуватися "надправами": наприклад, Спостережна Рада може наділятися правами перевиборів членів Правління, оперативного ревізійного контролю за господарською діяльністю, тощо (п.2.1.6. та 2.1.9.). Однак не можна обмежитися організаційно-структурними заходами.
Система управління АТ має різні співвідношення між організаційними та економічними важелями впливу. Мова йде саме про співвідношення цих важелів, їх динамічну взаємодію - тобто певний організаційно-економічний механізм, в якому нерозривно пов`язані (ОСУ, підсистеми, процеси, посади тощо) та економічні (витрати, інвестиції, кредити, борги, фінанси, платня тощо) складові. Це зауваження є слушним в умовах змін організаційно-економічних механізмів реструктурованих великих підприємств у, наприклад, холдінг або об`єднання на принципах вертикальної інтеграції концернів, тимчасові союзи підприємств різних форм власності - асоціацій та консорціумів тощо. Всю різноманітність цих підприємств поєднують елементи організаційно-економічного механізму корпоративного управління.
1.9.Перегляд функцій різних підсистем ОСУ АТ (злам старих) та закріплення
(з попереднім узгодженням та затвердженням)
їх у внутрішніх нормативних документах (ВНД).
Трансформація управлінських структур АТ націлена на заміну "жорсткого" управління більш органічним, гнучким, яке забезпечуватиме використання творчого потенціалу, як головної складової потенціалу управління, закладеного в АТ.
Ознаками сьогоднішніх систем управління АТ є ієрархічність, розподіл праці та адміністративні важелі впливу - все те, що орієнтує їх діяльність на вирішення поточних, часто-густо - застарілих завдань, отриманих у спадок від попередніх механізмів господарювання. ОСУ АТ - переважно лінійно-функціонального типу з усіма недоліками цього типу ОСУ. Практично відсутні (або існують без належного оформлення) функції прогнозування та стратегічного планування підприємства, маркетингу (в повному обсязі), управління власністю та цінними паперами; оцінки майна; залучення інвестицій та фінансового менеджменту; сучасні виробничий менеджмент та управління персоналом та функція економічної безпеки. Не організовані служби стратегічного моніторингу та контролінгу, управління конкурентоспроможністю та інноваціями - саме ті, що дозволяють більш ефективно реагувати на зміни у середовищі, адаптуючись і, до певної міри, впливаючи на нього. Міжфункціональні види діяльності можуть бути оформлені у вигляді координаційних органів (комітетів, комісій), склад яких залежатиме від їх цільової спрямованості та рішення загальних зборів акціонерів.
Загальні збори акціонерів (ЗЗА) - найвищий орган управління АТ, є внутрішнім "законодавчим органом", саме існування якого змінює розподіл повноважень та влади. ЗЗА - обирає Спостережну раду і призначає виконавчий орган управління. Кожен з цих органів грає свою роль в АТ, виконує відповідні функції.
Так, Спостережна Рада, водночас виконує такі функції:
· адміністративну, пов`язану з формуванням органів управління АТ, розробкою та затвердженням внутрішніх нормативних документів, призначенням менеджерів тощо.
· розгляду та прийняття найважливіших управлінських рішень, перш за все - довгострокових, стратегічних, пов`язаних із забезпеченням довгострокового успішного (в тому числі прибуткового) існування АТ;
· контрольну, що в першу чергу означає нагляд за діяльністю менеджменту;
· а також ті функції, які на неї покладає ЗЗА.
Одне те, що в організації існують такі органи управління, змушує вести перегляд змісту діяльності інших органів управління.
Завантажити реферат