Одношаровий циліндричний, або призматичний, епітелій. В основному ендодермального походження, розташовується на внутрішній поверхні шлунково-кишкового тракту, жовчевого міхура, вивідних протоках печінки, підшлункової залози.
У кишечнику і жовчевому міхур епітелій має багаточисельні вирости цитоплазми - мікроворсинки. Вони збільшують поверхню клітин для всисання. У кишечнику є бокалоподібні клітини, вони виділяють слиз. Такі клітини є і у шлунку. Слиз - захист. У вивідних протоках печінки і підшлункової залози циліндричний епітелій виконує межову функцію.
Відокремлено стоїть циліндричний епітелій мезодермального походження, що вкриває внутрішню поверхню яйцеводів і матки. Він має мікроворсинки і миготливі війки, які сприяють просуванню статевих клітин.
Одношаровий багаторядний миготливий епітелій. Його клітини мають різну форму і висоту; відповідно їх ядра розташовані на різних рівнях, утворюючи кілька рядів. На клітинах є миготливі війки. В цьому епітелії виділяють 3 типи клітин: миготливі, короткі і довгі вставні. Вставні клітини лежать на базальній пластинці своєю широкою частиною, а миготливі - вузькою. Вставні клітини до поверхні епітелію не доходять. Зустрічають і бокалоподібні клітини, які виділяють слиз, що утворює слиз на поверхні епітелію. Цей епітелій вистилає повітроносні шляхи і має ендодермальне походження. Функція - захист і відмежування. На клітині є до 250 війок, рухи яких і забезпечують виведення пилу із дихальних шляхів.
Багатошаровий поліморфний нездатний роговіти епітелій. Три шари клітин: базального, шипуватого і плаского. Базальний шар складається із клітин циліндричної форми. Це ростовий, або камбіальний, шар, тобто за його рахунок заміщуються відмерлі клітини.
Другий шар має клітини неправильної багатокутної форми. У них багато протоплазматичних відростків з десмосомами. У цитоплазмі є тонофібрили - надають механічної стійкості.
Третій шар - шар пласких клітин, які закінчують свій життєвий цикл і злущуються. Цей тип епітелію зустрічається у рогівці, частково у порожнині рота, стравоході.
Багатошаровий поліморфний здатний роговіти епітелій. Вкриває шкіру, деякі сосочки язика тощо. Складається із кількох десятків шарів, які можна об’єднаті у 5: базальні клітини, шипуваті клітини, зернистий шар, блискучий і роговий.
Базальний шар і шипуватий називають ростковим - вони активно розмножуються.
Зернистий шар складається із сплющених клітин, у яких містяться зерна кератогіаліну - фібрилярного білка. Блискучий шар складається із клітин пласкої форми, у цитоплазмі яких знаходиться белкова речовина елеідин. Кератогіалін і елеідин поступово перетворюються в кератин (рогова речовина). Клітини рогового шару складаються із рогових пласких лусок. Вони заповнені роговою речовиною і повітрям. Поступово вони злущуються.
Перехідний епітелій. Залежить від рівня розтягування органу. Вистилає порожнини органів видільної системи (лаханки, сечоводи, сечовий міхур), які змінюють свій об’єм при заповненні. Є тут два шари: базальний і покривний. Базальний складається із дрібних темних і великих світлих клітин (розташовані між дрібними). Покривний складається із великих сплющених клітин. Такі вони при розтягуванні органа. При скорочуванні клітини стискаються і ніби випинаються назовні, нагадуючи при цьому багаторядний епітелій.
Залозистий епітелій. різний бо виконує різні функції. тобто секретує різні речовини. Їх розглянемо при розгляді залоз.
Сполучна тканина
Розвивається із мезенхіми. Своєрідної тканини - блукаючих клітин що вивільняються із усіх зародкових листків. Мезенхімні клітини ембріону у своєму розвитку можуть округлятися і перетворюватися у вільні рухливі клітини, які розташовуються у рідкій або напіврідкій проміжній речовині. Разом з тим можуть виникати мало рухливі або нерухливі клітини: які виробляють більш-менш щільну міжклітинну рідину. В результаті цього утворюються різні види сполучної тканини.
Зформована сполучна тканина складається із клітин і добре вираженої міжклітинної речовини. Кількість клітин і волокон та міжклітинної речовини дуже варіюють у різних сполучних тканин.
Міжклітинна речовина продукується клітинними елементами. Міжклітинна речовина може мати і самостійне значення, надаючи певних властивостей тій чи іншій тканині. Наприклад міцність кісткової тканини цілком залежить від міжклітинної речовини. В ній відбуваються основні процеси кісткової тканини.
Сполучна тканина повсюдна. Підстилає епітелій, оточує судини, з якими вона пов’язана генетично і функціонально.
Функції сполучної тканини.
1) трофічна - бере участь в обміні речовин;
2) захисна - здатність до фагоцитозу та формування імунітету;
3) механічна (опірна) - утворює зв’язки, сухожилля, хрящі, кістки. Разом із судинами основу багатьох органів.
Маючи велику здатність до регенерації бере участь у загоюванні ран, утворюючи сполучнотканинні рубці.
Сполучна тканина має дуже багато перехідних форм тому її класифікація дуже складна і частіше всього грунтується на функціях.
 |
Сполучна 
тканина
Трофічні тканини Опорно-трофічні тканини Опорні тканини
Кров Лімфа / | \ Хрящі Кістки
Спеціальні Рихла Щільна
види: рети- Сухожилля
кулярна, (зформована) і
жирова, незформована
пігментна
Звичайно, такий поділ досить умовний.
Однією з сполучних тканин є кров.
У людини крові 6-8% маси тіла. В середньому це 4,5-5,5 літрів. Складається із проміжної речовини, якою є плазма крові, та форменних елемнтів. В’язкість крові - 5, плазми крові 1,7-2,2. Питома вага крові - 1,050-1,060, еритроцитів - 1,090, плазми - 1,025-1,034. Осмотичний тиск крові - 7,6 атм. Температура замерзання нижче “0” на 0,56-0,58 °С. рН крові коливається в межах 7,35-7,40.
Плазма крові містіть 90-92% води і 8-10% сухого залишку. У плазмі є білки - 7-8% сухого залишку; вуглеводи -0,12%; жири - 0,7-0,8%; мінеральні речовини - 0,9%. Серед білків - альбуміни (» 4,5%), глобуліни (2-3%), фібриноген (один з глобулінів; 0,2-0,4%).
Функції: транспортна (дихальна, живлення, виділення, регуляція тощо) та захисна (фагоцитоз та утворення антитіл; зсідання).
Кров знаходиться у тісному контакті з тканинною рідиною і лімфою, забезпечуючи гомеостаз тканин.
Гематокрит: 40-45% форманних елементів і 55-60% плазми.
Серед форменних елементів: еритроцити, лейкоцити і тромбоцити.
Еритроцити - 4-7 . 1012 у літрі. Частина з них у депо. Двоввігнуті диски діметром 7-8,5 мк. Безядерні клітини. Червоного кольору надає гемоглобін - складний білок із Fe. Транспорт кисню. Живуть 2-3 місяці.
Лейкоцити (білі кров’яні клітини), ядерні. 3-9. 109 у літрі. Основні функції лейкоцити виконують поза межами кровотоку - у тканинах. Вони проникають між клітинами ендотелію, потрапляють в сполучну тканину, можуть проходити і між клітинами епітелію. Лейкоцити - це фагоцити. Лімфоцити беруть участь у формуванні імунних тіл. Здатні до активного переміщення (хемотаксис). Виділяють зернисті (гарнулоцити) і незернисті (агранулоцити).
Завантажити реферат