Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники.
Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.
Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.
В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel, schmo.
Висновки до розділу I
Вивчення теоретичних положень неології дає змогу зробити наступні висновки:
- Лексична система англійської мови є гнучкою і спроможною до адаптації в умовах постійного виникнення нових понять і необхідності їх лексичної фіксації
- Існують різні способи класифікації неологізмів і визначення самого поняття “неологізм”, до запозичень-неологізмів відносяться ті слова, які були запозичені з інших мов та адаптувалися в мові.
- Іншомовні запозичення є одним з важливіших видів збагачення словникового складу мови.
- Лексичні запозичення є одним із джерел утворення нових слів. Їх вивчення дає можливість прослідити складність мовних процесів, переплетіння внутрішніх та зовнішніх явищ в мові.
- З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську мову як мову міжнародного походження, або як одну із романських, але місцевий елемент в англійській мові має велику кількість часто повторюваних слів.
- Джерела неологізмів-запозичень є численними: французька мова, німецька мова, китайська, японська, іспанська, італійська, російська та ін.
Розділ ІІ. Неологізми-запозичення сучасної англійської мови.
2.1. Загальна характеристика неологізмів-запозичень
Запозичення відносяться до розряду так званих сильних неологізмів ,які відрізняються і фонетичною дистрибуцією, яка не є характерною для англійської мови, а також нетиповим морфологічним членуванням і відсутністю мотивації.
Англійська мова продовжує розширюватися за рахунок запозичень, але меншою мірою ніж це було в середньовіччі чи в епоху Ренесансу. Із “приймаючої” мови вона перетворюється в “ту, що дає”. Це пов’язано з тим, що англійська мова отримала статус Lingua france (мова спілкування) ХХ сторіччя. Але не дивлячись на те, що запозичення, за даними Кенона, складають лише 7,5% від загальної кількості неологізмів і знаходяться на периферії лексичної системи, їх розглядання є необхідним, тому що без цього неможливо уявити весь корпус нової лексики.
Основною мовою-джерелом залишається французька мова. За останні 25 років дуже зменшилась чисельність скандинавських запозичень. Новою тенденцією є зростання запозичень з африканських та азіатських країн, особливо із японської. Основними центрами атракції для нових запозичень є:
1) культура: cinematheque, discotheque, anti-roman (з французької),
2) суспільно-політичне життя: ayatollah (з арабської), релігійний вождь ісламської секти Shгite і Ірані (слово стало відомим з січня 1979 року, коли після скидання шаха Ірану до влади прийшов Аятола Хомейні),
3) повсякденне життя (напої, їжа, спорт ,одежа): petit, dejeuner (фр.) “невеликий сніданок”,
4) науково-технічний прогрес: biogeocoenose (із російської) “екологічна система”,
Невеликим ступенем новизни відмічаються варваризми, неасимільовані одиниці, які переважають серед нової запозиченої лексики. Наприклад: dolče vita (з італійської) “солодке життя”; lunokhod (із російської); gonro (з італійської) “дикий”. Бо них близькі ксенізми (запозичені одиниці , які відображають специфіку побуту країни-джерела: gyro (із грецької) “тип бутерброду (тонкий шар підсмаженого м’яса на невеликому хлібці); zoren (з японської) “медитації”, які практикуються в дзен-буддизмі; kung-fu (із китайської) “боротьба кунг-фу”.
Різниця між варваризмами і ксенізмами складається в тому, що перші мають синоніми в мові-реципієнті, другі означають явища, об’єкти, які існують тільки в країні-джерелі і є відсутніми в приймаючій країні. Виходячи з цього ксенізми мають більший ступінь новизни, хоча вони складають лише 14% від всіх запозичень.
Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Це здебільшого запозичення з ідіш, наприклад, nudzh або nudge (американський сленг) “зануда”; комбіновані запозичення із ідіш nudyen “втомлювати”, та з російської “нудний”. Слово асимільоване під впливом англійського to nudge “штовхати”.
Однією особливістю запозиченої лексики є помітне зменшення пропорції кальок (порівняно зі староанглійською). Серед них найбільш використовувані такі: dialogue of the deaf (калька з фр.dialogue des sourds) “дискусія, в якій приймають участь ,не звертаючи уваги на аргументи одне одного”; gliding time (з нім. Gleitreit) “змінний графік”(використовується здебільшого в британському варіанті); photo-novel (з іспан.fotonovela) “фотороман” (роман, який складається із фотографій, з діалогічними вставками у стилі коміксів).
Серед всіх запозичень найбільш використовуваними є одиниці у ідіш в розмовній мові, саме вони більшою мірою ніж інші марковані в словниках нових слів як “сленг”. Наприклад: yenta “пліткарка”, rotfig “приємно вгодований”, glitch “дефект” (в 60-ті роки слово увійшло до космічного сленгу, в 70- 980-ті роки воно стало використовуватися в сленгу спеціалістів по комп’ютерам).
2.2. Класифікація неологізмів-запозичень.
Запозичення – це слова, запозичені з іншої мови, які модифікували фонемічну форму, значення та вимову до стандартів англійської мови.
Існуючі в словниковому складі мови запозичені слова можна класифікувати:
- по джерелу запозичення;
- по тому, який аспект слова запозичений;
- за ступенем асиміляції.
По джерелу запозичення в словниковому складі англійські слова виділяють:
1) французького запозичення
2) німецького запозичення
3) запозичення з ідіш
4) русизми та запозичення-неологізми з грецької, португальської, японської та інших мов
5) португальські запозичення.
Класифікація по джерелу запозичення розроблена найбільше повно, але не є єдиною можливою. Запозичення-неологізми можна також класифікувати по тому, який аспект слова є новим для приймаючої мови. За цим принципом запозичення-неологізми розділяються на:
- фонетичні;
- кальки (translation-loans);
- семантичні;
- запозичення словоскладаючих елементів.
Перший тип, тобто фонетичні запозичення, складають основну, найбільш численну групу. Вони характеризуються тим, що загальний звуковий комплекс їх є для запозиченої мови новим. Розглянуті слова: sport, labour, travel є фонетичними запозиченнями.
Кальками (translation-loans) називаються запозичення у вигляді буквального перекладу іншомовного слова або виразу, тобто точного відтворення його засобами мови що приймає із збереженням морфологічної структури та мотировки.