Такими кальками є, наприклад, багато слів, що стали інтернаціональними:
- з російської: perestroika, khozraschot, house of rest, troika, samizdat, telenovela;
- з німецької: kettenraucher, blitz, angst, gastarbeiter, reitgeist, glitch, glitry, spritrer;
- з французької: (cela) va sans dire, summit conference, visagist, frisee, auteur;
- з японської: waribashe, aiki-jutsu, aiki-do, nashi;
- з африканської: gnu.
- та з інших мов.
Під семантичними запозиченнями розуміється запозичення нового значення, часто переносного, до слова, яке вже існує в мові. Слова pioneer та brigade існували в англійській мові і до радянізмів, але значення “член дитячої комуністичної організації” та “трудовий колектив” вони отримала під впливом російської мови.
Семантичні запозичення відбуваються дуже легко в близьких мовах. Цілий ряд прикладів можна знайти серед запозичень. Так, наприклад, др.-англійське слово dwellon “блукати” під впливом др.-скандинавського dveljaween, розвинулося в сучасній англійській мові в dwell “жити”.
Таким чином в звуковому відношенні dwell приходить до англійського, а в семантичному – до скандинавського дієслова.
Випадків семантичного запозичення серед іменників більше, ніж серед дієслів. Іменник gift в др.англійській значило не “подарунок”, а “викуп за жінку”, а потім, в результаті асоціації – “весілля”.
Запозичуватись може не тільки слово, але й окремі значущі частини слова. Багато грецьких та ютинських слів перетворились в інтернаціональні префікси. Наприклад, anti-, -coun-, -ter, -inter-, sub-, ultra-, -imn.
В усіх мовах широко використовуються суфікси: -ist, -ism, -isk. Та часто вживаним в сучасній англійській мові є суфікс з французької: -eur.
Далеко не всі слова так повно асимілюються, як розглянуті travel та sport. Тому за ступенем асиміляції неологізми-запозичення можна розділити на:
1) Повністю асимільовані, тобто які відповідають всім морфологічним та орфографічним нормам мови що запозичає і є сприйнятими розмовником як англійські, а не іншомовні слова. Ці слова – здебільшого старі запозичення: cheese, street, wall, wine (лат.); husband, bellow, gate, call, die, want (сканд.). Повністю асимільовані такі слова французької мови як: face, figure, auteur.
2) Частково асимільовані, тобто які залишились іншомовними по своїй вимові, написанню та граматичнім формам слова: blitz, angst, glitry, glitch, spritrer, untermensch, rutgeist – з німецької; favela, favelado – з португальської; nouveau roman, auteur, frisee, visagist – з французької; babushkaphobian, khozraschot, pryzhok – з російської. Ці слова часто відрізняються нестійкою вимовою: restaurant, formulae, corps. Останній склад в словах вимовляється по-різному.
3) Частково асимільовані слова, які означають поняття, що пов’язані з іншими країнами і не мають англійського еквіваленту. Наприклад: pryzhok, khozraschot, perestroika – з російської; gado-gado – з малоазійської; aiki-jutsu, aiki-do, gai-de – з японської; mohi-mahi – з До цієї групи слів відносяться назви понять, які пов’язані з іншою національною культурою, наприклад назви національного одягу, музикальних приладів і т.і.
2.3. Проблеми асиміляції запозичених слів
Асиміляцією запозичених слів називається пристосування їх і фонетичному, граматичному і графічному відношенні до системи приймаючої мови.
Ступінь асиміляції може бути різною і залежить від того, наскільки давно відбулося запозичення, чи відбулося воно усним шляхом чи через книгу, наскільки вживане слово і т.п.
Прикладом повністю асимільованих слів можуть служити слова, які були запозичені давно: з латини – cheese, pope, mass, candle, minister, wine; зі скандинавської – root, wing, happy, ill, low. Ці слова не відчуваються розмовником як іншомовні, відповідають англійській граматичній, фонетичній і орфографічний системі по формотвору, вимові і написанню.
Граматично і стилістично англійські запозичення використовуються в мові так само як і правічні слова. Дієслова включаються в систему стандартних англійських дієслів, отримуючи дентальний суфікс в минулому часі: associated, exaggerated, accumulated.
Іменники отримують в множині стандартні закінчення: kelims, honchos, nefuseniks, boutiques.
В сучасній англійській мові лише деякі запозичені іменники зберегли флексію множини, яку мали в тій мові, звідки прийшли.
Іноді дві різні мови множини диференціюються семантично. Наприклад, з формою bandits збереглася італійська форма banditti, коли розмова йде про різноманітних розбійників в казці чи опері.
Прикметники з суфіксом –ly, прикметники на –ml і –less та абстрактні іменники на –ness, –ship, -dom також вільно утворюються від французьких основ.
Англійські префікси un-, fore-, over-, -be можуть приєднуватися до основ запозичених слів: unaided, unijambist, forecast.
Слова ,складені з елементів запозичених з різних мов або з елементів частково запозичених та частково споконвічних слів називаються гібридами: beautiful (фр.корінь + англійський суфікс), unijombist (англ.префікс + фр.корінь).
Ступінь фонетичної асиміляції теж може бути різним. Якщо в англійській мові вже були всі звуки , що з них складаються запозичені слова, то вони відтворюються точно; якщо залишилися якісь звуки, яких немає в англійській мові, кожен з них замінюється близьким звуком англійської мови.
Після повної фонетичної асиміляції слова в слові, всі звуки історично змінюються.
Фонетичні зміни в запозиченому слові легко прослідити з історії слова nature, що є латинським за походженням і яке потрапило в англійську мову з французької. По-перше, перемістився наголос з останнього складу на перший. В англійській мові немає звука, схожого на французький [u], тому він був замінений на англійський звук [ju]. Tj [tj] розвинулось афрікоте [t∫]. У відкритому складі під наголосом довге a переходить в [ei], а ненаголошене [u] редуцюється в [oi] та [r] стає німим.
В різних частинах мови наголос відбувається з різним ступенем повноти. Найбільш послідовно він відбувається в іменниках і прикметниках, за виключенням тих, в яких перший склад був префіксом. Префікси залишилися ненаголошеними.
Французькі запозичення-неологізми асимілюються мало і залишаються іншомовними і за орфографією і за вимовою. В них зберігається назалізація голосних, зберігається наголос на останньому складі: visagist, frisee.
Латинські запозичення, потрапивши в англійську мову, не тільки прийняли нову систему граматичних форм, але й нерідко переходили в іншу частину мови.
Загальна проблема запозичення елементів однієї мови іншою включає в себе вкладний комплекс питань різного характеру. Найбільш актуальними з них є такі:
- яке мовне явище є запозиченим;
- причини запозичень;
- види мігруючих елементів;
- освоєння слова в мові що позичає і різні сторони його освоєння;
- ознаки освоєння іншомовного слова, які дозволяють вважати його запозиченим.
Для входу слова в систему мови що позичає необхідні умови:
- передача іншомовного слова фонетичної граматично засобами мови що запозичує;
Завантажити реферат