Каролінгське відродження було невдалою спробою рушити вперед, яка завершилася зупинкою. Воно показало, що крім руйнівних та варварських традицій у культурі, які складається, набирають силу і творчі , це була перша спроба зібрати воєдино те коштовне , що було в той час, яке показало, що почався процес тривалого і глибинного відродження культури, який набирав силу протягом X-XІ століть. Бібліографія 1. Веймарн Б.В. Всеобщая история искусств: Т.1. – М., 1960. – С. 734.2. История искусств Западнях стран // Средневековое возрождение / Ред. Нессельштраце Ц.Г. – М., 1982. – С. 382.3. История мирового искусства / Ред. Сабашникова Е. – М., 1998. – С. 718.
4. Памятники мирового искусства. Энциклопедия: В 7 т. – Т. 7. – М., 1982. – С.810. 5. Петрухинцев Н.Н. Лекции по истории мировой культуры. – М., 2001. – С. 400.
6. Пуришев Б.И. Зарубежная литература средних веков. – М., 1974. – С. 399.
7. Росспен В.К. Историки Каролингской Эпохи. – М., 1999.- С. 7-34 И С. 320. 8. Степанов А.С. Очерк истории мировой культуры. – М., 2000. – С.367.
9. Тяжелов В.Н. Малая история искусств // Искусство средних веков в Западной и Центральной Европе. – М., 1981. – С. 366.
10. Утевская П. Слов драгоценные клады. – М., 1985. – С. 287.
Завантажити реферат