Поняття криміналістичної версії

У складних кримінальних справах, особливо в конфліктних ситуаціях, слідчі дії необхідно планувати (наприклад, при провадженні огляду місця події на великій території, групових обшуках, затриманні небезпечних зло­чинців, допиті звинувачених, що відмовляються, або лжесвідків). Планувати необхідно також окремі тактичні операції, якщо вони проводяться за склад­них умов.

План окремої слідчої дії або оперативного заходу складається з трьох елементів: конкретизація цілі, тобто обставин (питання), які необхідно з’ясу­вати та встановити; визначення тактичних прийомів і технічних засобів для встановлення обставин вчинення злочину; перелік матеріалів, довідкової ін­формації, необхідної для з’ясування обставин, визначення послідовності застосування прийомів і засобів одержання інформації, тобто реалізація тактич­ного задуму слідчої дії (використання матеріалів справи, речових доказів, ло­гічних і психологічних прийомів).

Необхідно планувати допит (пред’явлення звинувачення, допит підозрюва­ного). Без попереднього плану ці допити не мають відчутного позитивного результату.

Будь-який план розслідування та окремої слідчої дії повинен бути конкрет­ним. У плані неприпустимі такі завдання, як «встановити винність підозрюва­ного», «дати завдання органам міліції», «з’ясувати обставини вчинення зло­чину». Необхідно конкретно вказати, які саме обставини встановити, яке зав­дання доручити органам дізнання.

3. Версії і планування по справах податкових злочинів.

При розслідуванні фактів внесення перекручених даних у декларацію про доходи або приховання доходів (прибутку) або інших об'єктів оподатковування типовими обставинами, що вимагають встановлення, є:

• встановлення юридичного статусу суб'єкта злочину: фізична особа, фізична особа-підприємець без створення юридичної особи, юридична особа (підприємство, організація) — чи пройшло воно державну реєстрацію;

• чи зобов'язана фізична особа або підприємство (організація) сплачувати податки;

• які види податків і інших обов'язкових платежів зобов'язана сплачувати особа (фізична, юридична);

• чи має особа (фізична, юридична) право на пільги по сплаті податків;

• який порядок ведення бухгалтерського обліку і представлення звітності на підприємстві;

• з якого моменту і яка фінансово-господарська діяльність здійснювалася платником податків;

• протягом якого часу здійснювалося внесення перекручених даних у документи бухгалтерського обліку і звітності;

• хто керував підприємством і ніс відповідальність за бухгалтерський облік у період перекручування зведень в обліку і звітності.

• хто безпосередньо причетний до здійснення злочину, хто його ініціатор;

• ким, коли і при яких обставинах були виявлені факти приховання об'єктів від оподатковування;

• які законодавчі і нормативні акти були порушені платником податків;

• які об'єкти оподатковування були приховані й у якому розмірі;

• який розмір податків, не сплачених із прихованих об'єктів оподатковування, яка загальна сума несплачених податків;

• які міри варто прийняти для відшкодування збитків;

• який використовувався спосіб приховання об'єктів оподатковування;

• які обставини сприяли здійсненню злочину

Типові версії, використовувані для побудови загальних і приватних, по конкретній справі при розслідуванні податкових злочині:

1) приховання об'єктів оподатковування здійснювалося за рахунок заниження виторгу (доходу) в заліково0відлікових документах;

2) приховання оподатковуваного прибутку здійснювалося за допомогою завищення даних про матеріальні витрати і незаконне списання устаткування і запасів;

3) приховання оподатковуваного прибутку здійснювалося шляхом фіктивного збільшення боргів, перерахування коштів підприємству, що користується пільгами на законній підставі;

4) мало місце списання боргів по податках на третю особу в розрахунку на його банкрутство (плановане або вже здійснене).

З урахуванням криміналістичної характеристики розглянутих злочинів і приведених вище типових версій в розвиток кожної з них можуть бути висунуті як загальні, так і приватні, тому що і приватні версії, засновані на конкретних даних, зібраних у справі.

Так наприклад, за версією про приховання оподатковуваного прибутку шляхом заниження виторгу (доходу) приватними версіями, що стосуються способів здійснення злочину і його суб'єктів, будуть наступні:

1) заниження виторгу здійснювалося внесенням перекручених зведень в обліково-звітну документацію;

2) найбільше ймовірно, що суб'єктами цих дій були керівник підприємства, головний (старший) бухгалтер;

3) перекручування зведень про виторг здійснювалося шляхом заниження кількості придбаних товарів, заниженням ціни реалізації товарів (послуг), шляхом оплати товаром (бартер);

4) у документи первинні, облікові і звітні внесені фіктивні записи, маються ознаки як інтелектуальної, так і матеріальної підробки.

Якщо такі дії мали місце, то документальними джерелами інформації будуть: шляхові аркуші, товарно-транспортні накладні, журнал обліку руху товарно-матеріальних цінностей договору, платіжні доручення, банківські виписки, баланс , звіт про фінансові результати діяльності. Зведення, що відображають фінансово-господарську діяльність, можуть бути відбиті в чорнових записах, що має бути знайдено. При виявленні і вилученні зазначених документів можуть бути призначені експертизи: техніко-криміналістична — для встановлення ознак матеріальної підробки; судово-економічна — для установлення фактів перекручування зведень, виду і розміру прихованого податкового об'єкта, та ін.

Поряд з версіями, що стосуються в основному роботи з документами, можуть бути висунуті і версії по вивченню особистісних якостей суб'єктів злочину, їхніх дій, зв'язків і т.п. Подібні версії можуть стосуватися обставин створення підприємства, його структури і статусу, керівника цього підприємства, головного бухгалтера, їхнього матеріального стану, умов життя, їхніх соціальних зв'язків (включаючи і злочинні), взаємин з ревізорами, аудиторами, податковими інспекторами і податковими поліцейськими. У версіях повинно бути відбито: коли і ким проводилася остання документальна перевірка; які її результати; яким чином зацікавлені особи пояснюють приховання прибутку.

Після побудови загальних і приватних версій може бути складений план з визначенням обставин, що вимагають встановлення, характеру і черговості виконуваних для цього дій.

Заплановані дії можуть бути організаційними, оперативно-розшуковими, слідчими.

До числа організаційних дій, що вимагають для свого здійснення тривалого часу і тому, як правило, призначуваних по даній категорії справ відразу після порушення кримінальної справи, відносяться: документальна ревізія, інвентаризація, запити у вищестоящі організації, запити в інформаційні центри й обліки, запити в податкові інспекції, запити в КРУ.

Оперативно-розшукові дії з використанням негласних сил і коштів — спрямовані на встановлення осіб, причетних до злочину, і обставин його здійснення.