Перша проблема — пізнавальна роль версії, її функція як методу пізнання в конкретній області, який є судочинство.
Друга проблема — методи побудови версій у різних ситуаціях розслідування:
а) при обмеженій доказовій інформації,
б) при відсутності доказової формації,
в) при її значному обсязі.
Пізнавальна функція версії складається:
а) у систематизації доказового матеріалу,
б) його аналізі,
в) обгрунтованому висуванні припущення, що визначає найбільш швидкий та ефективний шлях встановлення істини.
Методами побудови версій є їхній логічні основи — індуктивний метод, дедуктивний метод, аналогія. Пізнавальнароль версії полягає не тількив тому, що вона може пояснити вже відомі слідству обставинизлочину, а й у тому, що за її допомогою встановлюються новіобставини й факти,які не були відомі слідчому намомент висунення версії.Якщо версія виражає об'єктивну істину, то з її змісту аналітично можуть бути виведені не тільки ті висновки (факти), встановлення яких передувало висуненню версії, а й ті, які стали відомі після її висунення.
Знання про криміналістичні версії дає нам можливість не допускати помилок, як такі, що зустрічаються у юридичній практиці, так і таких, які зустрічаються в повсякденному житті і навіть у літературі. А саме : вислів “версія свідка”, “версія потерпілого” в дійсності означають лише припущення, пояснення і аж ніяк не версії.
Цінність знань про версії полягає і в тому, що практичне значення типових версій було підтверджено останніми вдалими розробками на їх основі – типових програм дій оперативних груп, що отримують повідомлення про злочин. Такі типові програми не рідко знаходяться на озброєні у чергових частинах органів внутрішніх справ. Вони базуються на мінімальній вихідній інформації, що дозволяє швидко та ефективно використовувати їх у невідкладних і термінових ситуаціях.
Використана Література
1. “Криміналістика. Підручник.” За ред. П.Д.Біленчука. - К.: “Атіка” 2001 р.
2. “Криміналістика” за ред. І.Ф.Герасимова та Л.Я.Дранкіна. - М.: “Вищя школа”, 2000 р.
3. “Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів.” За ред. В.Ю.Шепітько. – Харків, “Одисей”, 2001 р.
4. “Криміналістика (криміналістична техніка). Курс лекцій”
за ред. П.Д.Біленчук, А.П.Гель, М.В.Салтевський. - К.: 2001р.
5. “Криміналістика”. - М.: 1995р.
6. “Криміналістика”. За ред. А.Ф.Волинського. “Закон і право”. - М.: 1999 р.
7. “Криміналістика”. Підручник для вузів. Р.С.Белкін. - М.: “Норма”, 2000 р.
8. “Криміналістична енциклопедія”. Р.С.Белкін. - М.: 1997 р.
9. Кримінально-процесуальний Кодекс України.
10. П.Кубрак, В.Мікулін, О.Павлючук, О.Садченко.журнал. “Пізнавальна сутність версії та принципи планування розслідування злочинів” // “Право України”. 2001. № 8.
[1][1] В.Ю.Шепитько “Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів.” Харків.стр.112.
2 Р.С.Белкин «Криминалистика. Учебник для вузов.» М., 2000г. стр. 210.
3 В.Ю.Шепитько “Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів.” Харків 2001. Стр. 345.
4 там же.
5 “Криміналістика (криміналістична техніка). Курс лекцій” Під ред. П.Д.Біленчук, А.П.Гель, М.В.Салтевський К. 2001р. стр. 210-211.
6 Р.С.Белкин «Криминалистика. Учебник для вузов.» М., 2000г. стр. 320.
7 “Криміналістика. Підручник.” За ред. П.Д.Біленчука К. 2001р. стр. 268.