Родовий відмінок має дві форми: deren i denen. Форма deren показує на предмети, які названі раніше, наприклад:
Sie hatten viele Freunde, deren erinnern Sie sich wohl oft? [8; 157].
Займенник deren вказує на предмети які названі пізніше, в наступному підрядному реченні.
Вказівні займенники derjenigen та derselbe вживаються з іменником який пояснюється підрядним реченням.
Займенники selbst, selber стоять після прикріпленого іменника, або без особового займенника, цей займенник не відмінюється. Він використовується також для підсилення значення попереднього слова, наприклад:
Ich selbst habe keine weiteren Fragen; або стоїть вільно у реченні:
Die Arbeiter könnet selbst endscheiden.
…, wie sie selber später aussagte,mit einem gewissen Ludwig Götten getantzt [8; 22].
Вказівні займенники можуть виконувати також самостійну функцію в реченні. Тобто вони можуть виступати підметом або додатком, наприклад:
Schon am Samstagmorgen am Bahnhof der Stadt, die immer saisongemäss fröhlich war [8; 52].
В аналізованому реченні вказівний займенник die з’єднує головне речення з підрядним і в той же час виступає у другорядному реченні підметом.
В досліджуваному творі виявлено близько 48 вказівних займенників.
Вказівні займенники das, es та dies (коротка форма від dieses) в значенні „це“ – можуть замінювати попереднє речення:
Wann findet die Beratung Statt? – Das (dies, es) (Nom.) ist noch unbestimmt, ich werde das (dies, es) (Akk.) erst morgen wissen [9; 194].
Was soll das bedeuten? [8; 125].
У оповіданні Генріха Белля "Втрачена честь Катерини Блум або: як може виникати і до чого може призвести влада” зафіксовано найбільша кількість особових, присвійних та вказівних займенників, які були охарактеризовані в цьому розділі.
Висновки
Дана курсова робота була проведена з метою дослідження синтаксичних функцій німецьких займенників у оповіданні Генріха Белля "Втрачена честь Катерини Блум або: як може виникати і до чого може призвести влада”.
Загальна кількість виявлених нами займенників становить 1887. З проведеної роботи видно, що німецький займенник виконує різні синтаксичні функції в реченні. Статистично результати проведеного дослідження можна подати у такий спосіб:
- особові займенники становлять у оповіданні 40% всіх займенників. Основна функція особових займенників у реченні – це функція підмета. Особові займенники виступають підметом у називному відмінку, за відсутності відповідного іменника.
У давальному та знахідному відмінках виконують особові
займенники функцію додатка;
- присвійні займенники становлять 20%; вони виконують у більшості випадків функцію узгодженого означення;
- вказівні займенники також становлять 20%; вони виконують також функцію узгодженого означення, але крім того можуть виступати у реченні підметом;
- 20% становлять інші типи займенників, а саме: питальні, відносні, неозначені, взаємні, зворотні і заперечні займенники.
Три перші типи займенників, детально охарактеризовані у другому розділі. Були наведені приклади з досліджуваного твору, а також з теоретичного матеріалу;
Зважаючи на результати досліджуваного твору можна зробити такі висновки:
- займенник є незамінним при будуванні речень;
- займенники можуть виконувати функції інших частин мови, як було доведено в ІІ розділі;
Одже, в сучасній німецькій мові займенники виконують функції підмета, означення, додатка, та виступають іменною частиною присудка.
Список використаної літератури:
1. Адмоні В.Г. Строй немецкого современного языка. – Москва. – Ленинград: Просвещение, 1966. – 283 с.
2. Гвоздяк – Фрідманська О.М. Довідник з граматики німецької мови. – Ужгород: Закарпаття, 2000. – 224 с.
3. Михайлова О.Е., Шендельс Е.Й. Довідник з граматики німецької мови з вправами. – Київ: Радянська школа, 1977 . – 359 с.
4. Шендельс Е. И. Грамматика немецкого языка. – Москва: Литература на иностранных языках, 1958. – 365 с.
5. Словник. Німецько - український. Українсько – німецький: Посібник для загальноосв. шк. та вищ. навч. закладів. Уклад.: З.О. Басанець, та ін. – Ірпінь: Перун, 1994. – 640 с.
6. Юнг Вольтер. Грамматика немецкого языка. – Санкт – Петербург: Лань, 1996. – 544 с.
7. Шнытке Т.А.ּ Эрних Э.Б. Грамматика немецкого языка. – Киев, 1995. – 223 с.
8. Böll H. Die verlorene Ehre der Katharina Blum oder: Wie gewalt entstehen und wohin sie führen kann. Erzählung. – Köln: Verlag Kiepen heuer & Wisch, 1974. – 188 S.
9. Drezer. Schmitt. Lehr – und Übungsbuch der deutschen Grammatik. Neubearbeitung. – München: Max Hueber Verlag. 2000. – 359 S.
10. Langensceids Grosswörterbuch. Deutsch als Fremdsprache. Neubearbeitung. – Berlin und München: Langensceidt KG, 1998. – 1216 S.
Завантажити реферат