Займенник nichts не відмінююється.
Займенник niemand може відмінюватись як неозначений артикль, як правило вживається в короткій формі. Обидва займенника виступають у реченні як підмет або додаток:
Niemand spriecht hier laut.
Sie hat nichts gehört.
В німецькому реченні дозволяється вживати тільки одне заперечення.
Займенникові прислівники складають окрему групу прислівників, яким властиві ознаки прислівника і займенника. Вони поділяються на:
- питальні: wobei, wodurch, woran, тощо;
- вказівні: dabei, dadurch, daran, тощо.
Ці займенникові прислівники являються складними словами. Першим компонентом є wo утвореного від зміненого питального займенника was, а другим компонентом є прикметник. Так і для вказівних: перший компонент da утворений від das, а другим компонентом є прикметник. Займенникові прислівники вживаються лише тоді коли мова йде про неживі предмети:
worauf wartest du? – Auf den Zug.
Питальні займенникові прислівники вживаються як питальні слова у питальних реченнях і стоять на першому місці:
Worüber lachung sie?
Вони вживаються також як сполучникові слова підрядних речень:
Ich weiss woran in denkt.
Отже, займенник у сучасній німецькій мові являє собою одну із найцікавіших і найбільших частин мови.
В цьому розділі ми намагаємося класифікувати німецькі займенники за видами, визначити їх функції в реченні та взагалі в мові; дати коротку характеристику кожній групі німецьких займенників.
ІІ. Синтаксичні функції займенників в оповіданні Генріха Белля "Втрачена честь Катерини Блум або: як може виникати і до чого може призвести влада”.
Використовуючи класифікацію з попереднього розділу ми намагаємося проаналізувати займенники в оповіданні Генріха Белля "Втрачена честь Катерини Блум або: як може виникати і до чого може призвести влада”. Це розповідь про жінку, яка протягом всього життя бореться за виживання, за збереження своєї честі та життя.
У творі використано 1887 займенників, які виконують різні синтаксичні функції.
Одним із найуживаніших видів займенників в оповіданні, є особовий займенник (Das Personalpronomen). Особовий займенник виконує таку ж функцію як і іменник. Він вказує на особу в момент мовлення, виконує роль підмета, якщо стоїть в називному відмінку, і лише в тому випадку, коли відсутній іменник.
Особовий займенникIch був вжитий в оповіданні 252 рази. У більшості випадків він зафіксований у функції підмета в реченні:
Ich besorge auch die gesamte Wäsche des Haushalts [8; 34].
Ich kann nicht sagen wie oft und in welchen Abschtätden [8; 66].
Ich liebe diese frau [8;125].
Особовий займенник другої особи однини du вживається набагато менше. Зафіксовано лише 30 випадків вживання цього особового займенника:
Du scheinst überhaupt nicht informirt zu sein, wie? [8; 124].
Du darfst getrost lachen [8; 125].
Особовий займенник третьої особи однини чоловічого роду er вжитий 90 разів:
Empört er sich, hat er Mitleid, bereitet es ihm gar ein merkwürdiges Vergnügen [8; 133].
Займенник es вжитий 120 разів. Цей займенник виступає в реченні і як особовий так і безособовий займенник.
Es ist alles zu durchlässig [8; 132].
Es hat keine Zeugniskraft! [8; 133].
Dann musstu die Polizei, es gibt keinen anderen Weg [8; 127].
З останнього прикладу із займенником es видно, що в цьому реченні він вжитий у сталому словосполученні es gibt.
Так як у оповіданні головною героїнею є жінка, і саме про неї йде мова, то особовий займенник третьої особи однини жіночого роду був вжитий найбільше –64 рази:
Sie probierte ihr Beduinenkostüm noch einmal an [8; 153].
Als sie dann noch einmal von Mand Verzeihung, Milde, Mitleit bekam…[8; 178].
Sie hat aber nicht verschtanden [8; 188].
У множині особові займенники вживаються в оповіді нечасто:
sie - 30 разів
wir - 30 разів Wir leben frei in diesem Land [8; 137].
ihr - 10 разів
Sie - 12 разів
Особові займенники в давальному відмінку виступають у реченнях додатком.
В творі зафіксовано :
mir - 54 разів
dir - 23 разів
ihm - 15 разів Er würde ihm hauen [8; 120].
ihr - 54 разів
Die Köchin: aber am Sonntag sei er eben nicht mit ihr [8; 133].
…, das ess ihm durch Anwendung des simpelsten aller Tricks besorgte [8; 140].
Слід звернути увагу на присвійні займенники , хоча в порівнянні з особовими займенниками вони були менше вжиті. Присвійні займенники були вжиті в реченнях як прикметники, які стоять в реченні перед іменником і виступають узгодженим означення. Вони показують кому належить та чи інша річ.
Присвійний займенник жіночого роду ihr був найбільш вжитий 48 разів у давальному відмінку 54 рази, у знахідному 28 разів, в родовому 15 разів:
Wir haben in ihrem Heimatdorf angeschtelt [8; 101].
Наступний присвійний займенник який був зафіксований є sein. В давальному і знахідному відмінках був вжитий 34 рази а в називному 20 разів:
…, weil der Ärger über seine verfälschte Äusserung immer wieder hochkam [8; 115].
Присвійні займенники вживаються в реченні не тільки як означення, але вони можуть і субстантуватися і виступати в ролі підмета:
Die unseren sind im Spiel [6; 339].
Den deinen herzlieche Grüsse.
При прикметниковому значенні приймає присвійний займенник рід, число і відмінок займенника до якого він відноситься:
Heute morgen haben sie sogar meine schwerkranke Mutter, Brethol und andere Leute aufgeschtöbert [8; 50].
Вказівні займенники складають велику групу таких займенників, які вказують на відповідну річ чи предмет. Вказівні займенники наголошуються при вимові, та стоять на місці означеного артикля.
Найуживанішими вказівними займенниками є: diser, diese, dieses. У творі вказівні займенники три роди разом взяті були вжиті 70 разів. Вживається також скорочена форма dis. Займенники є узгодженими з іменниками до яких закріплені, тобто стоять в роді, числі і відмінку що і іменники:
Dieser Kerl könnte tatsächliech die Frechheit besessen haben [8; 141].
Dieses Versprechen wird nicht gerade gebrochen [8; 139].
Займенники solcher, solche, solches показують ознаку кількості. Відмінювання цих вказівних займенників ідентичне з означеним артиклем. Але займенник solch (невідмінюваний) стоїть у більшості випадків перед неозначеним артиклем:
solch ein Mann, solch eine Frau.
Якщо solch виступає як прикметнекове означення, після неозначеного артикля, то буде відмінюватись як прикметник:
ein solcher man, eine solcher Frau.
В досліджуваному творі вказівний займенник solcher (e, es) був вжитий 24 рази.
Noch eine solche Antwort und fliegst du weg [8; 138].
Вказівні займенники der, die, das виступають у реченні означенням та відмінюються як означений артикль від артикля відрізняється тим, що в реченні при читанні наголошується:
…“das stimmt, das sind pro Tag – ich habe das jetzt rasch im Kopf nachgerechnet [8; 65].
Завантажити реферат