А я і клуночок прийму, дарма!
Олена Пчілка схвалює життєву позицію таких скромних працівників, що не кричать голосно про користь, яку приносять іншим:
Є й люди (мовби вітрячки оті),ф
Що роблять ділечко в житті
Хоч тихо, помаленько,
Не дивлячись на значного сусіда
І не шукаючи бучного сліду!
(с. 145)
Питанням етики людських стосунків присвячено такі байки, як "Баєчка про Цуцика та про його пані", "Микола і Лиска", "Снігир та Щиглик*'. У перших двох творах на прикладі ставлення людини до собаки показані людські стосунки.
У першій байці авторка розповідає про пані, що, здається, обожнювала свого песика, але коли він їй надокучив, наказала служниці забрати його з двору,- виправдовуючи свій вчинок тим, що Бобик начебто "змінився". Іронічно подаються обидві характеристики песика. Спочатку як гарного, з незвичним кольором, корисного в ролі сторожа. А потім усі ці риси обертаються напроти нього:
Став він голосно так гавкать,
Що нема за ним спокою!ф
Та й негарний став - перістий:
Білі п'яти не до речі,
Особливо проділь довгий
І такі широкі плечі!
(с.121)
У наступній байці собачка Лиска ототожнює собою тих людей, що здаються терпеливими і спокійно зносять усілякі глузування, але коли їх терпець уривається, вони можуть постояти за себе:
От і наука єсть гарненька!
Що і плохого не займай,
Не користай з його терпіння,
Не уживай того дражніння -
Бо є й терпінню край!
(с. 124)
Ця байка, з одного боку, є застереженням для людей, що люблять знущатись над слабкими, а іншого боку, навчають людей слабих духом відстоювати почуття власної гідності за будь-яких обставин.
Не сміятися з чужої біди вчить дітей байка "Снігир та Щиглик". Жвавий Щиглик глузував з бідного Снігирчика, що потрапив у сильце, і несподівано сам опинився в аналогічній ситуації:
Аж гульк! Ох, лишенько тяжке!
Се що таке?!
В якусь-то сіточку Щигол ускочив
(Немов собі наврочив!).
(с.131)
У байці "Чайка" Олена Пчілка викриває зраду у людських стосунках. Вчинок Кречета розбив Чайчине серце, її життя було можливим лише тоді, коли -поруч був коханий Кречет. І, обираючи між самотнім життям і смертю, Чайка зупиняє свій вибір на останньому;
. Нащо мені життя моє, як долі немає?
Я ж надію в серці мала на могутні крила, -
А тепер! Жить самотою вже мені несила!
(с. 148).
Драматичним є також сюжет байки "Орел на визволі". Орел - це трагічний символ людини із понівеченим життям і зламаною волею, Опинившись після довгого сидіння у клітці на волі, він вже не має сил у широких крилах злетіти туди, куди так часто уносили його мрії:
. Занадто довго нудивря в неволі!
Зомліли крила. Згризли серця болі
Колишню міць велику, - не ставало сили
Туди летіть, куди було носили
Орла колишні думоньки охочі,,.
(с. 149)
Та справа не лише у нестачі сил. Інші орли
Ні стану, ні журби його не зрозуміли,
Знебулого - крилом з погордою одбили!
(с. 150)
Про жорстокість світу також розповідає байка "Метелик". Маленькому Метелику, якому так хотілося побачити великий світ, не пощастило - люди заради забави спіймали його і необережно зламали тоненькі лапки. Конаючи на стежці, вже забутий веселою юрбою, Метелик приходить до ^сумного висновку:
- Правда, - мовив нещасливий, -
Світ хороший, та - зрадливий!
(с. 133)
Письменниця також плідно працювала і в царині прози, написавши ряд оповідань для дитячого читання, їх відрізняє струнка структура, • чітко окреслені образи, здебільшого повчальний, виховний зміст.
Так, в оповіданні "Малий музика Моцарт" Олена Пчілка змалювала пригоду з життя юного композитора. Ще зовсім малий хлопчик був настільки талановитим, що чутки про його хист дійшли аж до самого короля: "Оповідано королеві, що малий Моцарт може заграти чималу річ (сонату) навіть тоді, як накрити клавіші хусткою" (с. 93), крім того він вже сам міг складати музичні твори. Розповідаючи таким чином про здобутки молодого композитора, Олена Пчілка ніби наводила його у приклад своїм читачам, змушуючи їх також докладати зусилля до навчання чомусь. Епізод, в якому Моцарт гнівно втікає з зали, де сидить король та його прибічні тому, що вони перестали його слухати, може розглядатися .в двох аспектах щодо його виховного змісту. По-перше, таким чином авторка намагається показати, наскільки важливо мати почуття власної гідності. Талановитий хлопчик не хоче погодитися з тим, що король може принизити його, навіть з огляду на його безперечну вищість за соціальним статусом: "Це ж зневага для мене! Коли просив, повинен слухать! Королів багато, а Моцарт-музика - один" (с. 94). Можливо, такі слова були б занадто самовпевненими, якби хлопчик не
мав дійсно великого хисту. Та вирісши, він довів свою правоту. Другий виховний аспект полягає у ствердженні важливості мистецтва, у прищепленні любові до нього й пошани до митців.
Оповідання "На хуторі" має вже зовсім інше спрямування. Цей твір -вдала зарисовка з сільського життя. У селянській родині щаслива подія - у корови народилося теля. Це - надзвичайна радість для Остапа та Ганни, адже на вигляд ще маленька худобинка у майбутньому стане відчутною підмогою у їхньому досить скромному господарстві. Крім того, телятко стало втіхою малому Івасеві. Хлопчик із задоволенням грає з телям, і по ставленню його до "мині" можна здогадатись про те, якими друзями вони стануть вже дуже скоро. Народження теляти пов'язано для Івася ще з однією радістю - тепер мама зварить молозива, що для простої селянської дитини є справжніми ласощами. Крім того, тепер на хлопчика ляже відповідальність за випасання теляти. Слід зазначити, що з цією ініціативою виступає сам Івась, дорослі його підтримують. "Я ж тобі на літо бриля сплету, а мати пошиє торбинку на хліб - і будеш пастухом",, - каже Остап (с. 96). Батьки вчать сина бережно ставитись до теляти: "Тепер годі, Івасю,., миня, бач, боїться тебе; нехай вона лежить на соломці, гріється" (с. 98).
У цій невеликій зарисовці на тлі радісної новини Олена Пчілка розкрила також і стосунки у селянській родині. З перших рядків відчувається, що між батьками панує злагода. Це помітно і з веселих поглядів, якими обмінюються Остап та Ганна, і з добрих жартів один над одним. Найбільше ж об'єднує молоде подружжя, звичайно, любов до їх первенця. Про цю любов дізнаємось з того, як батьки дивляться на .сплячу дитину, як радіють з того, що теля стане втіхою для сина. Саме для Івася приберігають усе найкраще, найсмачніше - "й перепічку, й молозиво" (с. 100). З любов'ю батько жартує з сином, дратуючи його тим, що йому не дадуть молозива. Але швидко "здає свої позиції", коли бачить синові сльози: "Та то ж я умисне це сказав, хотів трошки тебе подратувать. Я ж думав, що ти вже великий
"парубок"! Ну, годі ж, годі, синочку, цить!". І тут знов на допомогу приходить телятко: "Ти не плач-бо, а то, дивись, і миня плаче" (с. 99).
Завантажити реферат