"На краю безконечних світів бавляться діти. Мовчить над головою безкрає небо, і буйно ринуть хвилі, що ніколи не знають спокою.
На березі незчисленних світів бавл[яться] діти, гукають і танцюють. Вони ліплять хатки із піску і граються різнобарвними черепашками.
З опалого листя роблять вони човники і, сміючись, пускають їх у широке море. Діти бавл[яться] різнобарвними] черепашками. Вони ще не навч[илися] плавать і не знають, як ловити рибу сітками. Ловці чудових перлів кид[аються] в воду за перлами, купці линуть вільно на своїх кор[аблях]; а діти збирають і знов розкид[ають] розмаїтні камінці.
Вони не шукають невід[омих] їм скарбів, вони не знають, як ловлять рибу сітками.
Променисте і дрібно сміється море, і блід[им] усміхом сміються далекі одмілі. Ті хвилі, що несуть смерть, нашіптують дітям незрозум[ілі] казки, спів[ають], як мати, присипл[яють] дитину. Промен[исто] і дрібно сміється море, і бл[ідо] усміхаються далекі мілини.
На краю незчисленних] світів граються діти, гукають і танцюють ." [20, с. 5-6]
"Це коротеньке есе - суцільна метафора, як рухлива звукова картинка, оформлена словесним ритмом. А в ній дивовижна ностальгія за скарбами дитини, сфокусована своєю незайманістю з вічним космосом, хоч навколо дітей вже чигає роз'їдений раціоналізмом і корисливістю світ дорослого практицизму" [20, с. 5]. Подібне замилування моральною чистотою дитини зустрічаємо у перекладі Олени Пчілки поезії "Діти" Віктора Гюго: Ти ж бо, дитинонько, - любая ніжна краса! Ще ж бо душа твоя чиста, як рання роса, Зла ще не віда вона!
Оченьки світ пізнають, розглядають його, Ніженьки зважить не вміють ще кроку свого. Рученька вчинку лихого не зна. (с.56)1
1 Пчілка О. Годі, діточки, вам спать!: Вірші, оповідання, казки, фольклорні записи: Для дошк. та мол. шк. віку / Упоряд. та передм. О.М.Таланчук. - К.: Веселка, 1991. - с. 56. Далі цитуємо за цим виданням, указуючи сторінку в круглих дужках.
Засівання чистої дитячої душі прекрасним, етичним, духовним і вважала Олена Пчілка найважливішою метою своїх літературних творінь.
Твори Олени Пчілки для дітей напрочуд різноманітні за жанрами. В її творчому доробку вірші, байки, оповідання, казки, п'єси, сміховинки, ігри, спотиканки, загадки, прислів'я та приказки. У її збірках для дітей значне місце відведене фольклору - оригінальним зразкам і творам, обробленим письменницею.
Поетичні твори Олени Пчілки, написані для дітей, сповнені радістю, оптимізмом, любов'ю до життя, навчають добру. Ліричний світ цих поезій надзвичайно образний, з відчутними народно-поетичними мотивами.
Майже у всіх віршах Олена Пчілка так чи інакше зображує природу -завжди з любов'ю, яскравими, соковитими барвами. Багато віршів присвячені порам року, і у цих творах будь-який час ввижається по-своєму гарним.
Так, зима може бути як суворою і непривітною:
Ох, яка лиха година:
Вітер виє, завиває,
Розходилась хуртовина,
Снігом вікна укриває.
/"Зимовий .вечір" (с. 14)/
так і гарною, казковою:
Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі призьби,
Біле поле, білий ліс .
Темні сосни та ялини
Простягай далеко віти
І поблискують на сонці
Снігом інеєм укриті.
/"Новину сьогодні зранку ." (с. 18)/
В останньому вірші поетеса дуже вдало розкрила враження дитини, що зранку побачила перший сніг, від якого світ став схожим на казку. Тому і ліс виглядає, "мов дідусь, старий та сивий". Милування природою швидко змінюється по-дитячому нестерпним бажанням взяти участь у цьому диві:
Та кортить узять узять гринджолки
І піти в зимове царство.
Там бадьорістю подихать,
Побродити свіжим шляхом,
Чи з пагорчика спуститься,
Пролетіти бистрим птахом.
(с.19)
Про дитячі забави взимку Олена Пчілка створила ще кілька веселих бадьорих віршів:
Ох, ті санки-гринджолята!
Коней не треба до них:
Роблять їх мудро хлоп'ята,
Треба прудких тільки ніг!
/"З ґринджолятами" (с. 16)/
або:
. Хлопці поклик підхопили,
Бабу з снігу враз зліпили,
Очі з вугілля всадили,
Рот із буряка зробили,
От так "баба"! Молодці!
Ну, дивуйтесь, горобці!
/"Снігова баба" (с. 16)/
Життєрадісний тон віршу задають численні окличні речення, бадьорий ритм. Діти з віршів Олени Пчілки завжди веселі, рухливі, дієві. Вони здатні на всякі видумки, як, наприклад, у вірші "Сніговий дід":
Гляньте! Що за чудасія!
Штука це уже німецька:
Онде з снігу прекумедна
Постать зроблена мистецька:
Се не "баба" - дід носатий;
Капелюх на ньому панський,
У руках держить брязкала
І в жупан убраний хватський.
Все то так дітки моторні
Впоряджають, видумляють .
(с.27)
Багато віршів Олена Пчілка присвятила весні - своїй улюбленій порі року. Саме її вона називає Чарівницею в однойменному вірші-загадці:
До пастухів в убогім домі
Приходить з роком молодим,
Як в'ється жайворонок в полі,
Дівчина з видом чарівним .
При ній коханії хвилини,
У серці радість виграє,
Край ясновидої дівчини
Сама відрадість устає!
/"Чарівниця", с. ЗО/
Наповнений енергією весни і відродження природи вірш "Діточкам". Вже перший рядок: "Гайда, дітки, у садок!" створює бадьорий настрій завдяки окличній формі та вигуку "гайда!". Садок наповнений квітами, чарівними барвами та звуками весни:
Повна рожа, мак чубатий,
Між кущами м'ята,
І барвіночок хрещатий
Стелеться до хати.
Там метелики і бджоли,
Пташки-щебегухи,
А в травиці скрізь навколо
Кузки-сгрекотухи.
(с.32)
Олена Пчілка подає у вірші і порівняння, зрозумілі дітям: Сонце з неба світить, гріє,
Сяє, мов сміється,
І, як вільна пташка, мрія
До небес несеться.
(с.32)
Подібним настроєм позначений також вірш "До діточок":
Годі, діточки, вам спать!
Час давно вже вам вставать!
Гляньте, сонечко сміється,
В небі жайворонок в'ється,
В'ється, радісно співає, -
Він весну нам сповіщає!
(с.ЗЗ)
Вірш "Весняні квіти" теж оспівує весняне буйство природи, коли:
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна –
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять,
Голівки підводять .
(с.29)
Цей вірш відрізняється від інших дивовижною ліричністю, він ніжний і легкий. Це досягається шляхом насичення вірша пестливими словами,
наприклад, "травка", "муравка", "фіалочка", "дрібненькі", "маленькі", "докупки" тощо. В останніх віршах вірша - характерне для багатьох творів для дітей Олени Пчілки згадування мами, ствердження щирої дитячої любові до неї:
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись по гаю,
Я їх позбираю
В пучечок докупки -
Для мами-голубки!
(с.30)
Завантажити реферат