Є у письменниці ще одне оповідання, яке знов торкається теми взаємин людини і тварини. Це "Хлопчик та ведмідь", яким авторка відкриває перший номер "Молодої України" за 1908 рік. Це майже казкова бувальщина: сирота-хлопчик, який узимку ходив по селу в пошуках милостині, прибився до одного двору, в повітці якого спав ведмідь. Хлопчик був дуже стомлений, тому дуже зрадів, відчувши тепло, і прийняв ведмедя за собаку. Згодом вони потоваришували. А господар, побачивши хлопчика у ведмежих обіймах, взяв його до себе на службу.
У цьому творі авторка, по-перше, зобразила нужденне життя сироти: "Ходить бідолашне та й зазирає у вікно . А попроситися хоч погрітися, так де там - усі туряють, а то ще й вилають, а пожалувать - ніхто не пожалує ." (с. 100). Єдиною живою істотою, до якої зміг притулитися хлопчик, покинутий людьми, став ведмідь. Дикому та суворому звіру Олена Пчілка надає лагідної вдачі: він залюбки спить поруч з маленьким хлопчиком, і навіть голодний не нападає на нього. Більш того, коли приходять люди, щоб подивитися на це диво, ведмідь захищає малюка: "на гостей тих непроханих так люто поглядає, зуби вищиряє, гарчить" (сЛОЗ).
Звернімо увагу ще на один момент. Пан, взявши хлопчика до себе, став "годувать його та вчити, та й до розуму довів. І вийшли з того хлопчика люди" (с. 103). Отже, Олена Пчілка і тут наполягає на важливості навчання як основи для повноцінного життя у майбутньому.
Деякі оповідання Олени Пчілки мають підзаголовок "приповістка". Це малі прозові твори з чітко вираженим повчальним змістом, які загалом дуже вдало відповідають характеру творчості письменниці для дітей. До них відносимо такі твори, як "Рябко", "Найгірші вороги", "Премудра приповість", "Мар'їне багатіння", "Мишача рада".
До твору "Рябко" Олена Пчілка дібрала підзаголовок "Полтавська приказка". У ньому авторка вчить дітей піклуватися про "братів менших".
Вона вказує на це прямо: " .Як є в вас у дворі Рябко, або Сірко, чи який інший собака, то ви вже напніть хоч яку-небудь хатку, щоб він не пропадав холодом ."(с. ЮЗ).
"Мар'їне багатіння" - французька приповістка, але оздоблена на український лад. У зображенні селянки Мари', що, несучи молоко на торг, мріє про те, як наживе багатство, засипає на травиці і необережно проливає молоко, на якому основані усі п сподівання на швидке збагачення, письменниця використала іронію. Так, Марія, за принципом прислів'я "Дурень думкою багатіє", у своїх мріях "пані на всю губу!" (с. 111). Авторка висміює не саме прагнення селянки до багатства і розкішного життя, а ту чванливість, з якою поєднується це прагнення у думках Марії. Так, уявляючи себе важною пані, Марія ставить себе вище за тих самих селянок, з середовища яких їй так хочеться вирватись. "Яка я тобі Марія? Я пані Марія!" (с. 112) - так у своїх мріях жінка відповідає сусідці Ганні, що "така цікава". Але саме Ганна згодом допомагає їй (дає хліб, який Марія хотіла купити на гроші, що мала б отримати за молоко). Відрадно, що Марії стає соромно за свої погані думки щодо сусідки: " .а в самої аж сльози в очах заблищали - сором їй від того, що в неї ж така думка була проти Ганни, а сусідка така добра до неї!., "(с. 114).
Олені Пчілці добре були відомі високоефективні виховні можливості усної народно-поетичної творчості. Тому у своїй просвітницькій діяльності письменниця широко використовувала як естетичні, так і етичні якості народної скарбниці, створеного і закріпленого в пам'яті народу написаного морального кодексу. Так, у "Молодій Україні" Олена Пчілка друкувала фольклорні дитячі віршики і пісеньки, казки, сміховинки, приказки, загадки.
Друкуючи казки, письменниця іноді давала їх у своїй обробці, додавала нові цікаві кінцівки в добре знайомі твори. Є у Олени Пчілки і кілька власних казок, які вчать добра та справедливості, засуджують жадібність, невдячність, жорстокість.
Візьмемо, наприклад, казку "Увінчаний співець". У ній розповідається про долю народного співця з щирим серцем, відкритим кожній добрій людині й чуйним до чужої біди. Олена Пчілка надшила героя казки самим позитивними людськими якостями. Життя співця позбавлене розкоші, але величезне духовне багатство робить його щасливим. Саме про це склав він свою пісню:
.У палаті-діброві співець спочиває,
В милій країні рідній;
Там міжгір'я - розкішні світлиці,
Там кришталями грають криниці,
Перли в траві росяній!
Інших скарбів співець не збирає –
О, бо скарбів доволі він має:
Духом він, серцем багач!
(с.63)
Добре палке серце поета не могло погоджуватись з кривдою, що панувала навколо. Свій протест він виливав у піснях, що "дедалі все менше подобались вельможним людям, і не злюбили його ті люди" (с. 68).
Навіть потрапивши за свої чесні пісні до тюрми, митець не втрачає своїх духовних якостей. Він відмовляється від ролі придворного співця, бо для нього тюрма краща за "ясную неволю":
.Щирої волі я тут не зазнаю
Хоч з мене і здіймуть залізні кайдани,
Та інші - на душу співцеві наложать!
." Краще в темниці
Останок життя мого марно загине,
Ніж пісню продам свою, дану від бога!
(с. 79)
Казка має щасливий кінець. Молодий справедливий король зрозумів народного співця і відпустив його на волю на радість простим людям.
Таким чином, у казці Олена Пчілка подає своїм читачам приклад народного героя, борця за справедливість з високими моральними якостями та значними творчими здібностями. Слід зазначити, що авторка дає пояснення словам у тексті твору, що можуть бути незрозумілими дітям. Так, наприклад, вона дає визначення слова "трубадур" - "вигадник, перебендя, бо то ж, власне, ті співці складали пісні з своєї голови, ходячи з одного місця в друге, співали вони свої пісні на послухання убогим і багатим" (с. 5р), або ж слова "турнір" - "значить, герець, перемагання; на турнір часто сходилися рицарі, один проти одного, хто дужчий та зручніший, і билися на конях у цілій рицарській зброї" (с. 61).
Спотиканки, тобто швидкомовки, які Олена Пчілка часто вміщувала в володій краюї" і які увійшли у збірник їі творів для дитячого читання, виробляють у дітей правильну вимову, вчать бути уважними. Крім того, здебільшого вони створюються на гумористичній основі, наприклад: "Пророкував пророк про пророчі речі, трохи недопророкував, а трохи перепророкував" (с. 313).
Цікавими є й загадки, які пропонує відгадати своїм допитливим . читачам Олена Пчілка. Серед них і народні, і створені самою письменницею - переважно віршовані, веселі - як, наприклад, загадка про пиріжок:
Угадайте, хто такий, -
Череватий та гладкий:
Чолом каші він напреться
Чи горохом геть напхнеться,
Або рибку пожує -
Все поживок йому є.
А як маку десь добуде,
Завантажити реферат