Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції

У результаті спільної дії цих чинників почалася криза на валютних і фондових біржах країн Південно-Східної Азії, що виявилося в падінні курсу їхніх валют і цінних паперів, насамперед, акцій, що потягло за собою ланцюгову реакцію банкрутства ряду банків і інших кредитно-фінансових інститутів.

Четверта причина азіатської фінансової кризи - неправильне використання кредитів і інвестицій у країнах Південно-Східної Азії, спрямованих у нерухомість і фінансові активи, а не у виробництво.

Оскільки існує глобалізація ринків капіталу через переплетення ринків цінних паперів і інвестицій, азіатська фінансова криза торкнулася також і багатьох інших країн, включаючи головні західні. Це виявило себе, насамперед, у падінні курсу акцій на Нью-Йоркській й інших значних фондових біржах західних країн (Лондонській, Паризькій, Франкфуртській).

Наслідки азіатської кризи для Японії виявилися дуже серйозними. Крім падіння курсу ієни стосовно долару і зниження курсової вартості акції, виникнула гостра негативна ситуація в кредитній системі Японії.

Наслідки азіатської кризи для США і західної Європи виявилися менш суттєвими. Зниження курсу акцій на фондових біржах цих країн було припинено як тимчасовим закриттям бірж, так і оберненою купівлею цінних паперів тими компаніями і корпораціями, у яких курси паперів упали у жовтні - листопаді 1997 р.

У Західній Європі біржові індекси восени 1997 р. також піддалися коливанням від падіння до зростання, хоча на початку 1998 р. намітилася тенденція до їх підвищення. Водночас США і Західна Європа продовжують відчувати наслідки азіатської кризи і виражають певну занепокоєність на майбутнє, оскільки на країни Південно-Східної Азії донедавна припадало 1/3 світового ВВП і більш 40% експорту в США і Західну Європу. Отже знецінення валют країн Південно-Східної Азії становить певну погрозу для головних західних країн, тому що ріст притоку дешевих азіатських товарів може призвести до дефіциту торгових і платіжних балансів, дестабілізації економіки, особливо зростання безробіття, що, дуже небезпечно для Франції, Англії, ФРН.

Ланцюгова реакція азіатської фінансової кризи негативно вплинула на країни Латинської Америки і Росію, де відсутня економічна і фінансова стабільність.

Таким чином, азіатська фінансова криза поступово переросла у світову фінансову кризу 1998 р., істотно підірвавши стабільність національних ринків капіталів, а також у цілому світовий фінансовий ринок.

• Суттєвою перепоною для поглиблення міжнародної економічної інтеграції є різний рівень (ступінь) розвитку економік країн , що інтегруються, внаслідок чого конкурентноздатність національних економік країн , що розвиваються , виявляється очевидно меншою, в порівнянні з економіками розвинутих капіталістичних країн. За умов послаблення митних бар'єрів це призводить до нездатності виробників країн, що розвиваються, конкурувати з виробниками економічно розвинутих країн.

Дозволити собі достатню відкритість режиму зовнішньої торгівлі може лише сильна у конкурентному плані держава, яка здатна знайти собі гідне місце на світовому ринку. Надзвичайно багату інформацію дає знайомство з матеріалами світового звіту про конкурентоспроможність окремих національних економік за 1998 рік1. Звіт є результатом досліджень великої групи вчених з різних країн світу, серед яких Джефрі Сакс, Майкл Портер та інші відомі економісти.

Концентрованим результатом дослідження є зведений індекс конкурентоспроможності різних країн світу у 1998 році.

Методологію дослідження у Світовому звіті проаналізував Ендрю Уорнер2. При побудові індексу комбінувалося два основних види даних. Перший - кількісні дані: вони є індикаторами економічного стану країни, технологічних можливостей і інфраструктури, які зібрані у широкому колі виданих джерел. Другий вид даних - дані спостережень (експертні дані): огляд вимірює сприйняття ситуації провідними представниками ділових кіл (більше ніж 3000 респондентів із 53-х країн, що представлені у звіті). Інформація від цих спостережень охоплює такі факти щодо кожної країни, які кількісними даними в достатній мірі не вимірюються.

Для огляду стану справ у світі щодо конкурентоспроможності було відібрано 53 країни, серед них з країн колишнього СРСР - Україну і Росію. Ран жування конкурентоспроможності у 1998 році показано у таблиці 2 (вибірково).

Таблиця 2. Зведений рейтинг конкурентоспроможності