Учитель. Кажуть, що талант Винниченка у всьому був непересічним. Він прагнув завжди бути самим собою, нікого не наслідувати, виражати своїх почуття “особистими фарбами і формою”. І саме це, мабуть, дало змогу уявити світові нову форму мистецької діяльності.
Письменник помер у Франції 6 березня 1951 року. Залишилися не здійсненими мрії написати роман “Хмельниччина”, “Хроніку українського відродження”, 10-томний “Роман мого життя”. Винниченко прагнув, як про це свідчить написані ним твори, щоб люди жили в гармонії, без війн і катастроф, прагнув витворити і подати в різноманітних формах новий соціально-філософський світогляд (він називав його конкордизмом).
Письменник важко працював, часто знав матеріальну скруту, жив далеко від рідної України, але творив для неї, для її майбутнього . Творив і свято вірив у відродження української нації.
Нині Винниченко широко і глибоко входить у культурне сьогодення незалежної України. Його твори пробуджують національну свідомість. Політик, письменник, художник, він ще має розкритися рідному народові різнобарвними гранями свого великого таланту.
ВИСНОВКИ
Постать Володимира Винниченка, на диво складна й суперечлива, зажди привертала до себе пильну увагу, навколо неї точилися суперечки, одні беззастережно приймали, інші – відкидали, а ще треті прагнули поставитись до його діяльності з урахуванням усіх складностей тої тривалої доби, коли він жив і творив.
Звичайно, не можна розмежовувати Винниченка - політика і Винниченка –письменника, але варто розуміти, що як каже визначний митець, Винниченко в красному письменстві йшов шляхом послідовного служіння реалізмові і, маючи необхідний талант, поставив своє ім’я в перший шерег найвидатніших письменників України першої половини ХХ століття.
Про Володимира Винниченка вже сказано й написано багато та водночас недостатньо, щоб пізнати й осягнути розумом і серцем весь його творчий доробок.
Нам, вихованим на “потрібній і зрозумілій” трудящим масам літературі”, зараз не досить орієнтуватися у творчій спадщині “відкритого” письменника: сьогодні необхідне опрацювання і всебічне вивчення діяльності Винниченка як літератора, політика, філософа.
У першій третині двадцятого століття Винниченко стає одним із найпопулярніших письменників не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Та замість лаврів життя приготувало для Винниченка терновий вінок. Його твори перестають видавати, забивають ними полиці спец фондів, а часто й просто знищують.
Яка ж немилосердна жорстока доля: все життя пройшло в арештах, у ув’язненнях, боротьбі, шуканні готовності віддати життя за “темний, посоловілий від усяких історичних дурманів” народ, а найстрашніше - забуття нащадків.
Винниченкові дала притулок французька земля, але серце його залишалося в Україні. Важно стежив письменник за життям в Україні, до останніх днів він плекав мрію про повернення.
Справедливими, на нашу думку, є слова критика І. Борщака: “Винниченкові твори залюбки читатимуть й тоді, коли його вже не буде на землі. Гете мав рацію, кажучи, що прикметою збільшення кола його читачів”. [17; 143]
І справді, незважаючи на те, що далеко в минуле відійшли події його творів, але вони не втратили своєї актуальності. Навпаки, зараз у нашому жорстокому і черствому до біди і горя світі як ніколи потрібними і своєчасними є розмови про добро і зло у житті та серцях людей.
Список використаних джерел.
1. Архів Володимира Винниченка // Літ. Україна – 1997. – 6 лютого
2. Барабаш Ю. Чи варто “гаяти час” на Винниченка? .: З критичних нотаток // Київ. – 1991. - №8.-с.120-126
3. Болюх О.В. Мовна майстерність Володимира Винниченка у зображенні внутрішнього світу героїв // Культура слова: Між від. зб. –вип. 44.-к.,1993.-с.20-24
4. Винниченко В.К. Була, є й буде // Літ. Україна. – 1994.- 8 грудня.-с.5
5. Винниченко В.К. Намисто: Оповідання – К.: Веселка, 1989.-380с.
6. Винниченко В.К. Вибрані п’єси. – к.,1991, 370с.
7. Винниченко В.К. Раб краси.-к.: Веселка, 1994.-383с.
8. Винниченко Р.Я. Як писав свої літературні твори Володимир Винниченко //Україна.-1992.-№10-11.-с.14-15
9. Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні// Хроніка – 200.-1998.-221-2.-с.186-213
10. Гнідан О.Д., Дем’янівська Л.С. Володимир Винниченко. Життя, діяльність, творчість (навч. посібник для студ.-філол.)-к., 1996.-256с.
11. Гнідан О.Д., Йолкіна Л.В. Винниченко – прозаїк очима укр критиків і читачів //В. Винниченко; Грицько Григоренко: Штрихи до портретів: Навч. посібник-К.: Вища шк., 1995.-с.50-77
12. Гриценко Т. Грані таланту Володимира Винниченка//Диво слово. – 1994.- №9.- с. 35-38
13. Єфремов С. Володимир Винниченко //Єфремов С. Історія укр письменства. 1989.-т.2.-с.290-298
14. Жулинський М. Володимир Винниченко (1980-1951)//Літ. Україна-1989.-№48.-25 листопада.-с.6-7
15. Жулинський М. Голгофа українця Володимира Винниченка// Володимир Винниченко. Заповіт борцям за визволення.-к.,1992.-123с.
16. Жулинський М. Щоденник Володимира Винниченка //Київ.-1990.-№9-11.- с.88-90
17. Зінчук С.С. Володимир Винниченко (1880-1951)//Нові імена в програмі з укр літ.: Посібник для вчителя. - К.: Освіта, 1993.-с.125-145
18. Костюк Г.Володимир Винниченко: Біографічні нотатки// Рад. Освіта.-1990.-27 липня.
19. Краснодемський В. Приємна несподіванка// Рад. Україна. - 1990.- 8 липня
20. Лащик Є. Винниченкова філософія щастя// Філософська думка.-1998.-№1.-с. 136-155
21. Лозицький В. Йому завжди боліла Україна// Рад. Україна. 1990.-26 липня
22. Малець Л. Світ дитячої душі у творчості Володимира Винниченка (за матеріалами збірки “Намисто”)// Ур. Мова та літ-ра.-1997.-№4.-с.1-2.
23. Марусин Т. Від французьких Альп до наших чорноземів// Пам’ятки україни.-1994.-№1-2.-с.81-83
24. Мороз Л. Загадки Володимира Винниченка //Слово і час.-1993.-№5.-с.40-46
25. Панченко В. “Бо я – українець”: Передмова// Володимир Винниченко раб краси. -К.: Веселка, 1994.-с.3-21.
26. Панченко В. Молоді літа Володимира винниченка//Київ.-1997.-33-4.-с.143-155
27. Панченко В. “Я хочу собою возвеличити укр .”: Риси психологічного портрета Володимира Винниченка// Березіль.-1997.-№11-12.-с.155-167.
28. Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема//Поч. шк.1998.-№7.-с.18-22
29. Скобелєва-Салогуб Н. Володимир Винниченко: про дітей і для дітей// Слово і час. - 99.- №7.-с.60-67
30. Ткачук Г. Уроки зустрічі з книгою// Поч. шк. 1997.-№6.-с.24-28
31. Федченко П. Володимир Винниченко – художник// Київ.-1989.-“12.-с.147-148.
32. Хміль І.С. Політична діяльність В. К. Винниченка//Укр. іст. журнал.1989.-№7.-с.82-91.
Завантажити реферат