ЗМІСТ
Вступ.
1. Структура й види визначень.
2. Значення визначень у науці та судженнях.
3. Класифікація, структура й види поділу.
4. Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ
У повсякденному житті, у практичній діяльності, людина зіштовхується з різними поняттями, так і різновидом понять. Синонімами й омонімами.
Поняття – це думка, у якій відбиваються загальні, і притім істотні, властивості предметів і явищ. Разом з тім, Поняття, не тільки відбивають загальне, але й розчленовують речі, групують їх, класифікують відповідно до їх розходжень.
Поняття позбавлені нарочитості й чуттєвості, на відміну від відчуттів. Наприклад, людина не може представити у вигляді почуттєвого образа такі поняття й процеси, як доброта, зло, врода, закон, швидкість світла, думка, причина й т.д. Всі це людина може зрозуміти. Процес розвитку поняття не існує без слова, мислення в поняттях без мови. Єдність мислення й мови означає не тільки ті, що смороду невіддільні, не існують друг без друга, але також і ті, що не тотожно. Слово є матеріальна оболонка поняття, а поняття - ідеальний зміст слова (у єдності слова й поняття втримується також розходження й протиріччя матеріального й духовного). Мова не тільки не перешкоджає, а сприяє розвитку мислення, оскільки реєструє й закріплює в словах успіхи в пізнанні миру. На свідомість впливає мова: його історично сформовані норми, специфічні в шкірного народу, у тому самий об'єкті оттіняють різні ознаки. Стиль мислення, деякою мірою, залежить від особливості національних мов народів. Однак залежність мислення від мови не є абсолютною. Мислення детерминується, головним чином, своїми зв'язками з дійсністю, мова ж може лише частково модифікувати форму й стиль мислення. Логічна структура думки й граматичний лад мови не збігаються. Закони логіки загально людяні, а форми словосполучень специфічні для кожної національної мови. У будь-якій мові існують синоніми й омоніми. Синоніми - це слова, що ставляться до одного поняття (батьківщина - батьківщина - вітчизна, відважний - хоробрий). Омоніми - це слова, що збігаються по звучанню, але ставляться до різних зрозуміти (ключ, мир, зірка). Наявність у мові омонімів веде до необхідності з'ясувати значення слів, уживаних у практиці мислення.
Поняття одночасно є загальними й абстрактними; обоє цих ознаки істотні для поняття й взаємозалежні, тому що будь-яку поняття є результатом і узагальнення й абстрагування. Об'єктивні ознаки мов різноманітні. Одні з їх стійкі, істотні, необхідні, без яких предмет не може існувати у своїй якісній визначеності. Інші ознаки минущі, несуттєві; здобуваючи або втрачаючи їх, предмет залишається самим собою. Розходження між істотними й несуттєвими ознаками відносно: у певних умовах, а також з розвитком предмета й нашого пізнання вони можуть мінятися місцями. Критерієм істотності ознак, відбитих поняттям, є суспільна практика. [2]
Поняття є своєрідними "коморами" знань, в яких акумулюються результати теоретичного пізнання. Щоб проникнути в ці "комори", треба виявити, осмислити і запам’ятати класи предметів, яки в них мисляться (операція поділу понять, зокрема класифікація), і властивості, характерні для кожного предмета відповідного класу (операція визначення понять). Формально логіка абстрагується від змісту понять, тобто мислимих у них ознак, і зосереджується передусім на їх обсягах класах мислимих предметів та взаємозв’язках між класами.[5]
2.Структура й види визначень.
Будучи загалом багатшим за змістом, ніж інші форми мислення, поняття є найелементарнішими структурними одиницями мислення.
Для опису логічних операцій з поняттями, необхідно розібрати внутрішню структуру самого визначення "ПОНЯТТЯ". У ньому легко розрізнити ті, що виділяється й узагальнюється в понятті, і ті, за допомогою чого відбувається таке виділення й узагальнення:
1. це цікавляча нас безліч об'єктів;
2. це ознаки, за допомогою яких виділяється ця безліч;
Вони утворять дві найважливіші логічні характеристики поняття, за допомогою яких визначаються основні операції з поняттями. Безліч об'єктів, виділюваних і узагальнюються в понятті, називається обсягом поняття. Наприклад:
1. обсяг поняття "натуральне число" - це безліч чисел 1,2,3,4, і т.і.;
2. обсяг поняття "поняття" - це безліч всіх можливих зрозуміти;
3. обсяг поняття "перший космонавт" - це безліч, що складається з одного елемента - Юрій Гагарін.
Ознака, за допомогою якого виділяються й узагальнюються предмети безлічі, називаються змістом поняття.
Кожний предмет перебуває в нескінченній безлічі відносин із предметами іншого миру. Тому можна скласти багато його позитивних ознак і негативних.[1]
У структурі шкірного поняття потрібно відзначати дві сторони: зміст і обсяг.
Зміст поняття становить сукупність істотних ознак предмета, мислимого в понятті, є ідеальним образом реального миру.
Для розкриття змісту поняття, треба шляхом порівняння встановити, які ознаки необхідні й досить для виділення даного предмета й з'ясувати його відношення до інших предметів. [2] Звідси треба, що послідовно міркувати, правильно вживати імена й терміни можна тоді, коли чітко виявили, зафіксували ознаки, які в змісті відповідного поняття. Заміна неясних образів і подань ознаками допомагає виражати знання ясно й чітко. [1]
Крім змісту в шкірному понятті варто виявити його обсяг.
Обсяг поняття визначається сукупністю предметів, на яку воно поширюється. [2] Обсяг поняття - друга логічна операція кожного поняття - ті мислимі, у понятті об'єкта, заради виділення яких із всіх інших об'єктів і утвориться зміст поняття. Оскільки обсяг поняття являє собою безліч, представимо деякі самі елементарні відомості з теорії множин. Первісному поняттю теорії множин - безлічі - не можна дати визначення. Його можна тільки пояснити. [1]
Наприклад, обсяг зрозуміти "рослина", "тварина", "космічне тіло" виражають безмежну сукупність відповідних предметів реальної дійсності. Інші поняття мають більше вузький обсяг, наприклад - "планети сонячної системи" і т.і. існують одиничні поняття, обсяг яких поширюється на один предмет або явище, наприклад - "підприємництво", "стажування" і
Сукупність предметів, на які поширюється дане поняття, становить логічний клас предметів (логічний клас предметів і обсяг відповідного поняття збігаються). Логічні класи предметів бувають менш широкими й більше широкий, обмежений і безобмеженими: клас хімічних елементів обмежений їхньою певною кількістю, а клас дерев безмежний, вона охоплює все дерева, які росли, ростуть і будуть рости на нашій планеті. Більше широкий логічний клас може містити в собі менш широкі. У такому випадку більше широкий клас називається вищим, підпорядковуючим менш широкі, нижчі класи. Наприклад: клас космічних тіл вище класу зірок. Відношення між класами визначає об'ємні відносини зрозуміти.
Зміст і обсяг поняття взаємозалежні. Цей взаємозв'язок виражений у логічному законі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття - зі збільшенням змісту поняття, зменшується його обсяг, а зі збільшенням обсягу поняття, зменшується його зміст. Наприклад: два поняття "злочин" і "посадовий злочин". Великий обсяг має поняття "злочин", тому що воно поширюється на всі злочини, а "посадовий злочин" охоплює тільки злочину, які є посадовими. Зміст буде більшим у поняття "посадовий злочин", тому що крім ознак, властивому всякому злочину, воно включає ще й ознаки специфічні, котрими посадовий злочин відрізняється від інших. Таким чином, більше обсяг - менше зміст, більше зміст - менше обсяг поняття.[2]
Завантажити реферат