4.Класифікація, структура й види поділу.
При вивченні деякого поняття часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті, на окремі групи. Так, для розкриття обсягу поняття "держава" слід виділити його історичні типи (рабовласницьке, феодальне, буржуазне), форми правління (монархія, республіка), політичні режими (демократія, тоталітаризм), типи влаштую (унітаризм, федералізм, конфедералізм). Логічна операція, яка розкриває обсяг поняття, називається поділом.
В операції поділу розрізняють ділене поняття, тобто поняття, обсяг якого необхідно розкрити; членуй поділу, тобто спів підпорядковані види, на які діляться поняття; й основу поділу – ознаку, за якою відбувається поділ.
Суть поділу полягає в тому, що предмети, які входять в обсяг діленого поняття, розподіляються за групами. Ділене поняття розглядається як родове, і його обсяг поділяється на спів підпорядковані види. Так, у наведеному прикладі ділене поняття "держава" є родом, а членуй поділу "монархія" та "республіка" - його видами, основа поділу - "форма правління". Розрізняють такі види поділу зрозуміти: поділ за видозміною ознаки та дихотомічний поділ. Основою поділу в цьому випадку є ознака, при зміні якої утворюються поняття, що входять до обсягу діленого (родового) поняття. Наприклад, студентів, у залежності від форми навчання, поділяють на студентів стаціонару, студентів вечірнього відділення та дистанційників; держави в залежності від форми державного влаштую - на унітарні та федеративні; право за формою свого вираження - на правовий звичай, юридичний прецедент та нормативний акт тощо.
У ролі основи поділу можуть використовуватися різні ознаки діленого поняття. Вибір ознаки залежить від мети поділу та практичних міркувань. Алі до основи поділу висуваються і деякі вимоги, найважливішою з яких є об’єктивність основи поділу. Поділ мов, наприклад, на потрібні та непотрібні є суб'єктивним, одна й та ж сама річ є потрібною (і навіть необхідною) одній людині й непотрібною іншій людині.
У процесі поділу будь-якого поняття за видозміною ознаки слід дотримуватися таких правил поділу.
1. Поділ повинен бути співмірним. Завдання поділу полягає в необхідності перерахувати всі види діленого поняття. Тому торба обсягів членів поділу винна дорівнювати обсягу діленого поняття. Якщо, наприклад, при поділі логічних форм будуть вказані поняття та судження, те правило співмірності поділу буде порушено, оскільки ще один член поділу (умовивід) не буде наведень, і обсяг членів поділу в сумі виявиться меншим, ніж обсяг діленого поняття "логічна форма". Таку помилку називають помилкою надто вузького поділу. У випадку наведення таких членів поділу: "поняття", "судження", "умовивід" та "парадигма", правило поділу теж буде порушено. Бо торба їх обсягів виявиться більшою, ніж обсяг діленого – "логічна форма". Цю помилку називають помилкою надто широкого поділу.
2. Поділ повинен здійснюватись за однією основою. Упродовж одного поділу вибрана нами ознака (основа поділу) не винна підмінюватись іншою ознакою. Наприклад, якщо держави поділити на унітарні, федеративні та демократичні, те такий поділ буде неправильним. У цьому відсутня єдина ознака (основа) поділу.
3. Члени поділу повинні виключати один іншого. При змішуванні основ поділу обсяги його членів - видових зрозуміти - будуть знаходитись у відношенні часткового збігу (перетину), як у наведеному вище прикладі, де поняття "унітарна" та "федеративна" будуть перетинатися з поняттям "демократична".
4. Поділ повинен бути безперервним (послідовним). Здійснюючи поділ, необхідно від роду переходити до найближчого виду, а потім – до помилки, якові називають стрибком у поділі. Так, поділ поняття "граматичні речення" на прості та складнопідрядні буде помилковим, бо отут пропущено одне з найближчих видових зрозуміти - "складні речення" і здійснено "стрибок" до підвиду складних речень - "складнопідрядних речень".
Дихотомічний поділ або дихотомія, є поділом обсягу діленого поняття на два суперечливих (контрадикторних) поняття. Наприклад, усі сучасні держави можна поділити на монархії та не монархії, природу - на живу та не живу; студентів - на юристів та нехристів тощо. Дихотомічний поділ не завжди закінчується на двох перших суперечливих поняттях. Іноді заперечливе поняття знов ділиться на два суперечливих поняття, що дозволяє виділити з великі коли предметів групу саме тихнув предметів, які цікавлять нас найбільше.
Порівняно з поділом за видозміною ознаки дихотомія має декілька переваг. По-перше, вона завжди є спів мірною, бо обсяг діленого поняття "розтинається" навпіл. По-друге, дихотомія здійснюється тільки на одній основі - у залежності від наявності чи відсутності в предмета деякої ознаки. По-третє, членуй дихотомічного поділу завжди виключають одне одного, бо будь-який предмет може належати лише до одного з зрозуміти.
Метою класифікації є систематизація знань, тому від поділу вона відрізняється відносно сталим характером розподілу предметів та значною довговічністю. Крім того, класифікація утворює розгорнуту систему, де кожен член поділу ділиться у свою чергу на нові членуй поділу, розгадуючись на множину класів, що, як правило, закріплюються в таблицях, схемах, кодексах тощо. Прикладом наукових класифікацій є класифікації м'язів та кісток в анатомії (людини чи тварини); рослин та тварин у біології; видів злочинів у кримінальному кодексі тощо. [4]
Допоміжні класифікації використовуються для того, щоб забезпечити єдиний доступ до предметів різних предметних областей.
Висновки:
1.Поняття є коморами знань, в яких акумулюються результати теоретичного пізнання.
2. Логіка абстрагується від змісту понять, тобто мислимих у них ознак, і зосереджується передусім на їх обсягах класах мислимих предметів та взаємозв’язках між класами.
3.Визначення поняття відіграє найважливішу роль у всій теорії поняття:
· поняття є один з видів думки;
· воно представляє об'єкти, поєднуючи їх у безлічі;
· воно робить це за допомогою ознак.
Звідси треба, що послідовно міркувати, правильно вживати імена й терміни можна тільки тоді, коли чітко виявимо й зафіксуємо ознаки, які мислимо в змісті відповідні їм поняття. Заміна неясних образів і подань ознаками допомагає виражати знання ясно й чітко, тобто дозволяє стати трохи більш логічно культурною людиною.
4.Систематична робота з визначеннями допомагає навчитися:
· відповідально ставитися до своїх думок, оскільки думки цього типу можуть бути перевірені на правильність по простих і ясних правилах;
· ясно, коротко й точно виражати свої думки.
Це найважливіша складова логічної культури.
Список використаної літератури.
1. Брюшкин В.Н. Логіка:Підручник. - 3-е изд.доп. і скор. - М.:Гардарики;2001. - 334с.:іл.
Завантажити реферат