Хуліганство

Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першоi групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi грормадського порядку без безпосереднього зв"язку з посяганням на особу чи майно. Такi дii можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальнi вчинки i т. п. Другу групу складають дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняеться шляхом образи, нанесення ударiв, побоiв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включае в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а i у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо.[21]

П.I.Грiшаев, наприклад, об"еднуе другий i третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський.[22] Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дiян­­­ня часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супровод­­­жуеться посяганням на особу чи власнiсть.

Так, наприклад, гр. Н. та Е.засудженi Тернопiльським мiським судом до двох рокiв позбавлення волi за те, що 23.07.97 року, перебуваючи в станi наркотичного спянiння, близько 19 години грубо порушуючи громадський порядок з хулiганських спонукань нанесли удари продавцю магазина N 56 гр. П., спричинивши останньоому легкi тiлеснi ушкодження i пошкодили товари, чим завдали магазину N 56 збитки на суму 46 грн. 98 копiйок.[23]

Пiсумовуючи вказане, слiд зауважити, що якоi би ступенi суспiльноi небезпеки не досягали хулiганськi дii, ала всiм iм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають чвну неповагу до суспiльства. Якщо удiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключаеться наявнiсть складу хулiганства.

В юридичнiй лiтературi з цих питань е рiзнi думки. Так, наприклад, П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiють таку поведiнку винного, яка яка створюе загрозу нормальнiй дiяльностi Установ, пiдприемств, здоров"ю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.

Так, наприклад, Н.Т.Куц, В.Т.Калмиков вважають, що пiд грубим порушенням громадського порядку потрiбно розумiти лише таке порушення правил поведiнки в суспiльствi, що спричиняе чи може спричинити суттеву шкоду нормальнiй дiяльностi органiзацii, а також правам та iнтересам громадян.[24] Коментар до кримiнального кодексу Украiни вказуе на те, що пiд грубим порушенням громадського порядку слiдрозумiти заподiяння йому значноi шкоди, що утруднюе впорядковане функцiонування суспiльних вiдносин.[25] На мiй поогляд, бiльш правильною е друга точка зору, хоча вона i неповно розкривае поняття грубого порушення громадського порядку, але при квалiфiкацii i встановленнi ступеня суспiльноi небезпеки хулiганства вирiшальним е неможливiсть спричинити шкоду суспiльним вiдносинам, а реальне спричинення шкоди.

Ступiнь грубого порушення порядку також потребуе уточнення. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв. До них можна вiднести: тривалiсть хулiганських дiй, мiсце i час iх скоення, кiлькiсть людей, на яких вони спрямованi, вiк i стать, стан здоров"я потерпiлих i т.п. Питання про те, грубо чи менш грубо порушуеться тими чи iншими дiяннями громадський порядок, вирiшуеться в кожному випадку з рахуванням всiх обставин справи.[26] Так, наприклад, фактор часу мае у рядi випадкiв певне значення для цього виду злоочину: ввiмкнення у дворi чи квартирi у нiчний час на повну потужнiсть радiо, магнiтофонiв (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцiнено як хулiганство, а тi самi дii в день не мiстять ознак цього злочину. При вирiшеннi питання про грубе порушення порядку, слiд проаналiзувати обстановку його вчинення, що характеризуеться наявнiстю або вiдсутнiстю людей, подiями, якi вiдбуваються в мiсцi вчинення злочину, та iх соцiальною значимiстю.[27]

Але самого факту грубого порушення громадського порядку ще не достатньо щоб калiфiкувати дii як хулiганськi. Для цього необхiдно, щоб в грубому порушеннi громадського порядку проявилась явна неповага до суспiльства.

В юридичнiй лiтературi icнуе багато визначень поняття "явна неповага до суспiльства". Так, Грiшаев П.I. i Здравомислов Б.В. пiд явною неповагою до суспiльства розумiють очевидне для кожного зневажання гроомадськими iнтересами i протиставлення винним своеi поведiнки колективу i його iнтересам.[28] Коментар до кримiнального кодексу Украiни зауважуе, що пiд цим поняттям слiд розумiти вiдкрито виражене, очевидне для винного i iнших осiб зневажливе ставлення до громадського порядку, iгнорування iснуючих у суспiльствi елементарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi.[29] На мiй погляд, Друге визначення бiльш ширше розкривае поняття явноi неповаги до суспiльства.

Чи е неповага до суспiльства явною i яка ступiнь прояву непооваги, можна визначити лише виходячи з конкретних хулiганських дiй. Ступiнь прояву неповаги до суспiльства може визначатись цiлим рядом обставин: нахабство чи цинiзмом дiй, особливостями часу, мiсце, обстановки скоення хулiганських дiй, iх способом та iнше. Перерахованi обставини можуть поеднуватись, виступаючи в сукупностi, визначаючи тим самим пiдвищену ступiнь прояву неповаги до суспiльства. Однi i тiж дii, вчиненi рiзним способоом, в рiзний час, в рiзних мiсцях чи в рiзнiй обстановцi, моожуть свiдчити про бiльшу чи меншу ступiнь неповаги до суспiльства.[30]

В кримiнальноо-правовiй лiтературi i снуе думка про те, що обов"язковою ознакою хулiганства е його публiчнiсть. Рiзнi автори в поняття ознаки публiчностi хулiганства вкладали рiзний змiст. Так, Е.А.Фролов, А.К.Шедрiна характер хулiганства мотивували вчинення його лише в публiчних мiсцях.[31] П.I.Грiшаев розумiе публiчнiсть в наявностi стороннiх осiб - очевидцiв.[32] Бiльшiсть авторiв вважають хулiганськi дiяння публiчними, якщо громадяни спостерiгають або за самими дiяннями чи за iх наслiдками (Н.Т.Куц, С.С.Яценко та iншi). I така точка зору, на мiй погляд, е правильною, так як хулiганство вiдноситься до тих злочинiв, якi можуть вчинюватись у будь-яких мiсцях: парк, ресторан, кiнотеатр, пiдприемство, установа тощо, а також в мiсцях iндивiдуального призначення: будинок, квартира, дача. У 72 вiдсотках випадкiв хулiганськi дii вчиняються у громадських мiсцях. I, як показуе слiдчо-судова практика у бiльшостi 84 вiдсотки прилюдно, тобто в присутностi iнших громадян. У такому разi хулiганством порушуеться громадський порядок безпосередньо в момент його вчинення.[33] Але часто хулiганськi дii можуть проявитися i у безлюдних мiсцях, особливо тодi, коли винний вважае таким чином уникнути виявлення злочину i покарання. Тому, наприклад, знищення газонiв квiтiв, зривання афiш, перевертання лавочок, пошкодження дермантину на дверях квартир в момент iх вчинення, внаслiдок вiдсутностi очевидцiв i потерпiлих нi в кого не викликае почуття тривоги, збентеження, обурення. Вони з"являються, як тільки громадяни виявляють наслiдки хулiганства.[34]