Хуліганство

Вироком Ленiнградського районного народного суду м.Киева А. засуджено за ч.3 ст. 206 КК Украiни до 3 рокiв позбавлення волi за вчинення особливо злiсного хулiганства.

Як визнав суд, А., знаходячись в примiщеннi дослiдного iнституту в станi алкогольного сп"янiння, безпричинно причепився до прибиральницi Г., нецензурно висловлювався на ii адресу. зайшовши в одну з кiмнат, вiн взяв рушницю для пiдводного полювання i, зарядивши гарпуном, спрямував на Г., погрожуючи вбити ii, пiсля чого i зробив пострiл у дверi кiмнати бiля якоi Г. мила пiлогу.

Коли на крики потерпiлоi вийшов К. i зажадав, щоб А. припинив хулiганськi дii, останнiй продовжував ображати Г., погрожвати iй i намагався вдарити рушницею, але К. перехопив його руку. Тодi засуджений вдарив К. рушницею i один раз кулаком, заподiявши потерпiлому легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров"я.

За протестом Першого заступника Голови Верховного Суду Украiни судовi рiшення в справi змiнено з таких пiдстав.

Визнаючи А. винним у вчиненнi особливо злiсного хулiганства квалiфiкуючи його дii за ч.3 ст.206 КК Украiни, суд виходив з того, що злочиннi дii засудженого вiдзначались особливою зухвалiстю i були пов"язанi з опором громадянину, який поклав край хулiганським дiям, а також iз застсуванням предмета, спецiально пристосованого для нанесення тiлесних ушкоджень.

Згiдно з вироком, застосування такого предмета виразилось в тому, що А. ударом рушницi для пiдводного полювання заподiяв К. легкi тiлеснi ушкодження.

Проте як видно з матерiалiв справи, А. не стрiляв у К. i Г. з рушницi, а заподiяв потерпiлому тiлеснi ушкодження, використовуючи вказану рушницю лише яктвердий предмет, тобто хулiганськi дii засудженого не були пов"язанi з використанням рушницi для пiдводного полювання як предмета, спецiально пристосованого для нанесення тiлесних ушкоджень.

За таких обставин дii А. не можна розглядати як особливо злiсне хулiганство. Виходячи з цього, що вони вiдзначались особливою зухвалiстю i були пов"язанi з опором громадянину, який клав iм край, та заподiянням останньому легких тiлесних ушкоджень, президiя обласного суду переквалiфiкувала дii А. з ч.3 ст.206 на ч.2 ст.206 КК Украiни i призначила йому покарання у виглядi 2 рокiв позбавлення волi.[100]

Пiд спробою застосування зброi чи iнших предметiв розумiють тi випадки, коли винний намагався, але не змiг використати вражаючi властивостi цих знарядь для нанесення тiлесних ушкоджень потерпiлому при вчиненнi особливо злiсного хулiганства в силу причин, якi не залежали вiд його волi (скажiмо, iз занесеноi для удару руки нiж був вибитий потерпiлим чи iншою особою, пострiл не вiдбувся в наслi- док осiчки).[101]

Спробу застосування зброi, ножiв, спецiально пристосованих предметiв потрiбно вiдмежувати вiд погрози застосування цих предметiв. Слiд зауважити, що погроза повинна бути реальною, тобто в розрахунок береться суб"ективне ставлення потерпiлого про особу, яка погрожуе, ii здатностi довести погрозу до виконання.

Демонстрацiя ножiв, кастетiв, вогнепальноi зброi, а так само iнших предметiв, спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень при вчиненнi хулiганських дiй без iх застосування чи спроби це зробити не може бути пiдставою для квалiфiкацii дiй винного за ч.3 ст. 206 КК Украiни.

Так наприклад, вироком судовоi колегii Житомирського обласного суду М. засуджено за ч.3 ст.206 КК Украiни. Вiн визнаний винним у тому, що будучи нетверезим, заваджав роботi сiльського сходу - стукав у дверi клубу, кричав, демонстрував ножа завiдуючому клубом Т., який не пускав його в такому станi.

Розглянувши справу за касацiйною скаргою захисника засудженого, судова колегi Верховного Суду Украiни скаргу задовiльнила i вирок змiнила з таких пiдстав.

Згiдно ч.3 ст.206 КК вiдповiдальнiсть за особливо злiсне хулiганство настае за умови, що у ходi хулiганських дiй винний застосував чи намагався застосувати вогнепальну зброю чи нiж, кастет чи iншу холодну зброю, а так само iншi предмети, спецiально пристосованi для нанесення тiлесних ушкоджень. Як встановлено у справi, М. цього не робив i не створював реальноi загрози для життя чи здоров"я Т. Демонстрацiя ножа не може бути пiдставою для квалiфiкацii дiй винного за ч.3 ст.206 КК. Тому, судова колегiя переквалiфiкувала дii М. на ч.2 ст.206 КК Украiни.[102]

В рядi випадкiв хулiганськi дii вчиняються групою осiб, при цьому окремi з учасникiв злочину застосовують зброю, ножi чи спецiально пристосованi для нанесення тiлесних ушкоджень предмети. В цьому випадку заслуговуе на увагу така думка В.Т.Калмикова, що якщо пiд час скоення хулiганських дiй один з учасникiв злочину зас­­­тосував зброю, нiж чи спецiально пристосований предмет без вiдома iнших учасникiв, то вiдповiдальнiсть за ч.3 ст.206 КК буде нести лише той з них, хто застосував вказанi предмети. В тих же випадках, коли учасники групи наперед повiдомленi про можливiсть використання вказаних знарядь, то при скоеннi хулiганських дiй iз застосуванням одним iз учасникiв групи цих знарядь для нанесення тiлесних ушкоджень, дii всiх потрiбно квалiфiкувати за ч.3 ст.206 КК як особливо злiсне хулiганство.[103] На данiй позицii стоiть i практика.[104]

У разi вчинення особою в рiзний час двох або бiльше злочинiв, вiдповiдальнiсть за якi передбачена рiзними частинами ст.206 КК, вчинене мае квалiфiкуватись по кожному iз злочинiв самостiйно.[105]

Злiсне та особливо злiсне хулiганство згiдно ст.7 КК Украiни вiдносяться до тяжких злочинiв. Тобто несуть у собi пiдвищену ступiнь суспiльноi небезпеки. Тому при квалiфiкацii дiй винного за даними статтями необхiдно пiдвищити увагу на повне i всебiчне з"ясування всiх обставин справи, iндивiдуальний пiхiд до справи, правильне застосування закону вiдповiдно до вищевикладених моментiв, а також справедливе призначення покарання, мова про яке буде йти у наступнiй главi.

ГЛАВА III. ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ХУЛIГАНСТВО.

Успiх боротьби з хулiганством в великiй мiрi залежить вiд правильного призначення покарання винному. Виходячи iз змiсту ст.22 КК Украiни, покарання являе собою мiру примусу, яка застосовуеться вiд iменi держави за вироком суду, до осiб, що визнанi винними у вчиненнi злочину i полягае в передбачених законом позбавленнi чи обмеженнi прав та iнтересiв засуджених. Покарання застосовуеться з метою виправлення i перевиховання засуджених в дусi точного виконання законiв, чесного ставлення до працi, а також поепердження вчинення нових злочинiв як засудженими, так i iншими особами. Покарання не мае на метi спричинити фiзичнi страждання чи приниження людськоi гiдностi.

Мета покарання може бути досягнута при дотриманнi певних правил його призначення. Цi правила викладенi в ст.39 КК Украiни, в якiй сказано, що суд призначае покарання в межах, встановлених статтею закону, яка передбачае вiдповiдальнiсть за вчинений злочин. При призначеннi покарання суд, керуючись правосвiдомiстю, враховуе характер i ступiнь суспiльноi небезпечностi вчиненого злочину, особу винного i обставини справи, що пом"якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть.