У результаті, невроз як хворобливо-захисна форма реагування на афективно пережиті і нерозв'язні проблеми розвитку, вираження і визнання свого «я» знижує творчий, емпатичний потенціал особистості, ускладнює адаптацію серед однолітків і утрудняє подальше прийняття ролей.
Ключовими питаннями патогенезу є тісно зв'язані між собою паранойяльний настрой батьків, страх зміни «я» у дітей і нерозв'язна для них проблема «бути собою серед інших». Якщо паранойяльний настрой батьків виявляється недовірою до дітей, то наслідком цього буде недовіра дітей до себе, що виражається непевністю у своїх силах і можливостях. Зневіра в собі, або низький рівень самоприйняття, породжує недовіру до інших, до нового досвіду, нездатність до змін, що знаходить своє відображення в страху зміни "я". Недовіра до себе (невпевненість) та недовіра до інших (страх зміни "я") створюють нерозв’язну для особистості проблему "бути собою серед інших".
Без надання відповідної психотерапевтичної допомоги психогенні порушення в формуванні особистості дітей стають стійкими, егоцентрично загостреними та гальмуючими рисами характеру, що сприяє виникненню у них в подальшому під впливом тих чи інших життєвих труднощів афективно нерозв’язних проблем спілкування та розуміння інших людей, які, в свою чергу, можуть мати несприятливий вплив на взаєморозуміння у шлюбі та виховання дітей. Розірвати це замкнене коло можна тільки широким комплексом соціальних, медико-педагогічних, психопрофілактичних та психотерапевтичних заходів, враховуючи організацію спрямованої психотерапевтичної допомоги дітям та підліткам.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. – Л., 1979.
2. Мясищев В.Н. и Карвасарский Б.Д. Некоторые теоретические и практические выводы из изучения 1000 больных отделения неврозов. – Журн. неровапотол. и психиатр., 1967, в. 6, с. 897-900.
3. Мягер В.К. Общие принципы и методика семейной психотерапии у больных неврозами. – В кн.: тезисы докладов конф. по психотерапии. – М., 1973.
4. Мишина Т.М. Психологическое исследование супружеских отношений при неврозах. – В кн.: Семейная психотерапия при нервных и психических заболеваниях. – Л., 1978.
5. Захаров А. И. К изучению роли аномалий семейного соспитания в патогенезе неврозов детского возраста. – В кн.: Неврозы и пограничные состояния. – Л., 1972.
6. Осипова Е. А. К вопросу о значении возрастного фактора в построении психических отклонений в дошкольном возрасте. – Сов. невропатол., психиатр. и психогиг., 1932.
7. Сухаревой Г. Е. и Юсевич Л. С. Психогенные патологические реакции (неврозы). – В кн.: Многотомное руководство по педиатрии, т.8. – М., 1965.
8. Rogers C.R. Client-centered therapy. – Boston, 1987.
9. Карандашева Э. А., Мурзенко В. А. К клинико-психологической и биохимической характеристике фобического синдрома у больных неврозами. – В кн.: Неврозы и пограничные состояния. – Л., 1972.
10. Фелинская Н.И. Клиническая дифференциация пограничных состояний//Журн. невропатол. и психиатр. – 1976, в. 6, с 875-579.
11. Карвасарский Б.Д. Неврозі. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1990.
[1] Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. М., 1979, с. 322.