Тому не дивно, що з появою у Верховній Раді України першого законопроекту з недержавного пенсійного забезпечення ми зайняли активну позицію щодо його обговорення на конференціях, семінарах, виступах у засобах масової інформації. Багато наших пропозицій лягло в основу доопрацьованого і прийнятого на сьогодні Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». У банку було створено спеціальний підрозділ, що сьогодні займається розробкою внутрішніх документів для суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення”.
Зрозуміло, що створення недержавних пенсійних фондів – це ще один крок уперед на шляху Пенсійної реформи в Україні. Керівництво банків розуміє це і розуміє, що певною мірою на банках саме з приватною формою власності лежить велика частина навантаження, яке буде покладено на фінансову частину життя держави при введенні нових форм пенсійного забезпечення.
На шляху Пенсійної реформи планується зробити багато кроків назустріч людям, назустріч пересічному громадянинові, який має бажання забезпечити своє майбутнє, свою старість.
Багато вже зроблено, але ще більше належить зробити в майбутньому, зокрема і втілити у життя ідею недержавного пенсійного забезпечення.
В нашій країні досить важка демографічна ситуація, зокрема співвідношення пенсіонерів та працездатних громадян не дозволяє створити умови для отримання належних пенсій, які б задовольнили всі потреби наших співвітчизників. Встановити достойний розмір пенсій – це одне з найважливіших завдань, які стоять перед державою.
Створення державних накопичу вальних фондів є ще одним кроком на шляху реформування пенсійної системи в Україні, але до цього кроку державі ще досить далеко. Створення таких фондів заплановано тільки на 2007 рік. А ось недержавні пенсійні фонди цю проблему вирішують вже зараз за допомогою власних засобів.
За допомогою створення фондів недержавного пенсійного страхування є можливість вирішення таких проблем як збільшення розмірів пенсій, забезпечення заможної старості та залучення додаткових коштів в економіку держави та для розвитку вітчизняного виробництва.
Щодо майбутнього розвитку системи недержавного пенсійного страхування, то він залежить від декількох факторів.
По-перше, це моральна готовність суспільства турбуватись про свою старість та готовність забезпечити самому собі краще майбутнє.
По-друге, розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення залежить від готовності суб’єктів фінансових інституцій держави приймати активну участь у розбудові нового виду діяльності.
Однак перепоною на шляху саме відрахувань до фондів стає оподаткування їх, що жахає деяких платників і відштовхує від перспективи вкладень в фонди. Вирішенням цього питання, я вважаю, може стати пільгове оподаткування відрахувань, що сприятиме перерахуванню коштів до фондів, бо саме пільгове оподаткування відрахувань є стимулом для їх здійснення у багатьох країнах світу. Роботодавці зацікавлені в забезпеченні гідного майбутнього своїх працівників, бо це є для них вигідним.
Корпоративні пенсійні програми Корпоративна пенсійна програма являє собою затверджуваний роботодавцем (чи вкладником та засновником НПФ) і погоджений з фондом документ, що визначає: умови недержавного пенсійного забезпечення персоналу, порядок фінансування і розрахунку розмірів недержавних пенсій працівників-учасників фонду, регламент взаємин між вкладником, фондом та його учасниками щодо призначення недержавних пенсій і виплати сум пенсійних накопичень.Корпоративні пенсійні програми дозволяють вирішити чимало проблем, що виникають при створенні та існуванні недержавних пенсійних фондів. Зокрема, вони допомагають в керуванні персоналом, підвищенні якості, мобільності та закріпленні кадрів; утворенні внутрішнього джерела довгострокових недорогих інвестиційних ресурсів для реалізації програм розвитку компанії і модернізації виробництва; удосконаленні інструментів корпоративного управління, захисту та перерозподілу власності; підвищенні іміджу власників та рейтингу підприємства; оптимізації витрат на реалізацію соціальних програм для співробітників і розвиток бізнесу за рахунок можливих податкових пільг, наданих вкладникам та учасникам корпоративних пенсійних систем.Джерелами для фінансування Корпоративних програм можуть бути пенсійні внески підприємств, що приймають участь в корпорації, внески працівників цих підприємств та інвестиційний прибуток від інвестування коштів у підприємства України.Тобто джерела наповнення фондів у корпораціях ті ж, що і в звичайних фондах, різниця лише в формі організації та звітності перед державою. Окрім того, загальновідомо, що корпорація – це об’єднання, а об’єднання допомагає виживати в скрутному становищі. Тому в корпораціях я бачу ще й своєрідний спосіб захистити свої права та кошти від несприятливих умов економіки у разі їх утворення. Тим паче, що в розвинених країнах, зокрема, США та Канаді, такі форми об’єднань вже набули поширення та розвитку.Оцінюючи ефективність створення корпорацій, необхідно визначити позитиви в їх створенні. При створенні корпорації створюється Рада управління корпорацією, яка контролює надходження та використання коштів.Крім того, Рада визначає: умови і порядок недержавного пенсійного забезпечення (пенсійні схеми своїх працівників), інвестиційну політику фонду, склад, структуру і напрями розміщення пенсійних активів, встановлює розміри відрахувань пенсійних внесків. Крім того, рада фонду укладає договір з адміністратором, що керує активами та банком-зберігачем НПФ.Структура корпорації передбачає: засновників фонду; вкладників фонду – юридичних осіб; учасників (фізичних осіб, на користь яких здійснюються внески в НПФ); безпосередньо сам НПФ; його раду, адміністратора, компанію з управління активами та банк-зберігач НПФ.Дослідження Пенсійної системи розвинених країн доводить, що корпорації є найбільш поширеним способом існування НПФ, а загальна сума коштів, що знаходяться у використанні фондів складає 100% ВВП цих країн. Так, послугами НПФ користуються 25% європейських працівників. В управлінні цих фондів перебувають активи загальною вартістю 2,5 трлн. євро, що дорівнює 29% ВВП ЄС.Щодо перспектив розвитку корпорацій, необхідно сказати, що найбільш перспективним є створення корпорацій НПФ на базі самих підприємств, працівники яких роблять внески у фонди. Крім того, підприємству вигідно, аби його працівники розміщували кошти саме в його фонді, саме таким чином створюються корпорації НПФ.
Оподаткування коштів фондів Оподаткування коштів недержавних пенсійних фондів здійснюється у трьох напрямах:1. Пенсійні внески до НПФ, що здійснюються роботодавцем та/або працівником (вкладники НПФ); страхові платежі за договорами страхування довічної пенсії; внески на банківські пенсійні депозитні рахунки.2. Інвестиційний прибуток або прибуток від капіталу в результаті управління пенсійними активами, що здійснюється НПФ, страховиком або банком.3. Пенсійні виплати на користь учасників НПФ, страхувальників, вкладників банку.У більшості країн внески працівника або роботодавця до пенсійного фонду (страхової організації) вираховуються з бази оподаткування, так само як внески роботодавця не вважаються доходом працівника (проте, як правило, встановлюються максимальні розміри, у яких внески не оподатковуються). Також, переважно, звільняються від оподаткування будь-які доходи від інвестицій або капіталу, отримані фондом (хоча у деяких країнах існують окремі непрямі форми оподаткування, напр. оподаткування активів, що знаходяться в управлінні). Разом з тим, виплати оподатковуються у будь-якому вигляді (цілою сумою, періодичні виплати), хоча й за різними ставками та можливими пільгами.Таким чином, ми маємо три схеми оподаткування коштів, що знаходяться у фондах (згідно розділення коштів на види – див. вище):1. оподаткування – оподаткування – звільнення2. звільнення – звільнення – оподаткування3. оподаткування – звільнення – звільненняНаведені схеми спробую роз’яснити іншим чином.Перша схема пропонує так зване оподаткування доходу, при якому оподатковуються пенсійні внески та інвестиційний прибуток і прибуток з капіталу. Звільняються ж від оподаткування пенсійні виплати. Ця схема діє задля заохочення людей до пенсійних внесків, бо ж при внесенні коштів людина менше звертає уваги на оподаткування, а при виплаті коштів оподаткування не відбувається.Інша запропонована схема має назву оподаткування споживання. При використанні цієї схеми звільняються від оподаткування внески та інвестиційний прибуток і прибуток з капіталу. Ця схема не бути мати успіху в країнах з низьким рівнем життя населення, проте вона стимулює адміністраторів коштів до більш вдалого розміщення коштів.Остання, третя схема пропонує комбінаційний варіант, на мій погляд, найбільш вигідний для України, коли оподатковуються лише внески до фонду, а інвестиційні прибутки та виплати звільняються від оподаткування. Це буде заохоченням як для вкладників коштів, так і для адміністраторів фондів.На жаль, рішенням Верховної Ради України, схвалено другу схему оподаткування, але з деякими змінами та доповненнями, зокрема визначена зменшена ставка оподаткування та визначено пільги для окремих категорій громадян.
Завантажити реферат