Зміст:
Вступ
Розділ 1. Витрати підприємства: економічний зміст та класифікація.
1.1. Поняття та необхідність обліку витрат.
1.2. Класифікація витрат в управлінському обліку.
1.3. Методи вивчення поведінки витрат
Розділ 2. Методи обліку витрат на підприємстві.
2.1.Облік витрат та фактори, що впливають на його побудову
2.2.Класифікація методів обліку витрат
2.3. Порядок застосування директ-костингу
2.4. Порядок застосування стандарт-косту
2.5. Порядок застосування нормативного методу
Розділ 3.Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ “Техносервіс”
3.1. Характеристика господарської діяльності ВАТ “Техносервіс”
3.2. Аналіз фінансового стану ВАТ “Техносервіс
3.3. Аналіз витрат ВАТ «Техносервіс»
Розділ 4. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок
зниження витрат.
4.1. Принципи управління витратами
4.2. Резерви зниження витрат
Висновки
Список використаної літератури
Вступ.
На сьогодні управлінський облік – це не лише облік витрат підприємства, а передусім, добре організований аналітичний облік і не лише витрат, а й таких об’єктів як основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках, капітал, зобов’язання тощо. Набуваючи нового, більш вагомого значення у сучасній економічній практиці суб’єктів господарювання, управлінський облік не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарського життя, він забезпечує управлінський персонал інформацією про різні аспекти діяльності підприємств, які відображаються у бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління. Такий облік покликаний забезпечити систему управління якісною економічною інформацією. Дані управлінського обліку широко використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень, для аналізу господарської діяльності та пошуку резервів скорочення витрат.
Перехід на новий порядок нормативного регулювання бухгалтерського обліку в зв’язку з розробкою і впровадженням системи Національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку спричиняє необхідність використання нового понятійного апарату в управлінському обліку. Цей апарат включає такі основні поняття:
Ø об’єкт обліку виробничих витрат – витрати на виробництво, що групуються за різними ознаками з метою визначення собівартості продукції
Ø витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)
Ø витрати майбутніх періодів – витрати, понесені підприємством в звітному періоді, але відносяться по часу їх використання у виробництві до наступних звітних періодів
Ø собівартість продукції (робіт, послуг) – грошове вираження витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
Ø прямі витрати – економічно однорідні витрати, що відносяться на собівартість конкретного виду продукції прямо, безпосередньо у відповідності з обгрунтованими нормами та нормативами
Ø непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені до певного об’єкту витрат економічно можливим шляхом
Ø основні витрати – витрати, безпосередньо пов’язані з технологічним процесом виготовлення продукції, та неминучі при будь-яких умовах та характері виробництва, незалежно від рівня та форм організації управління. Вони поділяються на три групи: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати
Ø накладні витрати – витрати, не пов’язані безпосередньо з технологічним процесом виготовлення продукції, а утворюються під впливом певних умов роботи по організації, управлінню та обслуговуванню виробництва
Ø витрати періоду – витрати, що не включаються до собівартості продукції та запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені
Управлінський облік здійснюють за допомогою різноманітних методів. Метод – методологічний комплекс, тобто сукупність конкретних прийомів і способів пізнання, перетворення або оцінки дійсності. Методом обліку в практичному розумінні є використання різних прийомів обробки отриманих даних, які зафіксовані документально (спостереження, вимірювання, систематизація та реєстраційне узагальнення), сукупність прийомів та способів, що дають змогу обліку виконувати контрольні, аналітичні і управлінські завдання. Основними способами управлінського обліку є елементи методу бухгалтерського обліку:
· документування – кількісне і якісне відтворення господарських операцій в момент ії здійснення в установлених формах первинних документів
· інвентаризація – співставлення фактичних даних із обліковими і оформлення виявленого відхилення
· оцінка – узагальнення об’єктів бухгалтерського обліку, які одержали первісну кількісну характеристику в натуральних вимірниках, грошовому співставленні
· калькулювання – групування витрат та визначення собівартості продукції
· подвійний запис – взаємозв’язок відображення і контролю кожної операції одночасно на двох рахунках за одною сумою
· звітність – одержання системи економічних показників, які всебічно характеризують фінансову діяльність
Також до методів управлінського обліку відносять і інші методи:
1. Індексний метод (статистичний), який полягає у застосуванні індексів. Індекс – відносна величина, що характеризує зміну рівня будь-якого суспільного явища у часі, просторі чи порівняно з планом, нормою, стандартом
2. Прийоми економічного аналізу, зокрема, факторний аналіз – методика комплексного і систематичного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.
3. Математичні методи, зокрема, кореляційно-регресійний аналіз – побудова та аналіз економіко-математичної моделі у вигляді рівняння кореляційного зв’язку, що виражає залежність результативної ознаки від однієї або кількох ознак-факторів. Також використовується лінійне програмування, спосіб найменших квадратів
4. Використання комп’ютерної техніки.
Розділ 1. Витрати підприємства: економічний зміст та класифікація.
1.1. Поняття та необхідність обліку витрат.
Процес праці – це поєднання трьох обов’язкових елементів: доцільної діяльності людей (живої праці), предметів та засобів праці. Два останніх елементи є матеріальними умовами праці – засобами виробництва, створеними раніше затраченою (уречевленою) працею. Сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції складають дійсні витрати виробництва. Вони вимірюються часом, необхідним для виробництва продукції в певних організаційно-технічних та економічних умовах. У такому найбільш абстрактному розумінні витрати виробництва однаково притаманні усім суспільно-економічним формаціям.
П(С)БО 1 визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Завантажити реферат