Сьогодні через поширення процесу бартеризації держава зазнає великих втрат. Це — зменшення податкової бази, і, як наслідок, скорочення валютних та бюджетних надходжень, та, зрештою, процвітання тіньової економіки. Нині практично весь бартерний сектор торгівлі «сирий», оскільки переважна більшість його учасників, як правило, не сплачує податків. Окрім того, бартерні угоди настільки заплутані і обтяжені посередницькими операціями, що виробники, які змушені вдаватися до послуг посередників, втрачають на цьому величезні гроші. За оцінками фахівців, промислові підприємства України торік через реалізацію продукції за бартером не отримали кілька мільярдів гривень доходу [49]. Значних втрат зазнав і бюджет.
Для поступового викорінення бартеру як неефективної форми розрахунків ми пропонуємо використовувати в розрахунках вексель — просту форму кредитних грошей для оплати товарів та послуг, надання позик, гарантій міжбанківських кредитів.
Вагомість векселя у сучасній ринковій економіці досить значна. Цю вагомість надає векселю безспірність оплати за ним.
У більшості країн світу з ринковою економікою у разі оголошення фірми-боржника за векселем банкрутом, з реалізації її активів покриваються, в першу чергу, всі вексельні претензії до неї, незалежно від строків платежу за ним. Тому платіж за векселем і має безспірний та першочерговий характер. Чим вищий рівень економії грошей у платіжному обороті, тим він стійкіший, тому при проведенні безготівкових розрахунків шляхом передачі боргів з допомогою векселя досягається економія не тільки грошей, а й часу на проведення розрахунків, знижуються втрати від інфляції, закріплюються господарські зв'язки [27].
Особливого значення у практиці передачі боргів набувають векселі у разі простроченої кредиторської заборгованості, погашенні остаточної частини заборгованості за розрахунками під час заліку взаємозаборгованості. Вексель може забезпечити значно інтенсивнішу систему боротьби з неплатежами та заборгованістю. Крім того, вексель можна застосовувати в міжнародних кредитних відносинах, тому необхідно налагодити функціонування вексельного обігу на основі сучасного міжнародного вексельного права [53].
Як зазначалося вище, на сьогодні промислові підприємці не мають достатньо коштів, щоб розвивати виробництво, а банки вже не надають незабезпечених кредитів. Ми пропонуємо використовувати в такому разі вексель як заставу кредиту банка. Схема таких розрахунків подана на рис.3.1.
Для нормального застосування векселів, обліку їх та діяльності судочинства вексельний обіг слід регулювати законами з вексельного законодавства та ратифікувати Женевську угоду з вексельного законодавства. Ці питання має вирішити й узаконити Верховна Рада України. Слід так відрегулювати закон "Про банкрутство", щоб у разі неплатоспроможності підприємства, оголошення його банкрутом усі вексельні претензії покривались, як і в більшості країн світу, в першу чергу.
 |
1 – надання документів для розгляду питання про видачу кредиту, забезпеченого векселем; 2 – видача розписки в отриманні векселя; 3 – юридична і економічна експертиза документів; 4 – повернення векселя (з розпискою заставника), якщо прийняте рішення про відмову у видачі кредиту або про прийняття такого векселя в забезпечення зобов'язань; 5 – укладення договору про видачу кредиту, забезпеченого векселем; 6 – оформлення заставного індосамента векселя; 7 – підписання акту прийому-передачі векселя; 8 – видача кредиту; 9 – неповернення кредиту і (або) процентів по ньому; 10 – звернення стягнення на закладені векселі (через судові органи).
Рис. 3.1. Надання кредиту, забезпеченого векселями.
Висновки
Кризисний стан економіки України при переході до ринкових відносин супроводжується руйнуванням взаємних торгових та платіжних відносин між підприємствами.
Ситуація, яка склалася в економіці потребує прийняття конструктивних заходів для формування ефективної системи розрахунково-платіжних відносин між підприємствами. Щоб вийти з цієї ситуації, необхідно модернізувати безготівкову систему розрахунків, зробити її більш надійною і різноманітною.
В першому розділі розглянуті принципи організації системи безготівкових розрахунків у господарському обороті України, котрі регулюються Інструкцією №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України". Розглянуті форми системи безготівкових розрахунків, наведені схеми розрахунків по цим формам.
В другому розділі подана організаційна характеристика ВАТ “Гумотехніка”, зроблений аналіз його фінансово-майнового стану. Було встановлено, що дане підприємство останні роки збиткове, але виявлене поступове, хоча й не значне поліпшення стану. Запропоновано більш активно запроваджувати в ВАТ “Гумотехніка” вексельну форму розрахунків як засіб зменшення його дебіторської заборгованості. Також були детально розглянуті види векселів та операції з ними.
В третьому розділі вказуються шляхи вдосконалення безготівкових розрахунків в господарському обороті України: запровадження відродження системи заліків взаємної заборгованості підприємств, так як становлення в нашій країні розгалуженої системи клірингових палат потребує великих матеріально-технічних і фінансових механізмів; обновлення розрахунків між підприємствами чеками з лімітованих чекових книжок, які гарантують здійснення оплати; більш активне використання акредитивної форми розрахунків як більш цивілізованої в порівнянні з передоплатою, яка витиснула інші форми розрахунків; підприємства повинні вибирати оптимальні форми безготівкових розрахунків; вводити в розрахунки простий та переказний вексель, як найбільш перспективну форму безготівкових розрахунків в даній ситуації.
Запропоновані рекомендації можуть сприяти налагодженню цілісного розрахунково–платіжного механізму і покращенню фінансового стану підприємств України.
Список використаних джерел
1. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 20 березня 1991 р. №872 – XII.
2. Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності. Указ Президента України від 14.09.94р.
3. Про розширення сфери обігу векселів. Указ Президента України від 26.07.95р.
4. Про проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України та оформлення простроченої заборгованості векселями. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 1995 року №379.
5. Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України. Інструкція №7, затверджена постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996 р. № 204.
6. Порядок проведення банками операцій з векселями. Положення, затверджене Правлінням Національного банку України від 25.02.1993 р.
Завантажити реферат