Наведені дані свідчать, що частка валового внутрішнього продукту, який держава мобілізує в своє розпорядження через податки, має тенденцію до збільшення. Так, за тридцять чотири роки вона зросла в Швеції на 26,9 пункти, Японії — 14,1, Франції — 9,7, Канаді — 10. Звичайно, в різних країнах цей процес відбувається під впливом різних факторів. Проте загальним правилом є те, що ринкова економіка потребує втручання держави в процеси перерозподілу створеного валового внутрішнього продукту для прискорення темпів економічного розвитку і соціального захисту різних верств населення. Складність полягає в тому, щоб у кожний конкретний період знайти ту раціональну величину перерозподілу і відповідно до неї побудувати податковий механізм регулювання, який включає систему пільг, ставок, строків сплати, об'єктів оподаткування тощо.
Не менш важливе значення має структура податків. Вона постійно змінюється під впливом економічних, соціальних та політичних факторів. У цілому податкові системи сучасних зарубіжних країн грунтуються на трьох найзначніших податках: особистому прибутковому, на соціальне страхування і на добавлену вартість. Інші податки, в тому числі податок на прибуток корпорацій, майновий, зі спадщини та дарувань мають другорядне значення.
Структуру податкових надходжень в окремих зарубіжних країнах за 1993 р. характеризують дані табл. 6.
Таблиця № 6
"Характеристика податків зарубіжних країн."
Країна |
Особистий прибутковий податок |
Податок на споживання (ПДВ, акциз) |
Відрахування на соціальне страхування |
Податок на прибуток корпорацій |
Інші податки |
США |
33,5 |
16 |
29,1 |
7,4 |
7,5 |
Канада |
39,6 |
26 |
25 |
8,5 |
1,4 |
Німеччина |
28,8 |
23,4 |
36,4 |
6,8 |
35920 |
Франція |
11,3 |
28,3 |
43,6 |
4,2 |
6,2 |
Великобританія |
27,6 |
30,2 |
18 |
13,5 |
8,4 |
Італія |
23,2 |
23,1 |
33,9 |
10,4 |
9,5 |
Японія |
22,8 |
12 |
24 |
21,5 |
12,4 |
Швеція |
38,9 |
27 |
26,2 |
36010 |
4,5 |
У більшості країн світу досить висока частка в загальній сумі податкових надходжень особистого прибуткового податку — понад 30 %, що майже в 6 разів більше, ніж в Україні. Податки на споживання, тобто непрямі податки, які застосовуються переважно в формі податку на добавлену вартість і різних видів акцизних зборів, становлять в середньому четверту частину всіх надходжень. Порівняно з Україною їхня частка більш як в два рази нижча. Для економічно
розвинених країн характерною є також невисока частка податків з прибутку корпорацій.
Характеризуючи еволюцію податкових систем розвинених країн світу, слід зазначити, що протягом останніх 30 років спостерігається тенденція зростання частки особистого прибуткового податку в усіх країнах. Однією з причин такого становища є зростання доходів громадян, в результаті вони переходять до вищих груп шкали оподаткування, збільшення кількості платників податків, підвищення податкових ставок.
У 70-х — на початку 80-х років майже всі розвинені країни стали на шлях широкомасштабних та багатосторонніх податкових реформ. Характерною рисою їх було зниження загального рівня податків і зміна їхньої структури. Вони здійснювалися з метою створення податкових систем, які б стимулювали економічне зростання і створювали умови, адекватні новому етапу НТР, переходу економіки від екстенсивного до інтенсивного розвитку. Передбачалися універсалізація і спрощення податкових систем, відчутне скорочення податкових пільг.
Податкові реформи характеризувалися зменшенням податків на споживання, тобто непрямих податків. Найшвидшими темпами скорочувалися акцизи. Такий самий висновок можна зробити і щодо податку на прибуток корпорацій. По цьому податку знижуються податкові ставки, скасовуються пільги, переглядаються умови оподаткування тощо. Проте ставки податку на прибуток корпорацій зберігаються досить високі, %: у Німеччині — 50, Італії — 46, Канаді — 44, США — 39, Франції — 39, Великобританії — 35.
В цілому розвитку податкових систем притаманні такі риси:
- розширення оподаткування особистих доходів;
- модернізація податків на споживання;
- зниження ролі податків на прибуток корпорацій;
- невпинне зростання відрахувань на соціальне страхування.
Податкова система в кожній країні має свої особливості, а тому всі зміни, які в ній відбуваються, потребують глибокого аналізу і можуть слугувати лише додатковим інформативним матеріалом для практичних дій у кожному конкретному випадку.
3. Удосконалення чинної системи доходів Державного бюджету України.
Вагоме значення у вдосконаленні чинної системи доходів Державного бюджету України є покращення чинної системи оподаткування. Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах: "населення" і "підприємницькі структури". Система оподаткування населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески.
Співвідношення податків з населення з фондом оплати праці працюючих і видатками держави на соціальні цілі за 1990— 1995 рр. ілюструють дані табл. 7.