— дивідендів, одержаних від акцій та інших цінних паперів, ще належать державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств загальнодержавної власності;
— збір за спеціальне використання природних ресурсів;
— інших доходів, встановлених законодавством України і віднесених до доходів Державного бюджету України.
Податки можна класифікувати іще за такими ознаками:
1. За формою оподаткування:
а) Прямі податки - податки, що встановлюються безпосередньо на платника і залежать від величини об'єкта оподаткування (доход, вартість майна);
-особові прямі податки;
- реальні прямі податки.
б) Непрямі податки - податки, що встановлюються в ціні реалізації продукції, є надбавкою до ціни виробника і тут немає безпосереднього зв'язку між реальним платником податку і державою. Зв'язок між реальним платником податку (споживачем) і державою опосередковується через об'єкт оподаткування. Розмір непрямих податків для окремих платників не залежить від величини його доходу;
- акцизи (універсальні (ПДВ) і специфічні);
- мито;
2. За економічним змістом об'єкта оподаткування:
а) податки на доходи;
б) податки на майно;
в) податки на споживання.
3. За рівнем державних структур, які їх встановлюють:
а) Загально-державні податки.
Загально-державні податки встановлюють вищі органи влади; їх стягнення є обов'язковим на всій території України, незалежно від того до якого бюджету (державного чи місцевого) ці податки зараховуються. Ставки загально-державних податків встановлюються єдині для всіх платників. В Україні нараховується 19 основних податків.
б) Місцеві податки і збори.
Місцеві податки можуть встановлюватися виключно місцевими органами без будь-яких обмежень з боку центральної влади. Нараховується 2 місцевих податки і 14 місцевих зборів.
4. За способом стягнення:
а) Окладні.
Окладні податки передбачають встановлення спочатку ставок, а потім встановлення розміру податку для кожного платника окремо.
б) Розкладні.
Розкладні податки спочатку встановлюються в загальній сумі, відповідно до потреб держави в доходах, а потім цю суму розкладають на окремі частини по територіальних одиницях і між платниками.
5. За джерелом сплати податків:
а) Податки, що включаються до ціни реалізації, зверх ціни виробника, джерело їх сплати - виручка підприємства.
б) Податки і збори, що включаються до собівартості продукції, джерелом сплати є виручка.
в) Податки, джерелом сплати яких є прибуток.
г) Податки, джерелом сплати яких виступає заробітна плата працівників (прибутковий податок, відрахування до доходів із заробітної плати).
Таблиця 1.
"Характеристика непрямих податків."
Непрямі податки |
Характеристика |
|
Недоліки |
Переваги |
|
Податок на додану вартість |
1. Регресивність щодо малозабезпечених громадян. 2. Складність механізму справляння. 3. Встановлюється на всю вартість товарів, а не на додану вартість. |
1. Визначає реальну вартість кожного товару. 2. Розширено базу оподаткування. 3. Стабільність надходження в бюджет. 4. Вирішує проблему каскадного ефекту. |
Акцизний збір |
1. Об'єктом оподаткування є повна вартість товару. 2. Основним платником є споживач підакцизних товарів (сплачується одноразово). 3. Вплив циклічності виробництва. 4. Незначна питома вага в доходах бюджету. |
1. Менший вплив на рівень цін (перелік товарів обмежений). 2. Оподатковуються товари не першої необхідності. 3. Нижча регресивність податку. 4. Ставки диференційовані. |
Мито |
1. Особливості використання видів і пільг. 2. Вплив на рівень цін. |
1. Регулює зовнішньоекономічну діяльність СПД. 2. Ставки диференційовані. 3. Виконує політичну роль. |
За останні роки кількість непрямих податків в Україні збільшується і переважає над прямими, про що свідчить графік №1.
Таблиця №2
"Структура доходів Державного бюджету України у 1998 р."
Найменування доходів |
в % |
Доходів: всього, в т. ч. |
100,0 |
податок на додану вартість |
12,7 |
податок на прибуток підприємств |
7,2 |
акцизний збір |
2,4 |
прибутковий податок з громадян |
4,8 |
збори та інші неподаткові доходи |
2,8 |
рентна плата за нафту і газ |
11,1 |
державне мито |
1,0 |
надходження до позабюджетних фондів |
38,3 |
внески до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи |
7,5 |
інші податки і неподаткові внески |
13,0 |
2.1.1. Податок на додану вартість
Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком і основним джерелом доходів державного бюджету. Сутність податку виражається в тому, що це є частина новоствореної вартості, яка сплачується до бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг.
Його платниками виступають як суб'єкти, так і не суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) за умови, коли у них обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду з останніх 12-ти календарних місяців перевищував 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Платниками ПДВ є також особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України, в тому числі фізичні особи — по підакцизних товарах, в обсягах вартістю понад 200 екю, та які здійснюють підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти (крім фізичних осіб за умови сплати ринкового збору).