Для ввізного мита іноземну валюту перераховують в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.
Важливим елементом справляння мита є митне оформлення і, перш за все, декларування. Воно передбачає подання заяви в установленій формі точних даних про мету переміщення товарів (предметів) через митний кордон та інших відомостей для митного контролю і оподаткування.
Декларування здійснюють підприємства, які допущені митними органами до декларування. Допущення дає митниця, яка обслуговує підприємство за його місцезнаходженням, шляхом видачі свідоцтва, яке засвідчує підприємство декларантом.
Визначальне значення для обчислення мита має єдиний митний тариф України, який затверджує Верховна Рада України. Це є систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари (предмети), що ввозяться на митну територію України чи вивозяться за її межі. Крім цього, важливим чинником правильності обчислення мита є встановлена класифікація товарів (предметів). Вона визначається гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Як і по інших видах податків при сплаті мита передбачено ряд пільг. Так, від сплати мита звільнено: транспортні засоби, які здійснюють регулярні міжнародні перевезення; переміщення валюти України, іноземної валюти та цінних паперів: товари, які підлягають оберненню у власність держави; товари, які походять з митної території України; предмети, які ввозяться для офіційного та особистого користування або вивозяться за кордон (при встановленні законодавчими актами їх безмитного ввезення (вивезення); ряд інших товарів.
При ввезенні в Україну товарів (пересиланні у міжнародних поштових відправленнях) громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які прямують рейсами залізничного та авіаційноґо транспорту вартістю понад 200 екю або по одиночних неподільних товарах (предметах) вартістю більше 300 екю, вони підлягають обов'язковому декларуванню і обкладаються:
. — митом за пільговими ставками єдиного митного тарифу України. ПДВ і акцизним збором — у разі ввезення їх громадянами-підприємцями:
— митом за повними ставками вантажно-митної декларації та сплатою мита за пільговими ставками єдиного митного тарифу України, акцизним збором та ПДВ — громадянами, які не мають свідоцтва про державну реєстрацію в якості суб'єкта підприємницької діяльності. • При ввезенні предметів (товарів) іншими транспортними засобами:
— громадяни-підприємці обов'язково декларують предмети, які підлягають оподаткуванню у повному обсязі із заповненням вантажної митної декларації (ВМД) та сплачують мито за пільговими ставками єдиного митного тарифу України, акцизний збір і ПДВ;
— громадяни, які не являються підприємцями, обов'язково декларують предмети та оподатковують їх у повному обсязі та сплачують мито за повними ставками Єдиного митного тарифу України, акцизний збір та ПДВ.
Необхідно зауважити, що для фізичних осіб використовуються лише повні ставки у відповідності з єдиним митним тарифом України.
Мито нараховується митним органом по ставках відповідно до Закону України "Про єдиний митний тариф"[2] і сплачується ним до Державного бюджету України, а по поштовим відправленням — підприємствами зв'язку.
Надміру стягнута сума мита повертається платнику на його вимогу протягом одного року з дня митного оформлення. До митних доходів від зовнішньоекономічної діяльності включаються: збори, які справляються у пунктах пропуску через державний кордон України за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного, ветеринарного контролю: плата за інспектування підкарантинних матеріалів; збір за проїзд автомобільними дорогами України транспортними засобами іноземних ; власників: митні збори за оформлення товарів, предметів, транспортних засобів, спадщини, в тому числі за їх перебування під митним контролем.
Ставки митних зборів визначені у доларах США, виходячи з розміру митної вартості. Так. при митній вартості до 100 доларів митні збори не справляються, від 100 до 1000 доларів — 5 доларів, більше 1000 доларів — 0,2 відсотка митної вартості, але не більше 1000 доларів США. Митні збори зараховуються до державного бюджету з наступним їх використанням для розвитку митних органів.
З метою підготовки актів та пропозицій щодо митно-тарифної політики України при Кабінеті Міністрів України створена митно-тарифна рада. Робочі функції покладено па Державну митну службу України. Низовою ланкою є митні органи.
2.1.4. Державне мито.
Державне мито — грошовий збір, що справляють судові органи, органи державного нотаріату, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ, органи місцевого самоврядування та інші органи за вчинення ними окремих дій та видачу документів.
Платниками є фізичні та юридичні особи, які звертаються у відповідні органи для вчинення в їх інтересах дій та для видачі документів, що мають юридичне значення. В Україні застосовується просте державне мито. яке справляється у твердій сумі та пропорційне — у відсотках до відповідної суми. Так. пропорційне державне мито справляється: із заяв і скарг, що подаються до суду, за видачу ним копій документів — у відсотках до ціни позову; за посвідчення договорів про відчуження майна — у відсотках до суми договору: за вчинення виконавчих написів — у відсотках до суми. що стягується.
Основними об'єктами справляння державного мита є:
— реєстрація актів громадського стану, видача свідоцтв, документів на право виїзду за кордон:
— подання позовних заяв, заяв кредиторів у справах про банкрутство;
дії нотаріальних контор, дії з одержанням охоронних документів;
— операції з цінними паперами, одержання права на проведення аукціону:
— інші дії та видача документів.
Поряд з цим від сплати державного мита звільняються:
— позивачі (робітники і службовці) по трудових правовідносинах. позивачі, що випливають з авторського права, права на відкриття, винахід тощо:
— громадяни, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (1-ої та 2-ої категорії), інваліди 1-ої та 2-ої груп:
податкові та фінансові органи. Національний банк України і його установи (крім госпрозрахункових підрозділів) за видачу їм свідоцтв і дублікатів про право держави па спадщину, одержання свідоцтв по виконавчих листах, за позовами до суду:
— органи місцевого самоврядування за позовами до суду або арбітражного суду про стягнення збитків, припинення права власності на земельну ділянку:
— громадяни: за реєстрацію народження, смерті, усиновлення (удочеріння), за посвідчення їх заповітів на користь держави:
— інші категорії громадян, організацій та дії, вчинені в їх інтересах.
Однією із особливостей державного мита є те, що його не справляють приватні нотаріуси. Проте, розмір плати, яка сплачується за вчинення ними нотаріальних дій. не може бути меншою від розміру ставок державної о мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні дії.
Завантажити реферат