Крім цього, до валових витрат включається різниця балансової вартості основних груп виробничих запасів за умови, коли їх вартість на початок звітного кварталу є більшою, ніж на кінець кварталу. Слід зазначити, що в системі оподаткування прибутку підприємств запроваджено новий порядок визначення амортизації. Він передбачає віднесення на зменшення податкової бази витрат на придбання, виготовлення чи поліпшення основних фондів шляхом нарахування амортизаційних відрахувань з моменту здійснення таких витрат, а не з моменту введення основних фондів у експлуатацію.
Основні фонди поділено на такі групи: будівлі . споруди та передавальні пристрої (1); автомобільний транспорт, меблі, прилади та інструменти, електронно-обчислювальні машини (2); будь-які інші фонди, які не включені до 1-ої і 2-ої груп (3). Норми амортизації встановлено у відсотках до балансової вартості кожної з груп у розмірах відповідно: 1,25; 6,25: 3,75 відсотків в розрахунку на квартал.
Платник самостійно приймає рішення щодо застосування прискореної амортизації основних фондів 3-ої групи за умови, коли ціни на його товари (продукцію) не встановлюються державою. Облік балансової вартості ведеться по кожному виду фондів групи 1, а груп 2 і 3 — за сукупною балансовою вартістю відповідної групи.
До валових витрат платники мають право віднести і частину фактичних витрат на проведення поточного і капітальної о ремонту та інших видів поліпшення основних фондів у розмірі, що не перевищує( 5 відсотків їх сукупної балансової вартості на початок звітного року. Ставка податку на прибуток встановлена у розмірі 30 відсотків і є єдиною для всіх платників, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, -за окремими винятками.
Платники податку, які здійснюють виплату юридичній чи фізичній особі у зв'язку з виграшем їх у лотерею (за винятком державних грошових лотерей), казино, в інших громадських місцях (домах) зобов'язані утримувати у вигляді податку та вносиш до бюджету 30% суми такої о виграшу за рахунок цієї суми. Загальний порядок визначення податку на прибуток зображений на рис.6.
Поряд з цим, у механізмі справляння податку на прибуток враховано особливості окремих платників.
Нерезиденти — юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Основними доходами нерезидентів, які отримані з джерел їх походження в Україні є отримані відсотки, оплачені резидентом дивіденди: лізингова (орендна) плата: доходи від здійснення спільної діяльності. отримані від продажу нерухомою манна, у вигляді благодійних внесків, виграшів у гральному бізнесі: винагороди за здійснення освітньої, культурної, спортивної діяльності, а також брокерської, комісійні або агентські: внески та премії від страхування або перестрахування ризиків: прибуток від здійснення операцій з цінними паперами: інші доходи. 
В інших випадках доходи нерезидентів оподатковуються у джерел їх виплати за такими ставками:
— від володіння корпоративними правами (дивідендами) резидентів: страхування ризиків (в тому числі життя), надання рекламних послуг, придбання цінних паперів за кошти на біржовому ринку (процентні облігації чи процентні казначейські зобов'язання), доходи по безпроцентних (дисконтних) облігаціях чи казначейських зобов'язаннях — 30%:
— від перестрахування ризиків (в тому числі страхування ризиків життя на території України) та ризиків резидентів (за межами України), при поверненні доходу нерезиденту (репатріації") — 15 відсотків.
Оподаткування здійснюється у джерел віники її доходів і за рахунок таких виплат. Перерахування податку до бюджету проводиться до/ або разом із здійсненням виплат.
Нерезиденти. які здійснюють підприємницьку діяльність на території України через постійні представництва, оподатковуються в загальному порядку.
2. Виробники сільськогосподарської продукції (крім підприємств, основною діяльністю яких є виробництво та реалізація продукції квітково-декоративного рослинництва, хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, тощо). Вони сплачують податок на прибуток за підсумками звітного податкового року в загальному порядку, починаючи з підсумків діяльності за 1998 рік. При цьому валові доходи і витрати цих підприємств підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції.
Одночасно підприємства виробники сільськогосподарської продукції зменшують суму нарахованого податку на суму податку на землю, яка використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.
3. Неприбуткові установи і організації. До них відносяться: органи державної влади і місцевого самоврядування та створені ними установи та/ або організації, які утримуються за рахунок, коштів бюджетів: благодійні фонди і організації; пенсійні фонди; кредитні спілки; релігійні організації; інші, діяльність яких не передбачає отримання прибутку.
Отримані доходи цими організаціями у вигляді коштів або манна. які надходять безплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, а також коштів чи манна, що надходять до неприбуткових установ і організацій як компенсація вартості отриманих платних послуг (передбачених законодавством) — від оподаткування звільняються.
Поряд з цим, неприбуткові організації є платниками податку на прибуток, якщо отримані ними доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, пасивних доходів на кінець першого кварталу наступною за звітним роком, перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів отриманих протягом звітного року. Податок сплачується за ставкою ЗО відсотків від суми перевищення.
Неприбуткові організації сплачують податок і тоді, коли вони отримують доходи з джерел інших, ніж визначених в механізмі оподаткування прибутку підприємств. Доходи бюджетних організацій зараховуються до складу їх кошторисів і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису.
4. Оподаткування дивідендів. Платник податку на прибуток. який виплачує дивіденди своїм акціонерам, нараховує і утримує податок на дивіденди у розмірі 30% нарахованої суми виплат за рахунок таких виплат. Платник податку - емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди. Власник корпоративних прав, який о гримує дивіденди, не включає їх до складу валового доходу.
За умови, коли сума сплаченого податку на дивіденди перевищує суму податку на прибуток — різниця переноситься на зменшення зобов'язань платника податку на прибуток у майбутніх податкових періодах протягом п'яти податкових років.
До механізму оподаткування дивідендів прирівняно порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та спільної діяльності без створення юридичної особи. При цьому, якщо доходи від спільної діяльності не розподіляються протягом звітного періоду з метою оподаткування вони вважаються розподіленими і підлягають оподаткуванню.
Завантажити реферат