Валютный курс

Котирувана валюта та ліквідність ринку. Розмір спреду більший при котируванні банком рідкісних, "екзотичних" валют або за угодами не менш ліквідному ринку.

Сума угоди. Чим більша сума угоди, тим менший спред, тому що маркет-мейкеру вигідно ролбити угоди з великими сумами - у нього більший прибуток, а витрати ті ж самі. Тому для залучення клієнтів при угодах на великі суми маркет-мейкер котирує меншим спредом.

Знецінення та подорожчання валют

Для характеристики змін у ціні (вартості) валют вироблені і вживаються спеціальні терміни. Найбільш поширені серед них знецінення та подорожчання валют, девальвація або ревальвація. Зниження вартості валют називають знеціненням, підвищення - подорожчанням.

Слід відрізняти терміни знецінення та подорожчання від девальвації та ревальвації. Перші два терміни характеризують зміни у вартості валют під тиском попиту та пропозиції на валюти у місцях продажу іноземної валюти (валютних ринках). Проте не завжди (і це був досить тривалий історичний період) обмінні валютни курси визначались ринковими силами. Власті держав можуть прийняти рішення встановити (зафіксувати) або прив"язати курси обміну своїх валют. Наприклад, НБУ може прийняти рішення прив"язати гривню до американського долара у пропорціях обміну 1,00 грн = 1,00 дол. Через деякий час при зміні обставин НБУ перегляне цей курс та встановить новий курс обміну гривні на долар у новому співвідношення. Воно виражатиметься рівнянням 1,10 грн = 1,00 дол. Це означає, що здійснено девальвацію гривні, якщо ж нове співвідношення буде мати вигляд 0,90 грн = 1,00 дол, це буде означати, що державна влада здійснила ревальвацію гривні на 10%.

Таким чином, девальвація і ревальвація валют - це їх знецінення чи подорожчення, але цілеспрямовано здійснене урядом через встановлення паритете валют або їх валютного курсу.

Терміни "девальвація" та "ревальвація" стосуються ХІХ ст й періоду часу до першої світової війни, коли ціни валют більшості країн були встановлені на основі їх золотого вмісту. Після другої світової війни аж до початку 70-х рр ХХ ст., коли зазнала краху Бреттон-Вудська валютна система, ці ж терміни теж найбільш повно відображали зміни у валютних курсах.

Методика визначення валютних курсів.

Існує кілька методів визначення валютних курсів. Традиційним вважається метод визначення валютних курсів на основі зіставлення ринкових цін на золото. При цьому визначається ринкова ціна, наприклад однієї унції золота в інших валютах. На основі зіставлення визначається валютний курс грошової одиниці певної країни, що береться за умовну одиницю.

Слід підкреслити, що золото хоч і втратило свої минулі монетарні функції, все-таки залишається стратегічним товаром і відносно невеликих кількостях порівняно з колосальною кількістю інших товарів на світових ринках. Тому суб"єкти міжнародних валютно-грошових відносин дуже уважно стежать за динамікою цін на такий благородний метал. У цій сфері відносно менше спекулятивних елементів при визначенні його ціни на світових ринках порівняно з масою інших товарів.

Найбільш поширеним і простим методом визначення валютних курсів є метод зіставлення рівня цін стандартного набору товарів та послуг (так званого споживчого кошика). При цьому методі, як при попередньому, спочатку визначають ціну споживчого кошика в різних національних валютних одиницях, а потім ці ціни зіставляють з цінами, вираженими у валюті, курс якої необхідно визначити (береться за умовну одиницю).

Поряд з ціновим методом існує метод визначення валютного курсу на основі співвідношення ефективних виробничих витрат у країнах, що зіставляються: заробітна плата, норма позичкового проценту, рента і показник продуктивності праці. Техніка визначення валютного курсу грошової одиниці певної країни така сама, як і при попередніх методах, однак цей метод найбільш точний, оскільки дає змогу врахувати деякі довго- та середньострокові фактори, що впливають на валютний курс.

Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що валютний курс виконує ряд важливих економічних функцій. Він є засобом:

~ Інтернаціоналізації грошових відносин;

~ Зіставлення національних цінових структур і результатів виробництва;

~ Зіставлення національної та інтернаціональної вартостей;

~ Перерозподілу національного продукту між країнами.

Фактори, що впливають на величину валютного курсу

Як будь-яка ціна, валютний курс відхиляється від вартісної основи - купівельної спроможності валют - під впливом попиту та пропозиції валюти. Співвідношення такого попиту та пропозиції залежать від ряду факторів. Багатофакторність валютного курсу відбиває його зв"язок з іншими економічними категоріями - вартістю, ціною, грошима, відсотком, платіжним балансом і т.д. При чому відбувається складне їх переплетіння та висування в якості вирішальних то одних, то інших факторів.

Фактори, що впливають на величину валютного курсу, поділяються на структурні (ті, що діють в довгостроковому періоді) та кон"юнктурні (ті, що викликають короткострокове коливання валютного курсу).

До структурних факторів відносяться:

~ Конкурентоздатність товарів на світовому ринку та її зміна;

~ Стан платіжного балансу країни;

~ Різниця %-х ставок в різних країнах;

~ Державне регулювання валютного курсу;

~ Ступінь відкритості економіки.

Кон"юнктурні фактори пов"язані з коливаннями ділової активності в країні, політичної обстановки, слухами та прогнозами.

До них відносяться:

~ Діяльність валютних ринків;

~ Спекулятивні валютні операції;

~ Кризи, війни, стихійні лиха;

~ Прогнози;

~ Циклічність ділової активності в країні.

Розглянемо детальніше вплив деяких факторів на величину валютного курсу.

Темпи інфляції та валютний курс

На валютний курс впливає темп інфляції. Чим вищий темп інфляції в країні, тим нижче курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. Інфляційне знецінення грошей в країні викликає зниження купівельної спроможності та тенденцію до падіння їх курсу до валют країн, де темп інфляції нижче. Дана теденція зазвичай простежується в середньо- та довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність до паритету купівельної спроможності здійснюється в середньому на протязі 2 років.

Залежність валютного курсу від темпу інфляції особливо велика в країн з великим об"ємом міжнародного обміну товарами, послугами та капіталами.

Стан платіжного балансу

Платіжний баланс безпосередньо впливає на величину валютного курсу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, так як збільшується попит на неї з боку іноземних боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденціє до зниження курсу національної валюти, так як боржники продають її за іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов"язань. Розміри впливу платіжного балансу на валютний курс візначаються ступенем відкритості економіки країни. Так, чим вища доля експорту у ВНП (чим вища відкритість економіки), тим вища еластичність валютного курсу по відношенню до зміни платіжного балансу. Нестабільність платіжного балансу призводить до скачкообразної зміни попиту на відповідні валюти та їх пропозиція.