53. тваринний світ як об”єкт правової охорони
Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні з участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обгрунтованого,
невиснажливого використання тваринного світу. Під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище перебування тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:
збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі; недопустимість погіршення середовища перебування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин, збереження цілісності природних угруповань тварин; додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого використання диких тварин та їх відтворення; раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;
платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу; регулювання чисельності тварин з метою охорони здоров'я населення і відвернення заподіяння шкоди природі та народному господарству, врахування висновків екологічної експертизи щодо народногосподарських об'єктів, які можуть впливати на стан
тваринного світу. Об'єктами тваринного світу є: хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо); залишки викопних тварин; нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин. Об'єкти тваринного світу, а також місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, інші території, що є середовищем перебування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.
55 форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси
Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси — юридично визначені шляхи охорони та способи захисту повноважень власників на природні ресурси
Форми охорони права власності на природні ресурси
1.Нормативно-регулятивна -–законодавча, нормотворча, правозастосовна, правореалізуюча.
2.Управлінська – прогностична, ресурсовпорядна, ресурсорозподільна, еколгоекспертна, контрольно-наглядова, інформаційна, обліково-кадастрова.
3. Судова
Методи захисту права власності на природні ресурси – еколго-правові, економіко-правові, цивільно-правові, адміністративно-правові.
56. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу (см. 53)
Охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розробки і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення всієї екологічної системи, в якій перебуває і складовою
частиною якої є тваринний світ.Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:
встановлення правил та норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень у використанні об'єктів тваринного світу;
охорони від самовільного використання та інших порушень діючого порядку використання об'єктів тваринного світу; охорони середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин; запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів; створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні; встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Республіки Крим та областей; розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків" для збереження генетичного матеріалу; встановлення науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх
добування; обмеження вилучення тварин із природного середовища для зоологічних колекцій; подання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій; організації наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування заходів щодо охорони тваринного світу; виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливості охорони тваринного світу засобами масової інформації здійснення державного контролю у галузі охорони і використання тваринного світу; проведення заходів екологічної безпеки; створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу; врахування питань охорони тваринного світу під час
встановлення екологічних нормативів; обмеження вивезення за кордон окремих об'єктів тваринного
світу; стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу; проведення інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.
58 Поняття, принципи і види права природокористування
Право природокористування — система юридичних норї і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щоді ефективного використання, відновлення і охорони при родних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріаль них, економічних і соціальних інтересів та законних пра суб'єктів природокористування
Ознаки права природокористування
Ø Об'єктивні -Міждисциплінарний інститут екологічного (природноресурсового) права. Полівидовий інститут екологічного (природноресурсового) права. Юридичний засіб, спрямований на задоволення багатогранних матеріальних, екологічних і соціальних інтересів особи. Механізм правового забезпечення ефективного використання, відтворення і захисту природних ресурсів, в основу якого покладено внутрішню біологічну цілісність (комплексність), видову диференційність природних ресурсів
Ø Суб'єктивні - Персоніфіковане право особи щодо використання природних ресурсів. Юридичний титул суб'єктів природокористування. Правовий гарант захисту законних прав (повноважень) суб'єктів природокористування. Формально-визначена форма виникнення, зміни та припинення правосуб'єктності природокористувачів.