Шпора по екології

5. Система органів управління в галузі екології

Органи управління в галузі екології — юридично відособ­лені державні, самоврядні і громадські інституції, упов­новажені здійснювати організаційно-розпорядчі, коорди­наційні, консультативні, організаційно-експертні, конт­рольні та інші функції в галузі забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища

1. Органи держав­ного управління

Органи загаль­ного державного управлін­ня

Органи спеці­ального державного управ­ління

2. Органи місцевого самоврядування

Органи регіонального само­врядування

Органи локаль­ного самовряду­вання

3. Органи громад­ського управлін­ня

Органи Всеук­раїнського громадського уп­равління

Органи регіо­нального (міжрегіонального) громадського управління

Органи місце­вого громадсь­кого управлін­ня

Органи загального державного управління — уповноважені законодавчими актами органи державної виконавчої вла­ди, на які покладені, поряд із загальними, повноваження в сфері соціально-культурного розвитку від функції щодо забезпечення екологічної безпеки, ефективного викорис­тання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища

Глава ви­конавчої влади України - Президент України, Рада На­ціональної безпеки

Органи центральної державної виконавчої влади - Ка б і н е т Міністрів України, Постійна урядова ко­місія з пи­тань техно-генно-екол о г і ч н о ї безпеки і надзвичай­них ситу­ацій

Органи дер­жавної ви­конавчої влади Авто­номної Республіки Крим - Уряд АРК

Органи місцевої держав­ної виконавчої влади - Обласна державна адміністрація, Київська і Севаст-ка міська дер­жавна адміністрація, Районна державна ад­міністрація, Районна в М.Києві та Сев-лі державна адміністра­ція

Органи спеціального державного управління — спеціально уповноважені органи центральної виконавчої влади, що реалізують функції управління в галузі використання при­родних ресурсів, охорони навколишнього природного се­редовища і забезпечення екологічної безпеки

1.Органи надвідомчого управління і контролю в галузі еко­логії -Міністер­ство охоро­ни нпс та ядерної безпеки, МОЗ.

2.Органи спе­ціального поресурсового управління - Державний комітет Ук­раїни по земельних ре­сурсах, Державний комітет України по вод­ному госпо­дарству, Державний комітет Ук­раїни по гео­логії і використанню надр, Міністерство рибного господарства України, Державний комітет України по на­гляду за охороною праці, Державний комітет України по гідрометео­рології, Міністерство лісового господарства України

3. Органи спе­ціалізованого функціональ­ного управ­ління -Міністерство України у справах за­хисту насе­лення від на­слідків аварії на ЧАЕС, Державна автомобіль­на інспекція МВС, Державний комітет Ук­раїни по стандарти­зації, метро­логії та сер­тифікації, Українська державна інспекція Реєстру та безпеки суд­ноплавства

4.Органи спеціалізо­ваного галу­зевого уп­равління - Державний комітет нафтової, газо­вої та нафто-переробної промисловості України Міністерство вугільної промисло­вості України.

Органи місцевого самоврядування — спеціально уповнова­жені представницькі інституції регіонального і місцевого рівня, які здійснюють управлінські функції в галузі екології - Міські Ради народних депутатів, Селищні Ради народних депутатів, Сільські Ради народних депутатів, Обласні Ради народних депутатів, Районні Ради народних депутатів, Районні у містах Ради народних депутатів

Органи громадського управління в галузі екології — гро­мадські об'єднання і формування в галузі екології, які створюються на національному та місцевому рівні - Українське това­риство охорони природи (Загальні збори (конференція), Українська еколо­гічна академія наук (Загальні збори), Українська еко­логічна асоціація «Зелений світ», Національний екологічний центр (Конференція), Український екологічний фонд

6. Правовий режим національних природних парків

З А К О Н У К Р А Ї Н И “Про природно-заповідний фонд України”

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність

До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів. На національні природні парки покладається виконання таких

основних завдань:

збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів;

створення умов для організованого туризму, відпочинку та ін. видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та

об'єктів; проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища

та ефективного використання природних ресурсів; проведення екологічної освітньо-виховної роботи

На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з

функціональним зонуванням:

заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного

користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;

зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;

господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність

здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони нпс.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації тариторії національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних