Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням внутрішнього контактного місцеперебування реалізується прийменниково-відмінковими конструкціями "в + місц.в." та "серед, посеред + род.в." вказує на місце, у центрі якого відбувається дія чи перебуває щось. Прийменник серед надає звороту значення реалізації дії чи перебування когось (чогось) у центрі певних площин або в просторі, оточеному рядом предметів чи осіб.
Синтаксично залежний компонент у сполученнях названого типу найчастіше виражений іменниками таких розрядів:
1) особові і неособові назви у множині (серед дівчат, серед них, серед нас та ін.). Були там серед нас і майори, і капітани - всі переучувались на цивільний кшталт . (О.Г.) Це ж він і зараз лежить, мабуть, на спориші серед товаришів, помелює ногами . (О.Г.);
2) назви обмежених просторових об'єктів або предметів, наприклад: Потім став з брязкотом ритись серед свого радіомотлоху, перебирав, ліпив якісь дротики в металевій грубій коробці. Це ж він і зараз лежить на спориші серед товаришів, серед розкиданих підручників, . а коли вже надто втомиться, тоді підведе голову (О.Г.);
3) збірні назви, наприклад: . зараз серед залізяччя валяються, біліючи на сонці, ще й величезні суднові манометри (О.Г.). За хатою в Дорошенчихи кілька вуликів стоять серед кущів винограду (О.Г.). Як тяжко, сумно і непевно було навколо, серед дерев, мурашників-землянок і кладовищ печей (П.З.).
Конструкції "посеред + род.в." передають ті ж самі значення, що й прийменникові конструкції "серед + род.в.". Більшість підпорядкованих компонентів цих конструкцій має просторове значення. Наприклад: Де тільки не доводилося йому спати за роки війни . на возах, на рудій, слизькій глині, на потолоченій траві і посеред лісових галяв (П.З.) Синкретичне об'єктно-просторове значення місця дії може мати і прийменниково-відмінкова конструкція "по + м.в.". Наприклад: Вже смеркалося, а по хатах ще лунали пісні (П.З.)
Серед дібраного нами лексичного матеріалу прийменниково-відмінкових зворотів "по + м.в." із значенням місця дії виявлено мало. Найчастіше такі сполучення, приєднуючись з дієсловами руху, мають семантику шляху переміщення (про це детальніше далі).
Синкретизм об'єктно-просторового значення місця дії зумовлений лексико-граматичними особливостями як головного компонента (дієслова із значенням місця дії), так і залежного - іменника з конкретною семантикою.
"Прийменниковий зворот постійно розвивався, - підкреслює Слинько, - витісняючи орудний відмінок при дієслові нецілеспрямованого руху і ще в більшій мірі, - при дієсловах стану" (Слинько, 1968, 15). Зараз домінує словоформа з прийменником "по + м.в.". Орудний відмінок місця особливо був продуктивним у мові західно-українських письменників. Конструкція "по + м.в." займала і займає в українській літературній мові панівне місце тому, що подає точнішу характеристику взаємодії дії і простору.
Синкретичні ДЧР з частковим значенням місця дії репрезентуються конструкціями "між (поміж) + род.в." та "між (поміж) + оруд.в.". Цей зворот має значення контактного місцеперебування між рядом об'єктів.
У досліджуваних зворотах роль підпорядкованого елемента заповнюють іменники (особові займенники) на позначення:
двох чи більше різноманітних предметів чи осіб, наприклад: А над вечір між тополями, де затінок тримається цілий день, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (О.Г.) У газику сидить начальник полігона Уралов, і Петро, й товариство його, а між офіцерськими кашкетами й Тоня волосся розвиває (О.Г.) Почати хоч би з того, що планшет висів на довжелезному ремінці, . плутався між ногами у Степана (П.З.).
Така семантика вимагає від іменника форми множини: А поміж вуликами виглядає баба . (О.Г.) А поміж ними груддям битої цегли лежить те, що звалося школою (О.Г.) .
Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-обставинним значенням, виражені прийменниково-відмінковим зворотом "між + о.в.", можуть залежати від слів категорії стану: . І вже нема між ними такого промінчика, щоб їх з'єднував . (П.З.)
Синонімічною прийменниковому звороту "між (поміж) + оруд.в." є конструкція "між + род.в.", яка передає значення контактного проміжного місцеперебування. Наприклад: Він між них особливо виділявся якоюсь своєю загадковістю, неповторністю . (П.З.)
Отже, зібраний лексичний матеріал дає підстави твердити, що синкретичні другорядні члени речення із значенням контактного місцеперебування реалізуються в українській мові прийменниково-відмінковими конструкціями "в (у) + місц.в", "серед, посеред + род.в." (внутрішнє місцеперебування); "на + місц.в.", "на + знах.в.", "по + місц.в." (зовнішнє місцеперебування); "між (поміж) + оруд.в." та "між (поміж) + род.в." (проміжне місцеперебування). Але найчисельнішими серед названих конструкцій є звороти "в (у) + місц.в.", "на + місц.в.", "між (поміж) +оруд.в.".
Синкретичні другорядні члени речення із значенням дистантного місця дії передаються прийменниково-відмінковими конструкціями, котрі розрізняються за наявністю чи відсутністю орієнтації на конкретний бік об'єкта. Без вказівки на сторону об'єкта вживаються звороти "коло, біля (край) + род.в.". Прийменниково-відмінкова конструкція "коло + род.в." здавна використовується у двох значеннях: для фіксації розміщення навколо предмета або в безпосередній близькості до нього. Наприклад: Він стоїть на узвишші коло цямрини, а поруч, на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на весь степ червона, як серце торпеда (О.Г.) Мені було нічого робити, стояв коло дверей, крутив кільця (П.З.) Тільки поставила відра коло хати, як гульк! - котить із степу машина (О.Г.) Якось так випадає щоразу, що батька застає він не в хаті і не в кошарі, а в степу, просто серед пасовища, де старий стоїть коло отари з гирлигою . (П.З.) Потім льотчик знову коло матері, і вона має змогу провести його по двору (О.Г.) Залежним компонентом у цих конструкціях є іменники на позначення конкретних предметів, об'єктів, істот.
Прийменник біля пізнішого походження. Зворот з прийменником біля служить засобом вираження близькості, суміжного розташування предметів, тобто значення, близького до семантики прийменникових сполучень "при + місц.в." та "край + род.в.".
Підпорядковуючим компонентом названих зворотів виступають дієслова конкретної дії: сидіти, стояти, лежати, зупинятися, підбирати, копирсатися тощо. Наприклад: Вони зупинились на шкільному майдані біля турніка . (О.Г.) "Ти глина, яку треба формувати," - каже Сашко і копирсається біля одного приймача. - Курка, чи оце яйце? - І Гриня підбирає біля коритця загублене куркою свіже яйце. Той, що стоїть у них біля кнопки. Зупиняється фургон біля клумби, де радгоспний люд збирається після роботи посидіти на лавках, погомоніти (О.Г.).
Завантажити реферат