Туркменістан

Державний лад, форма правління, прапор і герб

Державну незалежність Туркменістан одержав 27 жовтня 1991 року в результаті проведеного всенародного референдуму.

Зі здобуттям незалежності й статусу позитивного нейтралітету (резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 12 грудня 1995 року) значно зміцнилося положення країни. Туркменістан стає найважливішим вузловим центром політичної й економічної інтеграції не тільки в Центральній Азії, але і на азіатському континенті в цілому.

Конституція є верховним законом держави: закріплені в ній норми й положення мають пряму дію. Прийнята 18 травня 1992 року.

Відповідно до Конституції Туркменістан - демократична, правова, мирна держава, що має верховенство і повноту влади на усій своїй території, самостійно проводить внутрішню й зовнішню політику. Державне правління здійснюється у формі президентської республіки.

Держава в Туркменістані ґрунтується на принципі поділу влади - законодавчої, виконавчої і судової.

Туркменістан визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права, є повноправним суб'єктом світового співтовариства. Будучи нейтральною державою, Туркменістан дотримується в зовнішній політиці принципів добросусідства і мирного співіснування, відмовлення від застосування сили, невтручання у внутрішні справи інших держав.

Передбачені Конституцією Туркменістану права й свободи громадян не можуть бути скасовані або обмежені. Закони або інші правові акти, що суперечать положенням Конституції, не мають юридичної чинності. Правові акти державних органів, що зачіпають права й свободи громадян, повинні бути опубліковані для загального зведення або обнародувані іншим способом. У противному випадку вони визнаються недіючими з моменту їхнього прийняття.

У Декларації про міжнародні зобов'язання нейтрального Туркменістану в області прав людини підтверджена прихильність цілям і принципам Загальної Декларації прав людини і відзначається, що Туркменістан забезпечує кожній людині права і свободу, закріплені в Конституції, законах і загальновизнаних нормах міжнародного права, без будь-якого розходження у відношенні раси, статі, мови, релігії, політичних і інших переконань, національного або соціального походження.

Вищою посадовою особою Туркменістану, главою держави і виконавчої влади є Президент Туркменістану. Він очолює Кабінет Міністрів - уряд Туркменістану. Першим Президентом Туркменістану 21 жовтня 1990 року обраний Сапармурат Ніязов.

Після прийняття нової Конституції Туркменістану 21 червня 1992 року відбулися повторні вибори Президента Туркменістану. С.А. Ніязов був знову одноголосно обраний Президентом країни. Халк Маслахати привласнив йому почесне ім'я Туркменбаши[1]. 15 січня 1994 року референдум - одноголосно продовжив термін повноважень Президента Туркменістану.

28 грудня 1999 року Халк Маслахати Туркменістану прийняв рішення про надання Президенту Туркменістану Сапармурату Туркменбаши права виконувати повноваження без обмеження терміну (тобто довічно).

Президент є Верховним Головнокомандуючим Збройними Силами Туркменістану, призначає послів і вищих посадових осіб апарату виконавчої влади, включаючи керівників міністерств і відомств. За узгодженням з Меджлісом призначає й звільняє з посади голову Верховного суду, голову Вищого господарського суду, Генерального прокурора. Конституція Туркменістану надає Президентові право скликання дострокових сесій Меджлісу, право помилування й амністії.

Вищим представницьким органом народної влади Туркменістану є Халк Маслахати, до складу якого входять: Президент; депутати Меджлісу; халк векілєрі, що обираються народом по одному від кожного етрапа[2] і міста, прирівняного до етрапу; Голова Верховного суду, Генеральний прокурор, члени Кабінету міністрів, хякими велаятів[3] і міста Ашгабада, арчини[4] міст, а також селищ, що є адміністративними центрами велаятів[5] і етрапів.

До компетенції Халк Маслахати відноситься розгляд і прийняття рішень по найбільш важливих питаннях державного, політичного, економічного і соціального розвитку країни.

Меджліс складається з 50 депутатів, що обираються на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні і є постійно діючим законодавчим органом Туркменістану. Термін повноважень депутатів Меджлісу - 5 років. Робота Меджлісу здійснюється у формі сесій, проведених у виді засідань, а також - засідань Президії Меджлісу, комітетів і комісій Меджлісу.

Кабінет Міністрів є колегіальним виконавчо-розпорядницьким органом, що здійснює керівництво всіма органами виконавчої влади і керування Туркменістану й забезпечує їхню узгоджену діяльність. Кабінет Міністрів очолює Президент Туркменістану. До складу Кабінету Міністрів входять заступники Голови Кабінету Міністрів і міністри. Президент Туркменістану має право включати до складу Кабінету Міністрів Туркменістану керівників інших центральних органів державного керування і посадових осіб, що здійснюють виконавчу владу на місцях.

Виконавчу владу у велаятах, містах і етрапах здійснюють хякими, що є представниками Президента країни на місцях. Відповідно до закону Туркменістану "Про хякими" вони несуть персональну відповідальність перед Президентом Туркменістану за забезпечення населення продовольством і товарами народного споживання; положення справ в охороні здоров'я, соціальному забезпеченні; стан законності і правопорядку; забезпечення водою, газом, електроенергією й іншими комунальними послугами; роботу суспільного транспорту; благоустрій міст, селищ і інших населених пунктів, а також за стан справ на підвідомчих територіях в інших сферах.

У своїй діяльності хякими підзвітні Президенту Туркменістану і Кабінету Міністрів Туркменістану.

Відповідно до Конституції Туркменістану представницьким органом народної влади на території міста в етрапі, селища і села, що здійснює функції місцевого самоврядування, є Генгеши[6] - первинна ланка в ланцюзі взаємин між державою і людиною. Генгеши обирається на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні терміном на 5 років. Зі свого складу члени Генгеши обирають простою більшістю голосів арчина, що керує роботою Генгеши і підзвітний йому.

Генгеши стежать за використанням землі, піклуються про державне майно в межах господарств, будують нові відносини між людьми, є інструментом захисту прав людини на місцях, забезпечуючи на ділі не тільки економічні, але і правові умови діяльності орендарів, землевласників, хазяїнів наділів.

Судова влада в Туркменістану належить тільки суддям. Судова влада здійснюється Верховним судом і іншими судами, передбаченими законом.

Конституцією і законом "Про судоустрій і статус суддів у Туркменістані" громадянам гарантоване право на гласний і справедливий судовий розгляд компетентним, незалежним і безстороннім судом, заснованим відповідно до законів Туркменістану.