Взаємодія транспортного комплексу України з транспортними системами закордонних держав

– порти Чорного моря – з великим потенціалом країн південної частини земної кулі та країн Балтики, Скандинавії;

– країни Середньої Азії, Китаю, Далекого Сходу і Західної Європи з використанням двох основних ходів – через Донбас та Закавказзя.

Наведені зв'язки і напрями чітко визначають необхідні міжнародні транспортні коридори, дозволяючи виділити їх серед існуючих залізничних ліній і розпочати роботи щодо приведення цих ліній у відповідність до міжнародних вимог у питаннях інфраструктури, експлуатації та організації перевезень.

Враховуючи, що заплановані транспортні зв'язки вимагають створення могутньої мережі коридорів по Україні, яка практично покриває існуючу мережу основних магіст­ральних ходів країни, доцільно розглядати дані коридори як єдину систему. Крім цього, не­обхідно планувати розвиток та­кої системи комплексно, взаємо-узгоджено, встановивши пріоритетність створення коридорів для України, а також терміни.

Такий підхід дозволяє з`економити кошти і ефективніше організувати міжнародні зв'язки че­рез Україну.

Частина даної системи запро­понована Комісією з транспорту Європейського співтовариства і прийнята на Критській нараді міністрів транспорту країн ЄС. В Україні це відомі чотири коридори під номерами 3, 5, 9, 7. Частину ко­ридорів пропонується включити в систему додатково в рамках програм Організації Чорноморського економічного співтовариства, Комісії ООН з економічних питань та соціальних питань, та з власної ініціа­тиви України.

Загалом територією України проходять такі міжнародні транспортні коридори: № 3, 5, 7, 9, ОЧЕС, Європа-Азія, ТНТК, Балтика-Чорне море.

Коридор №3 зв'язує міста: Берлін(Дрезден) – Вроцлав – Львів – Київ і забезпечує сумарні обсяги перевезень 53,4 млн. тонн вантажів автомобільним і залізничним транспортом, що становить 39% загальних міжнародних перевезень України (при цьому в обсяг міжнародних перевезень включається експорт та імпорт України і транзит через Україну вантажів інших країн) [7, c.51].

Коридор охоплює найменшу серед інших коридорів зону тяжіння, безпосередньо проходить територією трьох країн – України, Німеччини й Польщі. Велику конкуренцію коридо­ру створює коридор № 2 ( Варшавсько – Брестський хід), через який проходять зараз і проходитимуть в перспективі всі основні вантажопотоки Росії та інших країн СНД.

Коридор №5: Трієст – Любляна – Будапешт – Чоп – Львів, зв'язує Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину та Україну і забезпечує обсяги перевезень 15.2 млн. тонн вантажів, що становить 33% загального міжнародного потоку України.

Коридор охоплює зону тяжіння, яка проходить територією чотирьох країн і має більші можливості, ніж коридор №3 в залученні свого потоку вантажів, оскільки з цим коридором не конкурують інші.

Коридор №7 «Дунайський» проходить через територію Австрії, Угорщини, Югославії, Болгарії, Румунії, Молдови, України. Це водний дунайський коридор, який проходить також через наші порти Ізмаїл та Рені. І хоча Критською кон­ференцією Україна не була включена до цього коридору, іншим правовим документом Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії (1995 рік) українська ділянка ріки Дунай (як і Дніпра) віднесена до внутрішніх водних шляхів, що мають важливе значення для регулярних міжнародних комбінованих перевезень.

Коридор №9 – Гельсінки – Київ (Москва) – Одеса (Ки­шинів) – Димитровград (Фінляндія, Росія, Литва, Білорусь, Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, Греція) – забезпечує обсяги перевезень 79,3 млн. тонн вантажів, що становить 57% загального міжнародного потоку України.

Коридор охоплює велику зону тяжіння. Однак сучасна політика Росії заснована на виключенні перевезень українською ділянкою коридору, тобто в обхід України, з використанням російських портів (створенні коридору Балтика – Центр (Росії) – Чорне море).

З цих міркувань створення даного коридору поки що найдоцільніше в південному напрямку (тобто на північ – не далі Києва). Також , мати українську альтернативу російському варіанту, їдеться про коридор Балтика – Чорне море (Гданськ – Одеса/Херсон)

Названі чотири транспортні коридори в межах України створюють головні напрямки руху вантажопотоків. Вони сходяться в найбільших транспортних вузлах: Львівському, Київському, Одеському. Через Львів проходить транспорт­ний коридор №3 і закінчується коридор №5. Через Київ проходить коридор №9 і закінчується коридор № 3. В Одесі коридор №9 з'єднується з Європейсько-азіатським транс­портним коридором.

Тобто Україна разом з іншими країнами створює найкоротший шлях перевезеш, вантажів, насамперед бавовни й нафти, з регіонів Середньої Азії та Кавказу через Чорне море, Україну в країни Західної та Північної Європи і навпаки.

Коридор Балтика – Чорне море проходить через Польщу та Україну і забезпечує обсяги перевезень 65,6 млн. тонн вантажів, але як один з транспортних шляхів має поки що несуттєве значення [3, c.3].

Однак, створивши відповідну структуру і найкоротшнй шлях, Україна разом з Польщею можуть запропонувати транспортному ринку найбільш конкурентоспроможний коридор і взяти на себе більшу частину транзиту Балтика –Чорне море.

Крім того, функціонуючи разом з коридором ТНТК як єдине ціле, даний коридор матиме ще більше значення. Маючи на своїй довжині кілька вже намічених точкових транспортних незалежних зон (Ковель, Жовква, Херсон, Поті, Баку і, можливо, Гданськ), коридор набуде більшого значення й привабливості.

Коридор ТНТК проходить територією України, Грузії, Азербайджану, країн Середньої Азії і поки що має невеликий обсяг перевезень – менше 10 млн. тонн.

Однак найближчим часом даний коридор стане стратегічно важливим для України як транспортний шлях для альтерна­тивного постачання енергоносіїв. Основне завантаження коридору передбачається для перевезення нафти та нафтопродуктів, матеріалів і об­ладнання для спорудження трубопроводів та нафтопромислів перспективного наф­тоносного регіону Каспію.

Коридор ОЧЕС (Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, Албанія, Греція, Ту­реччина, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Росія) забезпечує перевезення 61,2 млн тонн міжнародного вантажопотоку, або 44% загального обсягу [7, c.52]. Даний коридор, що проходить територією конфліктних регіонів, багато в чому залежить від пе­ребігу політичних подій в них. Відомі су­перечності в окремих питаннях між Ру­мунією та Україною, Молдовою й Ук­раїною, Туреччиною і Грецією, а також «курдське питання» у внутрішній політиці Туреччини, обстановка в Закав­каззі заважають нормальному процесу утворення торгових і, відповідно, транс­портних зв'язків. Хоча робота щодо ство­рення даного коридору відбувається ви­щими темпами порівняно з іншими.

Коридор Європа – Азія проходить через Німеччину, Австрію, Чехію, Сло­ваччину, Угорщину, Польщу, Україну. Росію, Казахстан, країни Середньої Азії та Китай і забезпечує 85,7 млн. тонн пере­везень вантажів, або 62% загального ван­тажопотоку [7, c.53]. Коридор є дуже перспектив­ним, оскільки пов'язує величезні регіони. Зараз серйозними дослідженнями да­ного коридору займається ООН, ор­ганізація ЕСКАТО. Планується розгляд двох основних варіантів проходження транспортного коридору: північний – через територію Росії, південний – через Закав­каззя. Обидва варіанти однаковою мірою важливі для України, і тому доцільно ство­рювати ці напрямки паралельно.