Ціноутворення

На товари, реалізовані на ринку відносно тривалий час, установлюються наступні види цін.

Змінна ціна – установлюється майже в прямій залежності від співвідношення попиту та пропозиції і поступово знижується в міру насичення ринку (особливо оптова ціна, а роздрібна ціна може бути дещо стабільною). Такий підхід до встановлення ціни застосовується найчастіше на вироби масового попиту. Тут тісно взаємодіють ціни й обсяги випуску товару.

Довгострокова ціна – установлюється на товари масового попиту. Вона не піддана змінам протягом тривалого часу. Однак у залежності від господарської кон"юктури можуть вноситься зміни у вироби (зменшаться їхній розмір, незначно погіршуватися якість) при збереженні ціни.

Сезонні ціни - закупівельні і роздрібні ціни на деякі сільськогосподарські продукти (овочі, фрукти), реалізовані в різний час року (по сезонах).

Тимчасові оптові ціни - оптові ціни, дію яких обмежено визначеним терміном, установлюється на продукцію вперше освоювану на відповідному виробництві.

Тимчасові роздрібні ціни - роздрібні ціни, дію яких обмежено як правило до 6 місяців. Дані ціни встановлюються на окремі види товарів які уперше надходять у роздрібну торгівлю. [Л - 8]

Ціни споживчого сегмента – установлюються на приблизно ті самі види товарів і послуг, реалізованих різним соціальним групам населення з неоднаковим рівнем доходів (можуть установлюватися, наприклад, на різні модифікації легкових автомобілів, на авіаквитки). Головне тут установити правильне співвідношення цін на різні вироби і послуги.

Єдині оптові ціни - оптові ціни, які встановлюються на однакові види промислової продукції - засоби виробництва і предмети споживання. Ціни, що регулюються урядом, міністерствами.

Поточні ціни - ціни і тарифи, що діють в даний період. Підрозділяються на оптові ціни, закупівельні, роздрібні ціни, а так само ціни і розцінки в будівництві, тарифи і ціни на послуги транспорту й інших організацій.

Гнучка ціна – ціна, що швидко реагує на зміну співвідношення попиту та пропозиції на ринку. Застосування її виправдане, якщо можливі сильні коливання попиту та пропозиції у відносно короткий термін: зниження цін до кінця дня при продажі деяких продуктів харчування (свіжа риба, квіти і т.д.).

Переважна ціна – передбачає певне зниження цін на товари підприємством, що займає домінуюче положення (частка ринку 70-80%) на ринку і може забезпечити значне зниження витрат виробництва за рахунок збільшення обсягів випуску й економії на витратах по реалізації товарів.

3. Питання. Основні види ринкових цін.

Важливо підкреслити, що при ціні рівноваги встановлюється рівність не покупок і продажів - така рівність існує при будь-якій ціні. При ціні рівноваги кількість продукції, у межах якої споживачі мають намір продовжувати робити закупівлі, буде відповідати тій кількості продукції, що виробники мають намір продовжувати поставляти на ринок. Тільки при такій ціні буде відсутня тенденція до підвищення або зниження ціни. Але це лише часткова рівновага на одиничному ринку. Треба враховувати, що ціни на ринку знаходяться в постійному русі внаслідок змін у пропозиції та попиті товарів.

У такий спосіб ринкова ціна - це ціна товару, що складається під дією попиту та пропозиції, по якій здійснюється купівля-продаж товарів.

Розглянемо основні типи цін:

Виробнича ціна = сума усіх виробничих витрат фірми + очікуваний прибуток.

Оптова ціна - це ціна, по якій продають товар великими оптовими партіями компаніям, що займаються роздрібною торгівлею. Складається вона з ціни виробника плюс виробничі і маркетингові витрати оптовика і його прибуток.

Роздрібна ціна - це ціна по який, продаж ведеться окремими, невеликими партіями вроздріб. Складається вона з оптової ціни плюс управлінські, маркетингові і виробничі витрати фірми і її прибуток.

Базисну ціну використовують для визначення сорту чи якості товару. Її погоджують на переговорах між продавцем і покупцем, і вона є основою для визначення ціни фактично поставленого товару, коли властивості останнього відрізняються від обговорених у контракті.

У тих випадках, коли товари виготовляють з урахуванням специфіки покупця, практикують договірні ціни - установлюються за згодою сторін, що беруть участь в обміні товару (вільна). На відміну від нашої сьогоднішньої практики, ці ціни вигідні, а не руйнівні для покупців. [Л - 7]

Світова ціна визначається в залежності від виду товару: по одним (звичайно сировинним) - рівнем цін країн-експортерів або країн-імпортерів, по іншим - цінами бірж, аукціонів, а по готових виробах - цінами товарів ведучих у світі фірм, що спеціалізуються на виробництві й експорті продукції даного виду.

Номінальна ціна публікується в прейскурантах, довідниках, біржових котируваннях.

Змінна ціна встановлюється договором у залежності від деяких умов (біржового котирування, інфляції і т.д.) на певну дату (наприклад, постачання товарів покупцю, фактичного одержання товару і т.д.); нерідко вона є ринковою на дану дату.

Довідкова ціна (особливі види - номінальна, прейскурантна) звичайно відбиває рівень фактично укладених угод за деякий минулий період (тиждень, місяць) і використовується в переговорах для установлення вихідної ціни; найчастіше застосовують при терміновому продажі невеликих партій товарів, при великих партіях до неї застосовують ті або інші знижки. Довідкові ціни регулярно публікують спеціалізовані видання ООН.

Закупівельні ціни – це ціни (оптові), по яких реалізується сільськогосподарська продукція сільськогосподарськими підприємствами, фермерами і населенням. На практиці закупівельні ціни для господарств трансформуються в середні ціни фактичної реалізації, у яких враховані ціни і кількість продукції, проданої по різних каналах реалізації (заготівельним організаціям, на ринку). [Л - 6]

Тарифи транспорту і зв'язку складаються з декількох видів: тарифи залізничного транспорту, тарифи морського транспорту, тарифи автотранспорту й ін., і містять у собі вартість перевезень як населення, так і вантажів.

4. Питання . Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт, її склад.

Вартість будівництва - витрати, виражені в грошовій формі на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробничих і невиробничих будинків і споруд.

Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будинків, споруд або їхніх черг є документами, що визначають кошторисний ліміт засобів, необхідних для повного завершення будівництва всіх об'єктів, передбачених проектом (робочим проектом). Затверджений у встановленому порядку зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва служить підставою для планування капітальних вкладень і відкриття фінансування будівництва. Відповідно до діючого порядком планування капітальних вкладень зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва складаються і затверджуються окремо на виробниче і невиробниче будівництво. Кошторисна вартість будівництва підприємств, будинків і споруд, визначена зведеними кошторисними розрахунками, повинна відповідати або бути нижче розрахункової вартості, передбаченої в техніко-економічних обґрунтуваннях (ТЕО) або в затверджених у складі п'ятилітніх планів переліках будівництв, що знову починаються, і переліках діючих підприємств і споруд, намічуваних до реконструкції і розширення. Визначена в зведених кошторисних розрахунках вартість будівництва черг не повинна перевищувати встановлену в розрахунку вартості будівництва на повний розвиток підприємства, будинку або споруди. [Л - 9]