Проблеми та перспективи малого бізнесу

Зовсім інша (якщо не сказати - протилежна) ситуація спостерігається сьогодні в економіці України. В цілому правове, соціально-економічне середовище для малого підприємництва стає, на жаль, дедалі несприятливішим. Крім того, відбувається активний процес концентрації капіталу з одночасним встановленням фінансового і управлінського контролю за самостійними підприємствами з боку великих компаній й відповідних монопольних угруповань.

2.6. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Аналіз стану та проблем розвитку малого бізнесу в Україні свідчить про те, що подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання (в основному через подальшу тінізацію) цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

Створення відповідних правових, економічних та організаційних умов сприятиме подальшому збільшенню кількості суб’єктів малого підприємництва, зростанню ролі та значення його у національній економіці.

Вирішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики в галузі сприяння малому підприємництву. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих років у структурах зазначеного сектора зайнятості на рівні 25-30% дієздатного населення та виробництва до 25% ВВП. Саме з цього слід виходити при розробці та реалізації заходів щодо підтримки малого підприємництва. Вирішення цього завдання, на нашу думку, має зосереджуватися на таких основних напрямах.

По-перше: створення відповідної нормативно-правової бази, а саме:

· прискорення прийняття Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, який визначав би загальні правові, організаційні та економічні засади підтримки малого підприємництва, дав би єдине тлумачення відповідних термінів, визначив би основні напрями державного регулювання та підтримки малого підприємництва;

· розробка та прийняття Закону України “Про приватну власність”, мета якого полягає у визначенні правових засад приватної власності, забезпеченні правового захисту та недоторканості приватної власності;

· прийняття Закону України “Про лізинг”, що в значній мірі не тільки визначало б правові та економічні засади щодо лізингу, а й стимулювало б інвестиційну діяльність новими методами фінансової підтримки підприємств;

· прийняття Закону України “Про ліцензування”, яким необхідно врегулювати відносини органів державної виконавчої влади і суб’єктів підприємницької діяльності, що виникають у зв’язку з ліцензуванням окремих видів діяльності (одержання, використання, захист і припинення ліцензій), дати єдине тлумачення відповідних термінів, визначити основні види діяльності, що ліцензуються, упорядкувати і визначити фінансові та організаційні механізми обмеження підприємницької діяльності;

· розробка та впровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств;

· внесення відповідних змін та доповнень до законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про власність” тощо.

По-друге: вирішення питань щодо організаційного забезпечення малого підприємництва, насамперед:

· розробити та прийняти цільові і регіональні програми розвитку та підтримки малого підприємництва з відповідним фінансовим та організаційним забезпеченням;

· впровадити єдину вертикальну систему органів виконавчої влади з питань малого підприємництва від Кабінету Міністрів України до обласних, районних державних адміністрацій;

· розробити єдину систему реєстрації та легалізації суб’єктів підприємництва;

· удосконалити мережу та підвищити дієвість роботи громадських об’єднань малого підприємництва.

По-третє: формування та розвиток системи фінансової підтримки малого підприємництва, для чого в першу чергу необхідно:

· внести зміни та доповнення до Закону України “Про систему оподаткування” та інші закони, в яких передбачити: скорочення кількості зборів та відрахувань, перехід на єдиний сукупний податок, введення системи патентів для громадян-підприємців (фізичних осіб), звільнення від оподаткування частини прибутку (доходу), що спрямовується на рефінансування суб’єктів малого підприємництва;

· передбачити використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, процентної ставки та секторів кредитування при умові створення нових робочих місць;

· створити спеціалізовану банківську установу або установи з кредитування малого підприємництва;

· розробити механізм цільового використання коштів Фонду сприяння зайнятості населення на розвиток малого підприємництва;

· впровадити порядок кредитування малого підприємництва комерційними банками під гарантії бюджетних коштів;

· забезпечити надання малим підприємствам, що підпадають під державні цільові програми підтримки малого підприємництва, державних гарантій, у тому числі у вигляді високо ліквідних державних боргових зобов’язань;

· впровадити віднесення на собівартість витрат, пов’язаних з формуванням страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитуванні малих підприємств;

· ввести пільгове оподаткування прибутку комерційних банків, одержаного за рахунок кредитування малих підприємств;

· впровадити механізм використання незв’язних іноземних кредитних ліній та гарантій для фінансування цільових програм;

· визначити чіткий порядок участі донорів і реципієнтів у процесі здійснення міжнародної технічної допомоги.

По-четверте: інформаційне, консультативне та кадрове забезпечення, насамперед:

· відновити щоквартальну статистичну звітність про діяльність суб’єктів малого підприємництва, використовуючи метод вибіркового обстеження;

· розробити методику прогнозування розвитку малого підприємництва;

· створити мережу інформаційно-аналітичних центрів малого підприємництва;

· проводити необхідну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливої громадської думки щодо підприємницької діяльності;

· організувати підготовку та перепідготовку кадрів через систему бізнес-центрів, інкубаторів та технопарків;

· запровадити в учбові програми навчальних закладів основи підприємницької діяльності та організації малого підприємництва.

Формування державної політики щодо підтримки малого підприємництва, визначення шляхів її реалізації повинно бути не лише “об’єктивною необхідністю” переходу до ринку, а й невід’ємною частиною загальнодержавної доктрини соціально-економічних перетворень в Україні. Це сприятиме формуванню чисельного середнього класу суспільства, який є основою ринкових перетворень та гарантом їх незворотності.