6. Ростов Є.В. Економіка країн світу: Довідник. – К.: Картографія, 1998.
7. Світова економіка: Підручник/А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. – К.:Либідь, 2000.
8. Спиридонов И.А. Мировая экономика: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001.
9. Экономики «разных скоростей». Капиталистические и развивающиеся страны/Под ред. А.А.Демина. – Л.:Изд-во. ЛГУ, 1990.
[1] В таблицю внесені найбільш репрезентативні по групам і регіонам країни
* За даними статистики Всесвітнього банку у 1995 році в світі нараховувалось 209 державно-територіальних утворень.
* На першому пленарному засіданні Академії соціальних наук, заснованої в ватикані 1994 р., відзначалось, що “розвинуті країни, де мешкає 1/5 населення світу, споживають 70% світового виробництва енергії, 75% металів і 85% деревини” (The Study of the Human Equality and Social Inequalities from the Perspective of the varios social sciences. Vatican City, 1996. P. 166 – 167).
* Відповідно до класифікації ООН до найменш розвинутих країн відносяться: Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Вануату, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Джібуті, Демократична Республіка Конго (ДРК - колишній Заїр),
Замбія, Зах. Самоа, Ємен, Кірібаті, Коморські о-ви, Лаос, Лесото, Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Мальдіви, Малі, Мавританія, Мозамбік, Мьянма, Непал, Нігер, Руанда, С’єрра-Леоне, Соломонові о-ви, Сомалі, Судан, Танзанія, Того, Тавалу, Уганда, Центрально-Африканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея, Эритрея, Ефіопія.
* Відома альтернативна позиція М. Вебера, який не визнавав правомірності застосування поняття закону до сфери історії та соціально-економічних відносин. Проте, якою б не була специфіка дії економічних законів, на відміну від законів природи, вони виражають сталі закономірності й тенденції розвитку економічних систем та їх суперечностей.
Завантажити реферат