Організація спортивної гурткової роботи

У посібниках нашої бібліотечки з окремих видів спорту наводяться приблизні плани за­нять для груп різної підготовленості та різних періодів тренування. Керуючись ними громад­ський інструктор, тренер, складаючи конспект занять, повинен врахувати всі конкретні обста­вини, які можуть сприяти їх успішному проведенню.

Ефективність тренувального заняття в спор­тивній секції цілком і повністю залежить від педагогічного вміння, творчої активності гро­мадського інструктора, тренера. Щоб кожне заняття проходило цікаво, емоційно, вони по­винні ретельно готуватись до його проведення, широко застосовувати елементи змагань при виконанні вправ, не залишати без уваги жодно­го вихованця.

ПЛАНУВАННЯ УЧБОВО-ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Найважливішою умовою ефективності трену­вань та успіху в спортивних змаганнях є систематична підготовка спортсмена протягом року. Здійснення цілорічних тренувань вимагає правильного планування. Рік поділяється на три періоди: підготовчий, змагальний та пе­рехідний, які складають у сумі річний цикл тренувань. Таких циклів в одному році може бути й кілька. В таких видах спорту, як гімнастика, волейбол і деякі інші, тренуваль­ний рік має два цикли, а у важкій атлетиці, боротьбі, боксі — стільки циклів, скільки за­плановано на рік основних змагань.

Періоди тренувань і тренувальний цикл у цілому органічно пов'язуються з календарем спортивних змагань.

Підготовчий період. Сучасні методи трену­вання в усіх, без винятку, видах спорту відво­дять цьому періодові вирішальну роль у підго­товці спортсменів. У річному циклі тренувань підготовчий період повинен зайняти не менше 4—5 місяців при 4—5 тренувальних заняттях на тиждень для підготовлених спортсменів та З—4 — для початківців.

Тренування в підготовчому періоді забез­печує:

· набуття та покращання загальної і спеціаль­ної фізичної підготовленості;

· дальший розвиток сили, швидкості та інших фізичних якостей, необхідних для вдосконален­ня в даному виді спорту;

· дальше покращення моральних і вольових якостей;

· оволодіння спортивною технікою і вдоскона­лення в ній;

· ознайомлення з елементами тактики;

· підвищення рівня знань у галузі теорії фі­зичних вправ і виду спорту.

За підготовчий період тренувань, спортсмени повинні набути таку тренованість, яка дозволи­ла б їм почати змагальний період добре підго­товленими. з високим рівнем спортивної техні­ки, фізичних і вольових якостей.

Останнім часом змагання плануються і про­вадяться протягом року, в тому числі і в підго­товчому періоді. Так, наприклад, календарні плани спортивних заходів для легкоатлетів вже кілька років передбачають серію змагань як у закритих приміщеннях, так і на повітрі (кро­си, метання тощо) в лютому й березні.

Змагальний період. Основні завдання трену­вань у цьому періоді зводяться до дальшого під­вищення рівня розвитку фізичних і морально-вольових якостей, вдосконалення і закріплення спортивної техніки, оволодіння тактикою і на­буття досвіду змагань.

Цей період прийнято поділяти на два ета­пи. Перший, так званий дозмагальний, триває один місяць, а другий — основних спортивних змагань — 3—5 місяців (залежно від виду спорту).

На першому етапі спортсмени повинні здій­снювати напружене тренування й братії участь у невеликій кількості змагань для набуття «бо­йового» досвіду. Виступаючи в них, спортсмени призвичаюються до нових умов, перевіряють свої можливості, підвищують тренованість. У ці­лому тренування на цьому етапі слід розгляда­ти як підготовку до участі в найбільш відпові­дальних змаганнях, запланованих на наступні місяці сезону.

Тренування на другому етапі основного пе­ріоду трохи відрізняються від тренувань на першому етапі і мають свої особливості. Голов­ну увагу в цей період приділяють вдосконален­ню техніки в обраному виді спорту та підготов­ці до досягнення найвищих для даного спорт­смена результатів.

Перехідний період має на меті створення таких умов, за яких спортсмени після напру­женої роботи в змагальному періоді будуть готові почати наступний цикл тренувань, не знизивши рівня набутих фізичних якостей і технічних навичок.

Перехідний період тренувань може мати різ­ний характер залежно від виду спорту, рівня підготовленості спортсменів, їх віку та кількості змагань, у яких вони взяли участь протягом змагального періоду.

На сучасному етапі для окремих видів спор­ту погляди на завдання перехідного періоду трохи змінились. До цього часу, наприклад, у тренуванні бігунів (особливо на довгі дистанції) в перехідному періоді наставало затишшя. Тим часом бігуни втрачали набуті якості, а з по­чатком підготовчого періоду починали все знову.

Зараз у перехідному періоді бігуни не припи­няють тренувань і навіть беруть участь у зма­ганнях.

Для початківців і юних спортсменів, які не мають великої кількості відповідальних зма­гань, перехідний період не вимагає серйозних змін у процесі тренувань.

Керуючись цими загальними вказівками по плануванню цілорічності тренувань, громад­ський інструктор, тренер складає тижневий цикл тренувань, виходячи із завдань окремих періодів. Тижневі цикли тренувань для різних періодів наведені в брошурах нашої бібліотеч­ки з окремих видів спорту.

ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

Складовою частиною системи тренування е систематичний лікарський контроль над фіз­культурниками і спортсменами. Громадський інструктор, тренер повинні твердо усвідомити, що перш ніж приступити до занять у спортив­ній секції, команді, фізкультурники мають про­йти лікарське обстеження, під час якого визна­чається можливість допуску до тренувань, даю­ться рекомендації у виборі виду спорту, вста­новлюється характер і ступінь тренувальних навантажень тощо.

Надалі спортсмени проходять медичний ог­ляд мінімум два рази на рік, а в деяких видах спорту — кожні три місяці. Мета цих обсте­жень — визначити вплив регулярних занять спортом на фізичний розвиток і стан здоров'я спортсмена. При цьому виявляється і рівень зростання тренованості організму.

Крім цього, обов'язковим с медичний конт­роль напередодні змагань. Лікар вирішує пи­тання і ставить свій підпис на заявці про до­звіл на участь спортсмена в тих чи інших зма­ганнях.

Без такого лікарського допуску жоден учас­ник не може брати участі в змаганнях.

За даними систематичних лікарських обсте­жень визначають працездатність та функціо­нальні зміни окремих органів і систем організму спортсмена, на підставі яких громадський інструктор за участю лікаря вносить зміни в режим тренувань.

Важливе значення для досягнення високих спортивних результатів має режим спортсмена, що складається з правильного розпорядку дня, в якому знаходять своє місце виробнича і громадська робота, ранкова гімнастика, трену­вання і відпочинок, сон, харчування.

Особливе значення має лікарський контроль у роботі з дітьми, підлітками та юнаками. Орга­нізація занять спортом серед цього контингенту фізкультурників вимагає від громадських ін­структорів, тренерів повних знань анатомо-біологічних основ цих вікових груп. І тут у приго­ді стане співдружність з лікарем. Разом вони повинні вирішити питання про форми й мето­ди учбово-тренувальних занять у дитячих, під­літкових та юнацьких спортивних секціях і командах.