Організація спортивної гурткової роботи

Нижче наводяться права і обов'язки суддів спортивних змагань, загальні для багатьох ви­дів спорту.

Головний суддя:

а) очолює суддівську колегію і керує зма­ганнями в цілому, відповідає за підготовку і проведення змагань у відповідності з правила­ми й Положенням про змагання;

б) розподіляє обов'язки між суддями, роз­робляв графік проведення змагань по днях і годинах;

в) провадить засідання суддівської колегії перед початком та після закінчення змагань, а також під час змагань, якщо виникає така по­треба;

г) перевіряє готовність місця змагань, об­ладнання та інвентаря, а також забезпечення змагань медичним обслуговуванням;

д) розглядає протести і приймає по них рішення;

е) складає звіт про проведення змагань.

Головний суддя має право: підмінити поча­ток проведення змагань, якщо місця змагань, обладнання або інвентар виявились непридат­ними; перенести дальше проведення змагань на інший день в разі несприятливих метереологічних умов; зробити зміни у програмі й розкладі змагань, якщо під час їх проведення виникає в цьому потреба; робить по ходу зма­гань переміщення суддів; звільняє від суддів­ства суддів, які порушують правила, припуска­ють помилки або не справляються зі своїми обов'язками; скасовує рішення суддів і при­ймає своє рішення, якщо вігі, перебуваючи на місці змагань, особисто переконався в помил­ковості рішення суддів.

Головний суддя не має права вносити змі­ни керують окремими ділянками підготовки.

Заступник головного судді. На змаганнях з великою кількістю учасників на допомогу головному судді виділяється один або декілька заступників. За вказівкою головного судді, во­ни керують окремими ділянками підготовки і проведення змагань. Під час відсутності го­ловного судді один із заступників виконує його обов'язки.

Головний секретар приймав Іменні заявки від команд і колективів, готує всі матеріали і суддівську документацію, керує роботою секре­тарів окремих видів змагань та контролює її, видає особисті номери учасникам, перевіряє протоколи, які надходять до секретаріату від суддівських бригад, виводить особисті й коман­дні місця змагань.

Секретарі працюють під керівництвом го­ловного секретаря і ведуть протоколи з окре­мих видів змагань.

Старший суддя-секундометрист керує ро­ботою суддів-секундометристів, інструктує їх, перевіряє показники секундомірів і повідомляв ці показники секретареві для занесення в про­токол.

Судді-секундометристи фіксують час і пові­домляють показники свого секундоміра (без обговорення показників з інтими суддями-секундометрігстами) старшому судді.

Старші судді очолюють бригади суддів, ке­рують їх роботою, перевіряють місце про­ведення змагань, інвентар, обладнання.

Стартер самостійно розв'язує питання про Правильність старту. Його рішення може бути скасоване тільки головним суддею (або його заступником), якщо останній був біля місця старту.

Судді па фініші визначають правильність і порядок приходу учасників на фініші.

Суддя-інформатор оголошує програму і по­рядок змагань, інформує учасників і глядачів про особисті результати, показані учасниками, та про хід командної боротьби.

Начальник дистанції обирає трасу змагань, робить вимірювання дистанції та її розмітку, інструктує і розставляє контролерів по дистан­ції та знімає їх по закінченні змагань.

Лікар змагань входить до складу головної суддівської колегії на правах заступника го­ловного судді по медичній частині. Лікар пере­віряє наявність у заявках колективів і команд візи лікаря (медичної установи) про допуск до участі у змаганнях, здійснює медичний контроль над учасниками в процесі змагань, стежить за додержанням санітарно-гігієнічних вимог при проведенні змагань, подає необхідну медичну допомогу учасникам.

* * *

У наших порадах нам здається важливим ознайомити громадський фізкультурний актив з питаннями організації спортивних змагань серед осіб середнього і старшого віку.

Ці питання надто мало висвітлені в пресі, крім того, залучення до участі в змаганнях цих контингентів трудящих далеко не завжди зна­ходить підтримку навіть у фізкультурних пра­цівників.

Тим часом, особи середнього і старшого ві­ку становлять чи не більшість населення. Во­ни працюють у сфері виробництва матері­альних благ, вдосконалюють науку, техніку, культуру, і залучення Їх до активної оздоров­чої і спортивно-масової роботи е гострою про­блемою, яка, безумовно, повинна відіграти ве­лику роль у виконанні вимог програми уряду про запровадження фізичної культури і спорту в повсякденний побут народу.

За останні роки вже набуто повного досві­ду організації в колективах фізкультури так званих груп здоров'я, в яких регулярно займаються тисячі трудящих старшого віку. Причому вони, як правило, виявляють великий інтерес не тільки до занять фізичними вправа­ми, а й до участі у спортивних змаганнях.

Великі успіхи, яких домоглись сіверсько-донецькі, новокаховські та громадські органі­зації інших міст республіки п проведенні оздо­ровчої й спортивно-масової роботи з трудящи­ми, значною мірою обумовлені залученням до цієї корисної справи дорослого населення. На кінець 1999 року в м. Сіверськодонецьку до регулярних занять у спортивних секціях і в групах здоров'я залучено 75% жителів міс­та, а в Новій Каховці — більше половини.

Найважливішу роль у цих успіхах відігра­ли спортивні змагання. В м. Новій Каховці лише в спартакіаді здоров'я взяло участь близько шести тисяч чоловік, переважно до­рослого населення.

В багатьох містах нашої республіки плану­ються і провадяться змагання серед осіб стар­шого віку, розігруються чемпіонати, відбува­ються навіть міжміські матчові зустрічі. Такі матчі, як, наприклад, між командами тенісис­тів міст Києва і Львова, стали традиційними.

Що ж до осіб середнього віку, особливо тих, що займалися спортом в молоді роки, то вони незаслужено виключаються із загальної системи спортивно-масової роботи. Цілком очевидно що громадські інструктори, тренери, судді з спорту повинні домогтись того, щоб усі фізкультурники середнього віку (30—45 років) залучались до участі в змаганнях.