СПАРТАКІАДИ НАРОДІВ СРСР і СНД
Спартакіади - комплексні Всесоюзні спортивні змагання. Проводяться 1 раз у 4 роки з 1956. У программу змагань входять особисто-командні змагання команд союзних республік, Москви і Ленінграда. Сп-да 1956 була проведена за 3 місяці до XVI ОИ в Мельбурні, усі наступні Сп-ди проводилися за рік перед черговими ОИ. Виключення склала IX Сп-да, що була проведена за два роки до ПРО И в Сеул. Головною особливістю спартакіадних змагань було те, що на них одночасно розігрувався титул чемп. СРСР. Переможці і призери цих змагань одержували одночасно по 2 медалі: переможця Спартакіади і чемп. СРСР і призерів Спартакіади і чемп-та СРСР даного року. Виключення склали Спартакіади 1971, 1986 і 1991 р.м., що проводилися як самостійні змагання. Деякі зміни в схемі змагань були в VII і X1I1 Спартакиадах народів. VII Спартакіада проводилася в рік, що передує проведенню XXII ОИ в Москві. Згідно вимог Олімпійської Хартії країна, що приймає ОИ, зобов'язана за рік до їхнього початку надати спортсменам країн-учасниць ОИ можливість провести спробні змагання на всіх аренах і спорудженнях, призначених для олимп. змагань. Рішенням СК СРСР було передбачено провести такі змагання одночасно з проведенням VII Сп-ди. Турнір боксерів проходив по двох групах. 1 група - збірні команди республік, Москви і Ленінграда - грала медалі Сп-ди, чемп. СРСР 1979 і перехідний приз Сп-ди. Боксери 2 групи, у которую входили найсильніші боксери СРСР, що не ввійшли в склади збірних республ. к-д, і прибулі в Москву закордонні б-ри. Змагання цієї групи були особистими. На них розігрувалися призи СК СРСР. Закордонним б-рам, що заняли 1 місця у своїх вес. к., надавалася можливість зустрітися з переможцями 1 групи в боротьбі за зол. мед. переможця Сп-ди нар. СРСР. Таких зустрічей було 4.48кг - Я.Юнтамаа (Финл.). - К.Сафи н(РСФСР)=0:1, 51 кг - О. Сантиестебан (Куба) - А. Ткаченко (УРСР) =1:0, 54кг - Д.Сарагосса(Мексика) -С. Хачатрян (Вірменія) =0:1, 57кг - Х.Соллет (Куба)- В. Рибаков (РСФСР)=1:0. Так, вперше в історії рад. боксу два іноземних боксери стали власниками зол. мед. Спартакіади нар. СРСР. По такій же схемі проводилася і наступна VIII Сп-да в 1983, але з принциповою зміною. Якщо переможцями 2 гр. ставали б. - іноземці, вони зустрічалися з переможцями 1 гр. у боротьбі за зол. чи сер. мед. Сп-ди нар. СРСР. Якщо переможцями ставали рад. б-ри, вони зустрічалися з переможцями 1 групи в боротьбі за зол. чи сер. мед. чемп. СРСР 1983. Результати зустрічей: За зол. і сер. мед. Спартакіади: 48 кг - Ш. Сабиров (РСФСР) - X. Торрес (Куба) =1 ;0 51кг - Р. Кабиров (Казахстан) - Кім Жи Ен( КНДР) =0:1 91кг - А. Ягубкин (Україна) Д. Кирилов (Болгарія)=1:0 За зол. і сірий. м. Чемпіонату СРСР: 54кг - Ю. Александров (РСФСР) - В. Шулепко (РСФСР) =0:1 57кг - С. Хачатрян (Вірменія) - Із Зубків (РСФСР) = 1:0 60 кг - В. Демьяненко (Казахстан) - Ю. Гладижев (РСФСР) = 1:0 63,5 кг - Е. Хакимов (Казахстан) - В. Синельников (РСФСР) = 1:0 67 кг - И. Акопхокян (Вірменія) - В. Коростилев (Москва) = 1:0 71кг - В. Латен (РСФСР) - А. Самоникнув (Україна) - 1:0 75кг - В. Мірошник ( РСФСР) - Е. Илинзеер (РСФСР)= 1:0 81 кг - В. Шин (Узбекистан) - Т. Осипов (РСФСР) - 1:0 Св. 91 кг - В. Абаджян (РСФСР) - А Погосян (Вірменія) = 1:0 Примітка: Результати фінальних зустрічей не мали значення при підведенні підсумків командних результатів, що проводилися за результатами змагань тільки 1 групи. Починаючи зі змагань VIII Сп-ди, рішенням СК СРСР уводилися вікові і кваліфікаційні обмеження для уч-ков спартакіадних змагань: вік не старше 23 років, кваліфікація - не нижче МС СРСР і тільки в окремих випадках, по персональному рішенню Фед. б. СРСР, до змагань могли допускатися КМС. Це привело до того, що ряд республік з невеликим кол-вом населення не могли виставити команди повного складу: Естонія, Латвія, Литва, Молдавія, Туркменія, Таджикистан, що знижувало інтерес до цих змагань. У змаганнях 1956 і 1959, відповідно до Правил тих лет. бронзові медалі вручалися тільки одному боксеру, що виграв додатковий бій за 3-4 місце. У змаганнях 1979 і 1983, у кот.борьбуза мед. Сп-ди вели зарубежн. б-ри, мед. вручалися б-ру, що заняли 2 м. у 1-й групі. Після останньої Х Спартакіади народів СРСР, що проходила в Мінську в 1991, спортсмени колишніх Союзних республік знову зустрілися в боротьбі за призи і медалі 1-й Спартакіади СНД у травні 1995 у Санкт-Петербурзі. У змаганнях боксерів взяли участь спортсмени 11 незалежних держав Співдружності: Азербайджану (6 б-рів), Вірменії (7), Білорусії (5), Грузії (10), Казахстану (9), Киргизії (9), Молдови (2), Росії (12), Таджикистану (8), Туркменії (1), України (6). Як і на всіх попередніх Спартакиадах м.м. Москва і Ленінград виступали самостійними командами. Суддівство змагань було відкритим без застосування електронної техніки. Командний приз, як і на Х Спартакіаді, завоювали боксери Казахстану.
Історія українського боксу
Історію Українського боксу можна розділити на 4 періоди. 1 -і з моменту зародження перших боксерських кружків і становлення б.на У., що пережила більш довгий період заборони цього виду спорту, чим у будь-якому іншому регіоні країни. Цей період охоплює роки з 1907 по 1932. 2-й з 1932 по 1941, період розквіту б. Він характеризується створенням дуже активної і досить численної групи тренерів, що зуміла впровадити б. у більшість обл. респ. Ці роки ознаменовані виходом українських б-рів на всес. і межд. ринги і досягненням на них помітних успіхів. 3-й період (1941-1953) - період упадка б., викликаний Вів. Отеч. війною. І 4-й період з 1954 по 1990, за який Фед. б. У. міцно зайняла місце в групі лідерів радянського боксу.
1 секція б. була створена в Києві в гимнастич. о-ві "Сокіл" у 1907 групою ентузіастів, що знали бокс лише по слухах. Вони користалися випадково потрапили в їхні руки перекладними брошурами. Історія не зберегла їхніх імен. У 1911 у Київ приїжджає французький моряк-емігрант Марсель Ратье, що виступав на професійному ринзі. Він створив групу, куди ввійшли И. Пяткин, Клян, Касиль, Турчанинов, Гольдинов, Васильєв, При-теск, Спусский, Мухаринский, Дворшак, Топчий. У 1913 була розіграна першість по боксі Ю-Зап. Росії, у якому взяли участь б. групи Ратье. У 1918 на У. з'явилося друге вогнище боксу - Одеса. Першу групу боксу створили брати Енглези і брати Солоневичи. Друга група була створена тр. Криворучко в 1919 при єврейському о-ві Макаби. У 1923 в Одесу прибутку два англійці Бланк Огутинский і Мак Неша, що поставили роботу всіх секції і груп б. в Одесі на проф. основу. Відразу виділяється група дуже здатних боксерів; П. Коронштейн, Кравцов, Комар. Данкевич, Вишковский, Андриодстти. Підготовлено першу групу суддів по боксі: Раймонд. Малеен, Разін. У 1927 в Одесі всі боксерські кружки сформувалися в три групи. 1-військова гр., що керував кому. 9 кавдивизии, що добре знав бокс В. Муратов. 2 гр. "Местрал" під керівництвом тр. Мак Неша, 3 гр. "Водник" - тр. Кравцов. Здорове спортивне суперництво між цими групами відразу виділило боксерів, визнаних найсильнішими всіма трьома групами: А. Бакман, Д. Филлер, П. Янкевич. Ці боксери не тільки завзято тренувалися й активно виступали на змаганнях, але були одночасно й організаторами нових боксерських кружків. Їхніми зусиллями були створені секції б. "Моряк" і "Пишевик", секція при Одеському "Политехе". Так Одеса стала самим помітної на У. боксерським центром. Авторитету одеського б. сприяла та обставина, що саме одесит А. Бакман став першим на У. призером чемп. СРСР у 1933, а в 1939 і переможцем п-ва СРСР по другій групі міст.
Завантажити реферат