Відкриті переломи — переломи, за яких зона перелому сполучається із зовнішнім середовищем.
У мирний час відкриті переломи становлять 10—12 % від усіх переломів кісток. Будь-який відкритий перелом супроводжується забрудненням мікроорганізмами, тому першочерговим є запобігання гнійним ускладненням. Профілактика їх досягається шляхом ранньої первинної хірургічної обробки рани (у перші 6— 12 год, а за наявностіантибіотиків широкого спектра дії — до 24 год після травми). Метою первинної хірургічної обробки є не тільки профілактика гнійних ускладнень. Після видалення нежиттєздатних тканин відкритий перелом переводять у ;іакритий, а в подальшому лікують його ;іа принципом закритого.
Остеосинтез відкритих переломів треба проводити лише після загоєння рани (відстрочений). Це дозволяє знизити відсоток гнійних ускладнень.