танов для надання довгострокових кредитів під заставу і в той
же час забезпечить зниження ризику банків та їх клієнтів від
можливих банкрутств.
Важливе місце повинен займати Закон про інвестиційний банк
та інвестиційні фонди. В ньому необхідно передбачити гарантії
для фінансування довгострокових програм. Наявність такого за-
кону дозволить створити правові основи для функціонування пер-
винного та вторинного ринку цінних паперів, розміщення фондо-
вих паперів акціонерних товариств, управління інвестиційними
фондами і т.д.
Реабілітація приватної власності вводить в економічний
побут новий для держави тип відносин - трастові (довірчі) опе-
рації, які складаються з трьох основних операцій - розпоряд-
ження спадщиною, виконання операцій за дорученням, агентські
послуги.
Їх юридична направленість; а також відсутність правових
норм, які регламентують такі операції, вимагають розробки За-
кону про трастові операції.
Відродження в Україні кредитних союзів та товариств взаєм-
ного кредиту як "народних банків", діючих за принципом самодо-
помоги і самоконтролю, дозволяє населенню вигідно зберігати
власні заощадження, користуватися пільговими кредитами та ін-
шими послугами.
Кредитні товариства акумулюють порівняно невеликі внески
громадян, що дає можливість використовувати їх при фінансуван-
ні проектів з прибутком для членів товариства, заоохочують
громадян в активну економічну діяльність законодавчою основою
кредитних товариств повинен бути Закон про товариства малого
кредиту.
Спеціальний законодавчий акт про функції і діяльність РБУ
(а не розділ в Законі про банки) повинен визначити основні
напрями його діяльності. Нацбанк України повинен забезпечувати
стабільність національної валюти, визначати і регулювати гро-
шово-кредитну політикв шляхом впливу на об'єм грошової і кре-
дитної маси, що знаходиться в обігу, встановлення валютних
курсів, а також процентних ставок, виконання обов'язків голов-
ної банківської інстанції перед іноземними та українськими
суб'єктами господарської діяльності, регулювання діяльності
комерційних банків через політику фінансування.
При діючій жорсткій політиці регулювання діяльності комер-
ційних банків зі сторони Нацбанку неможливий розвиток цивілі-
зованої кредитно-грошової системи незалежної України. Тому
потрібно розробити новий економічний і правовий механізм регу-
лювання відносин суб'єктів банківської діяльності. Адміністра-
тивно-нормативний метод регулювання потрібно замінити спеці-
альним інструментом банківського обігу.
Комерційний банк повинен задовільняти таким наступним ви-
могам:
- мати загальну ліцензію на діяльність в якості банку;
- здійснювати в якості обов'язкового мінімуму депощ\зит-
ні, розрахункові і кредитні операції;
- знаходитись під наглядом ТБУ4
- дотримуватись вимог, які пред'явлються до кредитних ус-
танов, що добре регулюються.
Для використання в українській практиці повинна бути виб-
ранв агресивна модель поведінки банку-універсального, який має
тісні зв'язки з підприємством, який широко здійснює нетради-
ційні банківські операції. Такий вибір обумовлений наступними
причинами:
1. Універсальність банку: банки, діючи на нових ринках,
здійснюючи нетрадиційні банківські операції, здатні прискорити
розвиток нових ринків, доповнюючи відсутність на них готових
ринкових структур; в умовах грошової інфляції банки змушені
все більшу частину своїх ресурсів вкладувати в негрошові акти-
ви;
2. Агресивність банку: саме така модель підходить для
нестабільної та перехідної економіки; сприяє структурній пере-
будові господарства, становленню нових ринків.
3. Широка участь в капіталах господарства: відображення
зв'язків банків і підприємств, що склалися в умовах директив-
ної економіки; зберігання в умовах інфляції активів банків від
знецінення; сприятливий режим для довгострокових інвестицій в
період структурної перебудови, можливість конверсії частини
безнадійної заборгованості державних підприємств в акції, що
знаходяться у власності банків.
4. Жорсткість регулювання діяльністю банків визначається
вибором моделі універсального агресивного банку, що несе за
собою підвищення ризику в банківській справі; нестійке фінан-
сове положення батьох банків, міжнародним банківським співто-
вариством.
Завдання реформування комерційних банків складаються з
наступного:
- перевід частини існуючих банків в розряд фінансових
компаній або приєднання до більш крупних банків. В зв'язку з
тим, що відбудеться відсів малих і нестійких кредитних інсти-
тутів, відбудеться деконцентрація крупного банківського капі-
талу і посилиться деконкурентність банків;
- створення групи з 20-40 крупних банків як основи наці-
ональної банківської мережі, які би мали розгалужену мережу
філіалів, діяли в національному масштабі, мали прямий доступ
до платіжної системи, маючи рахунки для розрахунків інших кре-
дитних інститутів, підтримували високий рівень регулювання
своєї діяльності;
- створення групи 4-7 найбільших банків, які б були виз-
нані зарубіжними банками в якості добре регулюючих кредитних
установ і надійних банків;
- створення державних кредитних інститутів повинно обме-
жуватись 5-8 невеликими банками, які би виконували спеціальні
завдання (підтримка фермерства, кредитування житлових прог-
рам). Пільгова підтримка державних підприємств повинна здійс-
нюватись через директивний розподіл НБУ кредитних ресурсів на
ці цілі в комерційні банки на пільгових умовах;
- створення представницької групи комерційних іноземних
і спільних банків на території України.
ВИСНОВКИ.
Банківська система України ще перебуває в стані становлен-
ня, причому цей процес відстає від потреб реформування еконо-
міки. У цьому виявляється взаємозалежність всієї економічної
системи та системи банків, яка є "нервовою системою" госпо-
дарського механізму. Основною причиною слабкості системи бан-
ків є не стільки сучасний інфляційний процес (це зовнішний
прояв, який у свою чергу посилюється діяльністю банків),
скільки економічна криза, спад виробництва, розрив традиційних
господарських зв'язків як із зарубіжжям, так і у межах Украї-
ни. Лібералізація та безконтрольне зростання цін спричинило
велику нестачу оборотних засобів і коштів для інвестицій, які
практично, припинилися. Це у свою чергу спричинило масові неп-
латежі, гіпертрофовану потребу у кредитних ресурсах. Виникла
суперечність: без дешевих кредитів не можливо здійснювати
структурні перебудови у народному господарстві України. Але
Завантажити реферат