---------------------------------
1. Комерційні банки проти адміністрування і диктату в еконо-
міці //"Галицькі контракти" - 1993 - N35 - стр.4.
"Урядовий кур'єр" за 8 лютого названі найбільші за статутним
фондом банки станом на перше січня 1994 р., а також 61 комерцій-
ний банк Україн, які не встигли збільшити свій статутний фонд до
2 млрд. крб. і перед керівництвом яких порушено питання про їх
злиття з іншими комерційними банками України або про їх ліквіда-
цію згідно з чинним законодавством.
Перше місце серед найбільших банків посідає Промінвестбанк
(665 млрд.крб.). за ним банк АПБ "України" АК (178 млрд.крб.), АК
Укрсоцбанк (60 млрд.крб.), Градобанк (19.6 млрд.крб.), Українсь-
кий кредитний банк (19 млрд.крб.), банк "Відродження" (11.3
млрд.крб.) - усього 31 банк. 1.
Прогнозуючи дії НБУ, можна сміливо стверджувати, що "планка"
статутного фонду до кінця року підвищується, як мінімум, у 2 рази
і становитиме 10 млрд.крб., а для банків, які проводять операції
з валютою - 20 млрд.крб. _Цьому може завадити хіба те, що велика
_кількість банків не набере 5 млрд.крб. до 01.07.94 і НБУ буде
_змушений зайнятися їх реорганізацією, закриттям чи об'єднанням.
За нинішньої гіперінфляції банки змушені постійно проводити
поліику на збільшення своїх статутних фондів - це важлива умова
рідвищення їх ліквідності (коли суми їх грошових коштів, які
банки мають можливість швидко мобілізувати з інших джерел,
дозволяють своєчасно виконувати зобов'язання по масиву).
--------------------------
1. Нацбанк України визначив великі банки за статутним фондом і
. //"Закон і бізнес" - 1994 - N6 -стр.2
Майбутнє - за великими банками, але ніхто в світі не закри-
ває банків через те, що вони малі.
У Росії дрібні та середні банки становлять 75% банківської
системи, у США і розвинутих європейських країнах 80 %.
Питанням підвищення ліквідності займатися необхідно, але йо-
го не можна вирішувати директивно, не враховуючи всіх можливостей
і важливої ролі в ринковій економіці середніх і малих банків. Іх
повинно бути багато, вони мають бути різними і боротись за клієн-
та.
В економічній ситуації, яка склалась сьогодні, НБУ зрозуміти
можна: крах кількох невеликих банків зараз може спричинити ланцю-
гову реакцію, викликавши недовіру населення до всіх банків взага-
лі. Однак на перспективу така політика йде згубною. ез цього не-
можливий подальший розвиток банківської системи, як і розвиток
приватного бізнесу, особливо на периферії, де є лише відділення
АПБ "Україна" АК і то не скрізь. Не треба душити у зародку розви-
ток комерційних банків, єдину повністю комерційну галузь нашого
господарства.
Якщо великі банки знову перетворити на державні, це буде кі-
нець розвитку приватного бізнесу, затримка приватизації і повер-
нення до адміністративних методів керування і в банківській сфе-
рі. Який би тиск держава і НБУ не здійснювали на комерційні бан-
ки, вони, як вказує досвід, все активніше сприяють формуванню
ринкової економіки.
1---------------------
Чи забагато банків в Україні? //"Діло" - 1994 - N16 - стр.3
ІІ. 1 0ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
БАНКІВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.
1. Діяльність банків на фінансовому ринку України.
Банки являють собою невід'ємну рису сучасного грошового гос-
подарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами відтворення.
Знаходячись в центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси
виробників, банки опосередковують зв'язки між промисловістю і
торгвалею, сільським господарством та населенням. Банківська сис-
тема повинна вирішувати не тільки свої "внутрішні" проблеми, але
і сприяти реформуванню економіки в цілому.
По-перше, вона покликана забезпечити економічно виправданий
розподіл фінансових ресурсів, стимулювати, а не пригнічувати кон-
курентні відносини, приватизацію, перебудову системи ціноутворен-
ня і цінових пропорцій.
По-друге банківський сектор повинен утримувати в достатньо
стабільному стані грошово-кредитну систему, зокрема, перешкоджаю-
чи бесконтрольному нарощуванню дефіциту держбюджету та розгортан-
ню гіперінфляційних процесів. Одна з необхідних умов для цього -
незалежність центрального банку у взаємовідносинах з урядом.
Але політика уряду України по лібералізації цін і доходів
була повністю підтримана Національним банком України, який своєю
надмірною емісією створив сприятливі умови цінних факторів, що
діяли в економіці України. Якщо прийняти випуск грошової маси
(готівки) в обіг у 1991 р. за 1, то в 1992 р. він збільшився у
79, а за 4 місяці 1993 р. - у 213 разів. На початку січня і на
початку квітня минулого року (сумарно) в обіг випущено в 2.7 раза
більше грошей, ніж за весь 1992 р. До кінця 1993 р., коли інфля-
ційна спіраль розкрутилася до найвищої фази, банки змушені були
додатково випускати в обіг величезну масу грошей. Це автоматично
викликало черговий стрибок цін, з випередженням порівняно з під-
вищенням середньодушових доходів населення.
Нацбанк України здійснював політику "дешевих грошей" і підт-
римував дисконтнк на рівні, набагато нижчому від рівня інфляції в
Україні та дисконтних ставок в інших країнах СНД. Так, в IV квар-
талі 1992 р., коли інфляція сягнула 30% на місяць, дисконтна
ставка Нацбанку України становила и середньому 22-25 % на рік. У
Росії вона вже перевищувала 80%. Це призвело до негативних нас-
лідків в економіці України.
----------------------------
1 Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і
шляхи їх подолання //Економіка України - 1994 - N1 - стр.12
2 Гавлук М. Інфляція в Україні: витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 - N2 - стр.15
Почали скорочуватися вклади населення в ощадбанку, підвищив-
ся попит на вільноконвертовану валюту на "чорному" ринку, приско-
рилося падіння курсу карбованця, посилився відплив грошових капі-
талів за кордон. Занижена дисконтна ставка НБУ і вільні ставки
позичкового проценту комерційних банків сприяли "втечі" капіталів
з державного сектора економіки до приватного, що означало "тіньву
приватизацію" і загострювало платіжну кризу.
Так, за 11 місяців 1992 р. прострочені платежі в народному
господарстві України збільшились в 125 разів і на 01.12.1992 ста-
новили 406 млрд.крб. Усі ці проценти посилювали попит на кредит,
примушували НБУ здійснювати нові кредитні емісії. Всього за 1992
р. кредитні вкладення українських банків зросли у 27, а емісія
готівкових грошей (порівняно з 1991 р.) - у 47 разів.
Наслідками такої політики НБУ стали стримування економічних
реформ, посилення утриманських настроїв, нагромадження нових неп-