лажів і нового попиту на кредит.
По-третє, банки повинні створювати умови для "відкриття"
економіки, забезпечуючи обслуговування світового руху товарів,
прямих інвестицій, робочої сили, сприяючи переходу до конвертова-
ності національних валют.
По-четверте, банкірство повинно не тільки
-------------------------------
1 Гавлук М. Інфляція в УкраїніЖ витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 -N2 - стр.15
забезпечувати фінансову дисципліну, але й заставляти клієн-
туру (населення, підприємства, державу) розвивати економічне мис-
лення, підприємництво.
Створення двохрівневої банківської системи - це перший крок
до формування ринку фінансових ресурсів. При цьому заохочується
конкуренція серед фінансових установ та здійснюється їх привати-
зація, відміняються верхні межі процентних ставок, спостерігаєть-
ся відхід від практики видачі кредитів, що субсидіюються, розви-
вається ринок цінних паперів. Особлива увага приділяється ство-
ренню системи банківського нагляду, в тому числі по питаннях дос-
татності банківського капіталу, розподілу ризику, оцінки креди-
тоздатності.
На відміну від сектору галузей матеріального виробництва
сфера послуг більш мобільна за своєю природою. В ній затрати та
час на створення нового продукту є суттєво меншими, ніж, наприк-
лад, у промисловості, де рішучу роль грають якість та структура
основного капіталу, складності у зміні технологій, сформовані ко-
операційні зв'язки. Те ж справедливо по відношенню до демонополі-
зації промисловості з однієх сторони, та сфери послуг - з іншої.
В цьому є ще один аргумент на користь випереджуючого рефор-
мування кредитно-фінансової системи, банківського сектору, і як
наслідок, використання його в якості ведучої сили трансформації
економіки. Розширення пропозиції послуг клієнтам зі сторони фі-
нансових інститутів сприяло би формуванню грошового ринку, капі-
талів, полегшенню приватизації, оптимізації системи розподілу та
використання ресурсів, зміни цінових пропорцій в економіці.
В нормальній економічній ситуації ( і особливо в умовах інф-
ляції) банки обережно відносяться до потреб бюджету, обмежено
приймають участь у кредитуванні його видатків. Банківське сприян-
ня державним програмам розвитку економіки країни здійснюється не
шляхом всезагального кредитування більшої частини витрат держав-
ного бюджету та його великого дефіциту, а шляхом купівлі цінних
паперів та інших зобов'язань держави, а також на основі кредиту,
його строковості та платності, пошуків джерел для компенсації
зниження доходності комерційного банку. Це дозволить розміщувати
на ринку державні позики та одночасно дозволить центральному бан-
ку налагодити використання ринкового інструменту оперативного ре-
гулювання грошової маси - через операції на відкритому ринку.
Сприяння комерційних банків прискоренню переходу до ринко-
вих відносин вирожається, зокрема, в тому, що їх організацією
послаблюється монополізм і породжується конкуренція в банківській
справі. Банківська система стала однією пнрших сфер економіки, де
реально здійснюється демонополізація. Організація комерційних
банків на пайовій основі є першим кроком до створення грошового
ринку. Ці банки самостійно встановлюють процентні ставки по кре-
дитах, які видаються іншим банкам. В результаті руху по горизон-
талі гроші повинні приходити в ті галузі, які найбільш ефективно
їх використовують. В цьому проявляється вплив банків на структур-
ну перебудову економіки.
Серед кредитів, що надаються народному господарству, має
місце велика кількість позик, які пов'язані з необхідністю пок-
риття недостачі фінансових ресурсів.
Кредитний механізм як сукупність принципів кредитування кре-
дитного планування і методів кредитування, одночасно є елементом
загального механізму управління економікою. Тому вдосконалення
кредитного механізму повинно здійснюватись на такій самій основі,
що й вдосконалення всього господарського механізму.
Емісія, тим більш кредитна, не завжди є злом. Якщо швидко
росте товарообіг, розвивається ринкова структура, то може виник-
нути потреба в лібералізації кредиту, в додатковій емісії. Стра-
тегічна лінія банківської політики - не скорочення, а розширення
кредитних ресурсів в межах, які контролюються. В найближчій перс-
пективі передбачається балансувати між двома пріорітетами: стабі-
лізацією кредитно-грошової системи та стимулюванням виробництва.
Доводиться одночасно стимулювати кредитну масу та вкладувати її в
перспективні напрями, які обіцяють високу віддачу. Це конверсія,
нові форми підприємництва, фермерські господарства.
Двохрівнева банківська система дає відчутний ефект тільки в
комплексі з ринковою інфраструктурою. Необхідно синхронізувати
стабілізацію, роздержавлення великої власності, приватизацію і
створення мережі товаровиробників в кожній галузі. Тим самим буде
поступово формуватись ринок. Жорсткість кредитної політики обу-
мовлює необхідність розпродажу товарно-матеріальних запасів, ско-
рочення незавершеного будівництва. Все це дозволить поступово
стабілізувати грошовий обіг.
Принцип матеріальної забезпеченості кредиту сьогодні, з ура-
хування необхідності боротьби з інфляційними тенденціями в грошо-
вому обігу залишається важливим фактором організації руху позич-
кового фонду. На практиці існує зв'язок цього принципу з пробле-
мою нагромадження в господарстві зверхнормативних, залишкових,
непотрібних запасів. В той же час необхідно врахувати досвід за-
рубіжних банків по видачі клієнтам позик, які не "забезпечені"
передовою технічною ідеєю, доброю діловою репутацією керівництва
фірми-позичальника.
Велике значення має і те, що банки не тільки приймають
участь в організації поточного господарського обігу, але й здійс-
нюють вплив на сферу відтворення основних фондів, створення до-
даткових виробничих потужностей і цілих об'єктів, які виробляють
споживчі товари.
Комерційні банки сприяють формуванню ринкової економіки. Во-
ни допомагають закладати основні функціонування грошового, креди-
тного ринків, ринку цінних паперів і також їх головними діючими
особами, основними "оператороми".
Грошовим ринком виступає ринок платіжних засобів. Він вклю-
чає в собі готівкові гроші. Все більш крупними операціями комер-
ційних банків з готівкою є ті, які пов'язані з їх участю в роз-
витку ощадної справи. Банків, які обслуговують населення шляхом
залучення їх вкладів, вже немало, хоча в балансах комерційних
кредитних установ загальна сума вкладів громадян ще невелика.
Таблиця N1
Залучення коштів населення у 1993 р.
найбільшими комерційними банками України
(згідно даних балансів на 01.01.1994 р.)